Європейський суд з прав людини визнав неприйнятною заяву у справі звернення в дохід держави і арешту частини коштів колишнього народного депутата Максима Микитася як застави у межах розгляду кримінальної справи у 2019 році. Відповідну ухвалу ЄСПЛ постановив 10 вересня і оприлюднив її 1 жовтня 2026 року.
Про це повідомила пресслужба Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Як повідомлялося, в жовтні 2019 року Апеляційна палата ВАКС збільшила розмір застави Микитасю до 80 млн грн та поклала на нього низку процесуальних обов’язків, зокрема - не спілкуватися з визначеним колом осіб. Застава була внесена дружиною підозрюваного – заявницею у справі.
Після встановлення порушення підозрюваним покладеного на нього обов’язку ВАКС постановив звернути заставу в дохід держави. Пізніше Апеляційна палата ВАКС зменшила заставу до 30 млн грн, врахувавши, що Микитась порушив лише один із обов’язків, але дотримувався інших.
Згодом у межах цього кримінального провадження було накладено арешт на 50 млн грн на банківському рахунку заявниці для забезпечення можливої конфіскації у разі засудження її чоловіка. За результатами апеляційного перегляду суд зменшив суму арештованих коштів до 25 млн грн, визначивши її як частку у спільному майні подружжя.
У ЄСПЛ заявниця заявила, що звернення застави в дохід держави фактично стало "покаранням" для неї та порушило її майнові права. Вона також оскаржувала арешт коштів на своєму банківському рахунку, оскільки вважала їх особистою приватною власністю.
Розглянувши скаргу за статтею 7 Конвенції, ЄСПЛ дійшов висновку, що звернення застави в дохід держави не було покаранням заявниці у розумінні цієї статті. Суд зазначив, що цей захід застосували для забезпечення належної процесуальної поведінки її чоловіка та належного перебігу кримінального провадження і він не мав на меті покарати заявницю. Тому скаргу за статтею 7 суд визнав неприйнятною.
Суд врахував, що заявниця була ознайомлена із рішеннями, у яких були визначені обов’язки її чоловіка та можливі наслідки їх порушення. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що заявниця мала можливість викласти свої доводи під час судового розгляду.
Крім того, Апеляційна палата ВАКС зменшила суму застави, зверненої в дохід держави, з 80 млн грн до 30 млн грн, врахувавши обставини справи та необхідність забезпечити пропорційність заходу. У цій частині ЄСПЛ визнав скаргу явно необґрунтованою.
Окремо ЄСПЛ розглянув скаргу щодо арешту коштів на банківському рахунку дружини Микитася. Дослідивши договір про поділ майна між заявницею та її чоловіком, Апеляційна палата ВАКС дійшла висновку, що цей договір був направлений на убезпечення майна від арешту та можливої конфіскації. Водночас суд зменшив суму арештованих коштів із 50 млн грн до 25 млн грн, оскільки визначив саме цю суму як частку чоловіка у спільному майні подружжя.
ЄСПЛ врахував, що арешт мав тимчасовий характер і не встановив ознак свавільності чи необґрунтованості у висновках національних судів. Також ЄСПЛ не знайшов підстав вважати арешт коштів незаконним, таким, що не відповідав загальному інтересу, або непропорційним. Цю частину скарги Суд також визнав необґрунтованою, а заяву – неприйнятною.
Що відомо про цю справу
Микитася підозрюють у привласненні майна Національної гвардії, з якою "Укрбуд" уклав угоду, за якою на території колишньої військової частини повинні були побудувати житловий комплекс, а Нацгвардія за це мала отримати там 50 квартир і 30 паркомісць.
Однак, у 2016-2017х роках сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилася від квартир і паркомісць на Печерську в обмін на 65 квартир в будинку на околиці Києва, вартість яких, як потім встановила проведена експертиза, виявилася на 81,6 млн грн меншою.