Під санкціями не перебувають 38 зі 106 російських компаній та установ, залучених до розвитку штучного інтелекту й пов’язаних із військовою сферою. Ще 27 компаній мають обмеження лише однієї країни. Про це свідчить дослідження аналітичної організації Kontur.
Дослідники ідентифікували шість кластерів російської ШІ-індустрії, серед яких розробники штучного інтелекту для безпілотників, наземних роботизованих комплексів і систем озброєння, виробники мікроелектроніки, університети, науково-дослідні інститути та державні фонди. Загалом 34 компанії розробляють ШІ для військових потреб, а 12 університетів і наукових установ працюють над відповідними технологіями.
Найбільше санкційних обмежень запровадила Україна — проти 58 компаній. США застосували санкції до 44, Європейський Союз — до 33, а Велика Британія — до 10. При цьому тільки дев’ять компаній перебувають під санкціями всіх чотирьох юрисдикцій.
Особливо помітні прогалини в обмеженнях щодо приватних розробників, які почали співпрацювати з російською армією або переорієнтувалися на її потреби після початку повномасштабної війни. Серед виробників ШІ для дронів, наземних роботів і систем озброєння 15 компаній залишаються поза санкціями. Із 13 розробників систем комп’ютерного зору дев’ять не мають санкційних обмежень. Серед 11 державних фондів та акселераторів чотири не перебувають під санкціями, а ще три обмежені лише Україною.
Росія розвиває військовий штучний інтелект переважно через адаптацію наявних технологій до власних потреб. Одними з пріоритетних напрямів є розпізнавання цілей і донаведення безпілотників, комп’ютерний зір та інтеграція ШІ в управління військами. Відповідні функції застосовують, зокрема, у безпілотниках «Герань-4», «Герань-5», V2U та «Ланцет».
Водночас розвиток галузі стримує залежність від іноземної електроніки. Росія не має доступу до обладнання для EUV-літографії, необхідного для виробництва найсучасніших чипів, і змушена імпортувати компоненти через треті країни. За даними дослідження, близько 90% імпорту мікроелектроніки до РФ у 2023 році проходило через Китай.
Попри санкції, російські компанії продовжують отримувати підсанкційне обладнання через посередників. Однак такі поставки збільшують витрати: підсанкційна мікроелектроніка коштує в середньому вдвічі дорожче, ніж до повномасштабного вторгнення.
Дослідники зазначають, що санкційна політика країн-партнерів України залишається недостатньо узгодженою. Обмеження переважно охоплюють давно відомі підприємства військово-промислового комплексу, тоді як частина приватних розробників і організацій, які забезпечують російську військову ШІ-екосистему, продовжує працювати без санкцій.