Статистика протиповітряних боїв у вересні фіксує 20 ракетних ударів (кількість зменшилася у порівнянні з серпнем на 64%). Сили ППО збили 4967 БПЛА (66% від тих, що атакували, зниження на 15%). Падіння відсотка перехоплень пояснюється зростанням долі реактивних БПЛА противника в кожному ударі.
1 жовтня близько 11:30 два російські безпілотники влучили в район опорної частини Південного мосту. У момент удару мостом їхав потяг метро зеленої лінії. Вибухова хвиля підняла пил, який через вентиляцію потрапив у салони вагонів. Пасажири та машиніст не постраждали, конструкція поїзда залишилася цілою.
1 жовтня близько 21:50 сталося третє влучання, цього разу безпосередньо в дорожнє полотно.
2 жовтня близько пʼятої ранку ворог вчетверте влучив у міст. Того ж дня в 17:50 мер Києва Віталій Кличко повідомив про ще одне влучання. Міст на той момент уже був закритий для руху автотранспорту та метро. Пошкоджено мостову опору, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Критичних руйнувань конструкції, які б загрожували обвалом, попередні огляди фахівцями КП «Київавтошляхміст» не виявили.
Південний міст повністю перекрили в обох напрямках, обмежили рух мостом Патона (з правого на лівий берег) та мостом Метро (частково – однією смугою з лівого на правий).
Виявилося, що немає сенсу руйнувати опори, що взагалі – завдання з купою зірочок. Можна діяти цілком асиметрично, агресор це нам показує наочно.
Як так сталося?
Аналіз ударів показує, що безпілотники влучили у досить складу ціль – вертикально розташований пілон мосту з відносно невеликими геометричними розмірами, але саме в той, що несе колосальне навантаження – тримає ванти. Висновок – дрон наводився в момент удару оператором, тобто мав якісний стійкий канал зв’язку, по котрому оператору йшло відео.
А як це так?
Противнику вдалося створити дуже короткий ланцюжок прийняття рішень на ураження цілей в Києві.
Супутник пролітає над Києвом, робить фото, передає на підмосковний КП, там його дешифрують аналітики і видають на КП, де ухвалюють рішення. Така модель потребує чотири-шість годин, а іноді – й більше.
Ми ж маємо справу з зовсім іншим ланцюжком: ворожий БпЛА транслює відео онлайн через ретранслятор (?), адже від Києва до ретрансляторів в Білорусі кілометрів 200-300, що далекувато для бортової радіоапаратури, яка не використовує ні StarLink, ні «Рассвет», ні щось подібне. Імовірно, десь між Києвом і ретранслятором поза Україною під час удару висить дрон-ретранслятор, або, як висказав свою думку один поважний ветеран, ретранслятор – прямо в Києві (і тоді – маса питань до ДССЗЗІ та СБУ). Фахівці вважають, що ворог застосував комерційні 4G/LTE-модеми з використанням локальних мобільних мереж. Тобто ланцюжок – «дрон – ретранслятор – КП – прийняття рішення – наведення на ціль онлайн».
Зрозуміло, що віддаленість від кордону з неадекватним сусідом більше не є захисним фактором. З урахуванням того, що ударні групи ворога давно використовують технологію MESH (якщо дуже загально, то – децентралізована радіомережа з кількох однакових вузлів), можна сказати, що ми бачили поки далеко не всі проблеми, які чекають Україну в найближчі два-три місяці. Про те, як противник одним БпЛА онлайн транслює атаку іншого, не говоримо, всі бачили.
Ворог набув здатності в режимі того ж реального часу здійснювати Battle Damage Assessment, тобто оцінювати результати ударів. А це дозволяє наступною хвилею атакувати цілі, котрим завдані недостатні збитки.
Отже, 22-23 вересня – велика дронова атака вночі, вдень 23 вересня – реактивні дрони били по Києву вранці, вдень і ввечері. Вдень 23 вересня – майже цілий день триває дронова атака, ніч на 24 вересня – ракетний удар кількома хвилями балістичних ракет. 29-30 вересня – початок великої комбінованої атаки о 18:00, ніч на 30 вересня – масований удар, день 30 вересня – атаки дронами.
Вимальовується тенденція переходу противника до тактики майже щоденних атак, які часто розтягувалися з вечора одного дня через всю ніч і продовжувалися вдень наступного. Київ був під особливо інтенсивним тиском. І це стало можливим через присутність у повітряному просторі над столицею або поблизу як розвідувальних БпЛА, так і ударних дронів, що баражують в очікувані команди, та ретрансляторів, котрі поки не зовсім зрозуміло де. Додєамо сюди можливість завдавати ударів по аварійно-рятувальних групах, медиках, відслідковувати маршрути їх руху та руйнувати споруди, створюючи завали, що перешкоджають руху, і на собі відчуваємо, що таке Transparent Battlefield («прозорий бойовий простір»).
Але повернемось до дронів, які не лише влучають в мостові опори, але й завдають їм відчутної шкоди. Сергій «Флеш» Бескрестнов проінформував громадськість про появу у противника нових спеціалізованих бойових частин КРСН (кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження).
Що воно таке? КРСН розроблений спеціально для руйнувань високовольтних опор ЛЕП та залізних (металевих) мостових конструкцій. Пристрій має основний боєзаряд масою близько 40 кг плюс чотири додаткові модулі ураження. Удар чотирьох реактивних «Гераней» руйнує опору мосту площею до 4 м2. Приблизно це сталося на Південному мосту, де БпЛА атакували найтоншу частину пілону (десь 3 м2). ГУР фіксувало розробку та підготовку таких бойових частин ще з середини серпня, тобто приблизно за 1,5 місяці до першого застосування.
Хто слідкує за темою, вже бачив фото чи то рогатого, чи то вусатого БПЛА противника. А то російський офіс простих рішень з водопровідної труби змайстрував механічний підривник. У трубці – шток, підривник спрацьовує при контакті з металом, адже майже на 100% заплутається в опорі ЛЕП чи вантах мосту.
Тісна співпраця оборонки і військових противника (на жаль, маємо констатувати це) дозволила обійти всі санкції одночасно, уникнути потреби виробляти тисячі балістичних ракет, але вирішити ту саму задачу – обвалити українську стратегічну логістику. І за відчутно менші гроші.
Загалом, ідейка нової БЧ міститься у військових підручниках 60-70-х років минулого століття, які мали б бути в бібліотеці Кам’янець-Подільської саперної альма-матер. І що цікаво, українські небайдужі інженери зробили таку саму БЧ. Нашу. Може й кращу за ворожу. Корпус зробили у себе на заводі з листової сталі за чотиризначну суму гривень, запхали всередину вибухівки (яку дістали) і результат порадував: на випробуваннях заряд пробив сендвіч з двох аеродромних плит та метр землі між ними (по цій моделі побудовані укриття в дронопортах ворога). Верхню плиту розрізало навпіл і відкинуло метрів на 10 в різні боки. 3200 кг така плита важить, між іншим.
І що? А нічого! У нас на ветеранський спорт гроші закінчилися, а на прогресивні БЧ для дронів їх одразу і не було.
Прогноз такий: противник завіз в ДАП експериментальну партію КРСН, чи то 50 штук, чи то 200, точно не відомо. В районі Курська та Навлі Брянської області з 20 вересня розвідка помітила роботи по підготовці БПЛА «Герань-4» з КРСН на майданчиках запуску. Ворог має вікно приблизно два місяці, поки наші знайдуть протидію та виготовлять реактивні перехоплювачі в товарних кількостях. За ці два місяці противник спробує пошкодити більшість мостів, в тому числі через Дніпро, через котрі західна допомога та інші потрібні Силам оборони ресурси потрапляють на Схід. Рух в напрямку західного кордону також буде обмежений, якщо не зупинений геть. Всі вантові мости – потенційна ціль. Бо легка. Труби ТЕС, які ще встояли, – також ціль. Шляхопроводи та залізничні мости – на черзі.
Зима буде ще складнішою, ніж очікувалося.