Різниця між можливостями заводів і фактичним випуском пояснюється не одним фактором. Галузі бракує працівників і стабільного енергопостачання, а підприємства змушені вкладати кошти у власну генерацію та автоматизацію. Але частина обмежень залежить безпосередньо від державних рішень: своєчасного лісовпорядкування, обсягів деревини, які фактично надходять на ринок, правил біржової торгівлі та виконання укладених договорів.
Підприємства інвестують навіть під час війни
Попри ризики, підприємства в Україні продовжують вкладати кошти у глибшу переробку деревини.
У вересні 2023 року «Уніплит» відкрив у Вигоді на Івано-Франківщині новий цех із виробництва міжкімнатних дверей Gorgania. Підприємство, яке випускає деревоволокнисті плити, фанеру й пиломатеріали, додало до виробничого ланцюга готовий продукт. Суму вкладень компанія не оприлюднювала.
У 2024 році Kronospan запустив на Рівненщині нову лінію OSB-плит у межах інвестиційного проєкту вартістю €200 млн.
У 2025 році Хмельницький виробник корпусних меблів «Аккорд Імпорт», який постачає продукцію мережі JYSK, розпочав будівництво заводу вартістю $14 млн. Заявлена мета проєкту — збільшити виробничі потужності з 420 тис. до 1,2 млн м² корпусних меблів на місяць.
Ще один проєкт реалізує виробник офісних меблів AMF. У березні 2026 року компанія повідомляла, що будівництво заводу в індустріальному парку «ІнПарк Борислав» на Львівщині вийшло на фінальну стадію. Обсяг інвестицій перевищує $10 млн, а після повного запуску підприємство планує створити близько 800 робочих місць. Публічного підтвердження введення заводу в експлуатацію на момент підготовки матеріалу немає, тому цей проєкт слід відносити до інвестицій, що реалізуються.
Ці приклади показують різні рівні поглиблення переробки: від плит і пиломатеріалів — до дверей, меблевих компонентів і готових меблів. За оцінкою галузевих асоціацій, у 2025 році середня вартість тонни готових виробів із деревини була у 5,3 раза вищою за середню вартість тонни сировинної продукції.
Але новий цех або автоматизована лінія — це не лише обладнання. Це кредити, постійні витрати, працівники та контракти з визначеними строками. Щоб такі інвестиції окупалися, підприємству потрібне прогнозоване постачання деревини за обсягом, сортиментом і графіком.
До 2021 року частину державної деревини лісгоспи продавали за прямими договорами. Київська школа економіки вказувала на нерівний доступ учасників до ресурсу та непрозорість ціноутворення. Із 1 липня 2021 року організований ринок деревини працює через товарні біржі, ліцензовані НКЦПФР, а деревину включено до переліку продукції, торгівля якою здійснюється на організованих товарних ринках. Електронні торги дали відкритіші правила доступу, конкурентне формування ціни та фіксацію результатів.
Тим самим шляхом рухається й наприклад Литва. Державне лісове підприємство VMU з 2018 року продає деревину через електронну біржову систему Baltpool, близько 3,6 млн кубометрів на рік.
Тобто біржова модель ринку деревини довела свою ефективність вже в різних країнах. Тому й подальший розвиток системи реалізації ресурсу має відбуватись саме в такому абсолютно ринковому напрямку.
Саме так біржова система мотивує підприємства інвестувати в галузь сьогодні. Рівні та зрозумілі для всіх правила сьогодні дають можливість прогнозувати та забезпечити виробництво сировиною незалежно від наявності особистих домовленостей з представниками лісових господарств.
Однак біржа забезпечує рівність та ефективність процесу купівлі-продажу лише того ресурсу, який уже заготовлено або заплановано до заготівлі та виставлено продавцем. Вона не може компенсувати затримку лісовпорядкування, невидачу лісорубних квитків чи скорочення пропозиції.
Тому для стабільної роботи ринку мають послідовно спрацювати три ланки: лісовпорядкування визначає законно доступний обсяг; продавець своєчасно виставляє його на торги; сторони виконують біржовий договір, а біржа це контролює.
Для підприємства важливі не тільки рівний доступ і ринкова ціна, а й передбачуваність обсягів, якість партій, графік відвантаження та симетрична відповідальність сторін.
Де втрачається ресурс
Частину лісового фонду забрала війна. За звітом Держлісагентства за 2025 рік, близько 800 тис. га залишаються в окупації, ще приблизно 450 тис. га потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Ці території не можуть швидко повернутися до господарського використання.
Водночас частину обмежень можна зняти управлінськими рішеннями. У липні 2026 року Мінекономіки оцінювало, що спрощення дозвільних процедур може додати деревообробці до 1,5 млн м³ якісної деревини на рік без виходу за межі науково обґрунтованих і законно дозволених рубок.
Перша проблема — затримки з лісовпорядкуванням. Це інвентаризація лісів і планування заходів, на підставі яких визначають, де, коли та в якому обсязі може проводитися заготівля. Якщо матеріали не розроблені або не затверджені вчасно, частину ділянок неможливо законно відвести в рубку, а відповідний ресурс не доходить до торгів.
Друга проблема пов’язана із застосуванням постанови Кабінету Міністрів №865. Вона передбачає залишення на лісосіках частини деревини, віднесеної до неліквідної. Водночас підприємства повідомляють про неоднакове трактування цієї норми та випадки, коли встановлений обсяг неможливо сформувати через фактичні характеристики конкретної ділянки. Наслідком можуть бути скорочення відведення лісосік і затримки з видачею лісорубних квитків.
Третя проблема виникає вже після виставлення ресурсу. Покупець несе фінансову відповідальність за відмову від придбаної деревини або несвоєчасну оплату. Водночас відповідальність продавця за недопоставку, зміну графіка чи невідповідність партії не є повністю симетричною.
Окреме питання — стартові ціни. Якщо вони не враховують результати попередніх торгів, частку непроданого ресурсу та поточну кон’юнктуру, лоти можуть залишатися без покупця. Деревина накопичується на складах, втрачає якість, а заводи водночас шукають потрібні сортименти. Галузеві асоціації також порушують питання розподілу біржових зборів між обома сторонами договору, а не покладення відповідних витрат лише на покупця.
П’ять рішень, які пропонує галузь
На початку вересня Асоціація деревообробних підприємств України, Асоціація «Меблідеревпром» та Українська асоціація меблярів направили спільне звернення до Мінагрополітики, Держлісагентства і ДП «Ліси України». Запропоновані кроки не передбачають відмови від біржової моделі. Навпаки, їхня мета — зробити весь ланцюг до і після аукціону прогнозованішим.
Перший крок — провести інвентаризацію матеріалів лісовпорядкування в усіх регіонах і затвердити графік розроблення та погодження відсутніх документів, щоб їхні результати були враховані у планах заготівлі й продажу на 2027 рік.
Другий — проаналізувати практику застосування постанови №865 та переглянути норми, які створюють необґрунтовані перешкоди для законної заготівлі в господарських лісах. Планові та фактичні обсяги заготівлі доцільно щомісяця публікувати по кожній філії продавця.
Третій — установити зрозумілий механізм перегляду стартових цін. Він має враховувати результати торгів на всіх ліцензованих біржах, частку непроданих лотів, виконання договорів, складські залишки та ситуацію на європейських ринках. Ресурс, який не продано на основних і додаткових торгах, пропонується оперативно виставляти на голландські аукціони — торги зі зниженням ціни, що дозволяють знайти реальний рівень попиту й не допустити втрати якості деревини.
Четвертий — запровадити симетричну відповідальність сторін. Якщо продавець не поставив законтрактований та торгах обсяг, у випадку відсутності непередбачуваних причини, які виникли вже після укладання договору, то він має компенсувати втрати покупця, за рахунок внесеного гарантійного внеску, як це вже відбувається у зворотному напрямку.
П’ятий — перейти до паритетної оплати біржових зборів продавцем і покупцем та опрацювати відповідні зміни разом із ліцензованими товарними біржами.
Уряд також планує з 2027 року поширити єдині правила продажу деревини на всіх постійних лісокористувачів і власників лісів. Це означає, що відкритий організований ринок має охопити не тільки ресурс державних підприємств, а й деревину комунальних та приватних лісів.
Наступна вимога — простежуваність до ділянки
Окремим викликом стає виконання європейського Регламенту EUDR. Відповідно до чинної редакції Регламенту, основні вимоги починають застосовуватися з 30 грудня 2026 року. Компанії, які вводять деревину та вироби з неї в обіг у ЄС або експортують їх із ЄС, повинні будуть підтверджувати законність походження продукції, відсутність зв’язку зі знелісненням та геолокацію ділянок походження сировини.
Україну віднесено до країн із низьким ризиком. Це зменшує інтенсивність перевірок, але не скасовує необхідності мати дані про походження деревини.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15352 про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та деградацією лісів, а профільний комітет рекомендував прийняти його за основу. Для деревообробної галузі критично, щоб майбутня система простежуваності поєднала всі ланки: лісорубний квиток і геодані ділянки, електронний облік деревини, біржовий договір, транспортування, переробку та готовий виріб.
Що має змінитися
Україна вже має підприємства, здатні виробляти плити, компоненти, двері та готові меблі для внутрішнього і зовнішнього ринків. Нові проєкти показують, що бізнес готовий інвестувати навіть під час війни. Але кожна така інвестиція потребує прогнозованої сировинної бази.
Завдання держави — не просто збільшити номінальні плани заготівлі. Законно доступна деревина має вчасно пройти весь шлях від матеріалів лісовпорядкування і лісорубного квитка до відкритих торгів та фактичного постачання покупцеві. Біржа повинна забезпечувати рівний доступ і ринкове ціноутворення, а договір — однакову відповідальність продавця й покупця.
За таких умов деревина в межах дозволених рубок перетворюватиметься на продукцію з вищою доданою вартістю, робочі місця, податки та експорт. Без цього нові лінії й заводи залишатимуться недозавантаженими незалежно від їхнього технологічного рівня.
Водночас маємо пам’ятати про захист вітчизняного виробника й в контексті мораторію на експорт деревини. То ж сподіваємось й на подальшу підтримку держави українських підприємств та продовження його дії мінімум до завершення бойових дій.
Читайте такожУряд тимчасово заборонив експорт необробленої деревини