В повітрі Києва — частки пилу й шкідливі діоксиди
— Пані Аріно, за якими показниками вчені контролюють якість повітря? Що вони кажуть: чи є видимий вплив частих масованих обстрілів у Києві?
Перш за все: дослідження, які ми проводили, свідчать, що поки що нічого страшного не відбувається. Для відчутного впливу на здоров’я люди повинні отримувати певні дози хронічно. Так, обстріли почастішали, але це поки що епізодичний вплив. Хоча після кожного фіксуємо перевищення концентрації деяких забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Особливо коли атаки тривають протягом дня і супроводжуються пожежами.
Але навесні і восени такі проблеми виникають завжди, так і до війни було. Є певна сезонність. Саме в ці пори року відбуваються інверсійні процеси (інверсія блокує рух повітря по вертикалі, «притискає» до землі дим, вихлопні гази і смог, що різко погіршує якість повітря в містах, — Ред.). Вдень досить тепло, а вночі вже холодно і над містом утворюється купол. А якщо ще й стоїть безвітряна погода і на додачу були обстріли, відразу всі показники лізуть вгору.
Основна проблема внаслідок саме обстрілів — дрібнодисперсний пил, тобто зважені тверді частки пилу діаметром менше 2,5 мікрон. На базі нашого інституту з 2017 року працює пост автоматизованого моніторингу цих часток, ми запустили його першими в країні. Це дороге устаткування, яке використовується у більшості референтних лабораторій Європи. Основне забруднення повітря в результаті російських атак формує цей пил.
А які шкідливі речовини виділяються при цьому?
Газова складова забруднення повітря — це діоксиди сірки, азоту і оксид вуглецю. Діоксид сірки і оксид вуглецю, за даними наших аналізів, у Києві підвищені. Коли були великі обстріли, їхня концентрація значно зростала, але не перевищувала медико-санітарних нормативів, за якими оцінюється вплив на здоров’я людини.
А от із діоксидом азоту — проблема. Його вміст в атмосферному повітрі теж значно підвищується внаслідок обстрілу і в деяких випадках показники виходили за межі медико-санітарних нормативів якості повітря — і наших, і європейських (а там деякі нормативи жорсткіші, ніж у нас наразі).
Ось учора був обстріл (розмова записана 23 вересня, — Ред.): ще не маю точних даних, а на око перевищення вмісту дрібнодисперсного пилу — у півтора-два рази.
Що це значить для здоров’я людей?
Це відбивається на самопочутті чутливих груп: вагітних жінок, дітей, літні люди, люди з хронічними захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем. Забруднення повітря може спровокувати загострення стану або його погіршення, наприклад, у людей, що страждають на бронхіальну астму, ГРВІ, гіпертонію, тощо. Але це вплив епізодичний, а щоб він напевне викликав негативну реакцію у здорової людини, має бути тривалим. Тверді частки пилу, які мають діаметр менше 2,5 мкм, можуть проникати в організм через дихальні шляхи і розноситися в різні органи та системи, викликаючи в них запальні процеси.
Звідки беруться ці дрібнодисперсні частинки?
Це пил, продукти горіння (але не сажа).
В будь-якій країні вони створюють найбільше проблем з повітрям. У нас ситуація погіршується, коли будинки опалюють дровами або в домогосподарствах спалюють рослинні рештки на городах тощо. Забруднення повітря дрібнодисперсним пилом спостерігалося і до війни, вже тоді фіксувалися справжні пилові бурі, як от у квітні 2021 року. Виникають певні кліматичні умови, які сприяють накопиченню цих речовин. Вони не розсіюються у безвітряну погоду, а просто зависають у повітрі на деякий час. Особливо частинки діаметром 2,5 мікрони: такий пил може переноситися на відстані у кілька десятків кілометрів.
А діоксиди азоту і сірки? Яке походження цих речовин?
За всі роки спостереження ми, може, раз чи двічі спостерігали перевищення діоксиду сірки, і то були нестандартні ситуації. Натомість перевищення концентрації діоксиду азоту фіксується періодично. У КМДА є сім референтних стаціонарних постів моніторингу, що відповідають вимогам ЄС. Це не заміри три-чотири рази на день, а постійний автоматизований моніторинг за допомогою газоаналізаторів, які забезпечують високоточний якісний аналіз.
Насамперед це через вихлопні гази від автотранспорту та викиди теплоенергетичних об’єктів, коли вони працюють. Якщо не брати до уваги вплив війни, то це була типова ситуація і до повномасштабного вторгнення з року в рік: концентрація цих речовин підвищувалась в опалювальний сезон.
А що ж спостерігаєте специфічного внаслідок саме обстрілів?
Зазвичай фіксується перевищення концентрацій дрібнодисперсного пилу. Не чула, щоб в Україні проводили дослідження на предмет забруднення специфічними речовинами. Це складно. Потрібне дороге устаткування. Повітря — настільки динамічна система, що коли сталась аварія чи пожежа на умовному складі пластмаси, поки лабораторія приїде, аналізувати вже не буде чого. Швидко розсіюється. Тож, як і раніше, лабораторії фіксують стандартні показники.
Але зараз розпочинаємо велику науково-дослідну роботу під егідою Національної академії медичних наук України, зосереджену на вдосконаленні системи моніторингу. Основна проблема у світі, якою переймається вся міжнародна спільнота, — це тверді частки пилу (діаметром 10 і 2,5 мікрон), діоксид азоту і озон. Перевищення концентрації інших речовин епізодичні, а це — класична трійка, яку постійно досліджують. І нові наукові проєкти, які фінансуватимуться в країнах ЄС, стосуватимуться твердих часток пилу менше 2,5 мікрон в діаметрі. Вже є певні дані, які свідчать, що вони найбільше впливають на здоров’я людей. Вони можуть абсорбувати важкі метали, канцерогенні речовини (бенз(а)пірен та інші). Ці дослідження сфокусовані на визначенні токсичності цих твердих часток пилу.
І ми зараз теж починаємо аналізувати, що саме на себе ці тверді частки пилу абсорбують, наприклад, поблизу промислових об’єктів, теплових електростанцій чи доріг із інтенсивним рухом транспорту.
Як швидко після чергового обстрілу починають фіксувати ці забруднюючі речовини і пил? Як довго вони спостерігаються?
Десь за годину після початку пожежі. І найбільше виділяється, коли основна пожежа зупинена і починається тління. Особливо, коли горять великі площі лісів, торфовища. Це було найбільшою проблемою попередніх років. Їх гасять, і починається тління, яке ще гірше за горіння. І уникнути його неможливо. Наші аналізи показують, що коли погода хороша, довго триматися в повітрі продукти горіння не будуть. Якщо безвітряно — до доби. Оцей пил з часток менше 2,5 мікрон в діаметрі просто зависає в повітрі, як розпилена вода. Утворює завісу і переноситься на великі відстані.
Системних досліджень впливу бойових дій на якість повітря немає
Що відбувається в повітрі, коли збивають умовний шахед? Що виділяється?
Не можу відповісти. Ніхто цього напевне не знає. Плани робити відповідні дослідження завмерли. Можливо, десь вони і тривають, але це не для широкого загалу інформація.
А якщо порівняти з торфовищами або ситуацією, коли палає склад чи АЗС?
Це масштаби зовсім інші. Торфовище — це довго, багато, бо площа велика. А АЗС — точкове джерело викиду. Виникло, його загасили і все. Торфовища ж, бувало, тижнями горіли і тліли. Просто цього процесу люди на бачили, а пожежі на складах у місті діють на нас психологічно.
Влітку в Києві (та й днями знову) після одного з обстрілів відбувся викид аміаку. Наскільки це небезпечно?
Аміак — безбарвний газ із різким задушливим запахом, який може викликати подразнення та опіки. Речовина IV класу небезпеки. Ми проводили аналітичне дослідження його потенційного впливу. Проаналізували весь банк інформації за багато років. Це добре вивчена речовина і свіжих досліджень немає. Точніше, добре вивчений вплив аміаку на працівників тваринницьких і сільськогосподарських підприємств, які можуть отримувати хронічні дози. А на тему аварій досліджень замало.
Ми можемо вже відчувати запах аміаку, але він у цей момент ще не впливає на організм. Потрібні дуже високі концентрації, щоб вплив почався, свідчать дослідження токсикологів. І є багато методів своєчасного реагування і ліквідування наслідків викидів аміаку в аварійних ситуаціях.
Це дуже летка речовина, якщо буде вітер, аміак просто віднесе. Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії була велика пожежа на складах з аміаком (деталей озвучити не можу). Але фахівці вчасно і точно відреагували, наслідки ліквідували, а погода сприяла тому, що небезпечний газ просто віднесло в той бік, де не було поселень, і ніхто не відчув його впливу.
Велика війна триває п’ятий рік. В сукупності чи окремо всі російські атаки мають вплив на якість повітря в містах?
В середньостатистичній ситуації (за інтенсивністю обстрілу, кліматичних умов і рештою критеріїв) підвищена концентрація забруднюючих речовин тримається в повітрі до доби. Але для науки потрібна вибірка. А це значить проаналізувати дуже багато однотипних сценаріїв і вже тоді робити висновки. Тим часом ідеться про епізодичні сценарії, які вивчають різні науковці країни. Досліджень забруднення повітря, пов’язаного саме з бойовими діями, як таких нема. Це ж надзвичайні ситуації. Хто проводитиме вимірювання? Справа навіть не в грошах, а в безпеці науковців. Я не відправлю своїх співробітників в самий епіцентр вибуху. Добре, що в деяких містах хоча б є автоматизовані датчики, пости моніторингу, і якщо вони досі цілі, можемо хоч приблизно оцінити ситуацію.
Україна зараз у науковому плані — цікавий полігон. Таких досліджень ніхто ніколи не проводив. Коли в минулому були війни, ще не було такого устаткування для вивчення різних явищ. Вони ще довго аналізуватимуться і будемо дізнаватися дуже цікаві речі.
Вивчити складно, довести в суді шкоду здоров’ю — майже нереально
Тобто майже п’ять років повномасштабної війни для науки замало, щоб розуміти її вплив на довкілля і людей?
Так, це ще не строк. Та й дуже багато інформації просто не може поки що розголошуватися, дослідження тривають.
Але катастрофічного впливу забруднення атмосферного повітря поки що не спостерігаємо. Повітря в Києві до великої війни було гірше, ніж зараз. Цього року, щоправда, контраст уже не такий різкий, бо посилились обстріли столиці. А так — до війни ж працювала промисловість. Велика її частина просто зупинилась. І за даними різних громадських організацій, що займаються моніторингом, узагальнюють дані й подають їх у відповідні структури ЄС, концентрація навіть пилу знизилася вдвічі. Бо немає того хронічного впливу, який давала промисловість.
Як люди можуть себе захищати у дні, коли вміст забруднюючих речовин зашкалює? Маски допоможуть?
Так, але ж згадаймо, що українці не одягали їх навіть під час епідемії коронавірусної хвороби до останнього. Вони б захищали від твердих частинок пилу. Радять пити більше води, робити вологе прибирання тощо. Коли бачите, що є перевищення показників, хоча б не виходьте займатися спортом! Пробіжки вздовж траси, прогулянки з малятами у візочках, діти на майданчиках дитсадків — елементарні помилки, яких можна уникнути. Щодо масок універсальної поради не дам, вони бувають різні, але краще мати маску при собі. А вікна зачиняти. Кондиціонери з фільтрами частково затримують пил. Краще убезпечити свою родину хоча б так.
А має значення, на якому поверсі ти при цьому перебуваєш?
Все залежить від висоти джерела викиду і як воно потім розсіюється, чи зависатиме в повітрі, підніметься чи стелитиметься. Від речовин, які будуть у тому джерелі викиду, вологості повітря тощо. Багато показників впливають на концентрацію будь-якої забруднюючої речовини в повітрі.
Коли будинки розташовані поруч з трасою чи заводами, ситуація прогнозована, а коли вибухи і пожежі — ні. Можна хіба що змоделювати, що станеться внаслідок вибуху; теоретично науковці розуміють, які параметри закласти при цьому. Ми прогнозували, що може статися у випадку різних аварій, але результат залежить від вихідних даних. А щоб довести, що це вплинуло на здоров'я людей, потрібна чітка констатація факту. І з цим якраз проблема. Щоб подавати позов до міжнародного суду з приводу впливу забрудненого повітря на людей, потрібні підтверджені факти, скажімо, що люди масово звернулись до лікарень із певними симптомами. В нас такого немає, і довести, що обстріли погіршують здоров’я українців, юридично неможливо. Здається, немає прецедентів, щоб доводили в судах вплив бойових дій на здоров'я людей.
Повітря — динамічна система, ніколи не знаємо, що буде через п’ять хвилин. Це не вода чи ґрунт, на повітря стільки факторів впливає, що важко проаналізувати. З іншого боку, це й добре, бо якщо вітер вдало поверне, то може пощастити уникнути катастрофи.