80000 дронів — коректна цифра?
Вийти на такі масштаби теоретично можливо, але наразі росіяни виробляють у декілька разів менше, зазначив у коментарі LB.ua OSINT-аналітик на псевдо Гарбуз, автор Telegram-каналу Dnipro OSINT. Уже кілька років він відстежує перебіг війни за допомогою супутникових знімків, геолокації та розвідки на основі відкритих джерел. Зокрема, спостерігає і за російським оборонно-промисловим комплексом.
«Водночас на території особливої економічної зони «Алабуга», де виробляють ці дрони, досі триває будівництво виробничих цехів. Коли саме їх введуть в експлуатацію — сказати важко. Росіяни розгорнули цілодобове будівництво й активно залучають до нього додаткову робочу силу, в тому числі з інших країн», — розповів він.
До кінця року Росія навряд чи вийде на темп понад 200 ударних дронів на добу. Але надалі, після запуску нових виробничих потужностей, такий масштаб, на його думку, уже не видається нереалістичним.
Як повідомляло в серпні Головне управління розвідки в коментарі порталу «Мілітарний», російська промисловість щомісяця виробляє близько 3000 реактивних дронів-камікадзе «Герань-4/5» і близько 2800 ударних безпілотників «Герань-2» з двигуном внутрішнього згоряння. Кількість реактивних дронів почала поступово зростати на початку 2026 року і значно зросла в червні-липні.
Заступник начальника ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю «РБК-Україна» зазначав: «У липні вони трохи знизили інтенсивність ударів безпілотниками і зменшили кількість виробництва, оскільки переналаштовують виробництво з акцентом на турбореактивні “Герань-4” й “Герань-5”».
Як зазначила в колонці для LB.ua аналітикиня Центру ініціатив «Повернись живим» Богдана Бакай, у травні Росія запустила 8000 БпЛА, утім влітку кількість й інтенсивність атак значно поменшала. За даними Повітряних сил та інформацією OSINT-дослідника Клемана Молена, навесні росіяни регулярно запускали по 600–900 дронів на добу, а влітку 600 дронів фіксували лише кілька разів.
Читайте такожНе балістикою єдиною: як звичайні й реактивні шахеди можуть стати основою російських атак по українських містах
Станом на серпень 2026 року Росія накопичила близько 6200 дронів-камікадзе «Герань» різних версій, повідомили «Мілітарному» в ГУР МО.
Виробничі можливості не дозволяють Росії постійно підтримувати високу інтенсивність атак. Після накопичення запускають 600–1000 дронів, під час накопичення — 150–200.
Видання Politico повідомляє, що Росія здатна наростити виробництво реактивних дронів на 78 % — це додатково 28000 дронів щороку до 2029-го (зараз це 36000 «гераней» на рік). Це пов’язано з планами Москви розширити виробництво військового вуглецевого волокна на заводі «Алабуга-Волокно» в Татарстані.
Тож росіяни навряд чи накопичать згадані Шмідтом 80000 дронів до кінця цього року. Принаймні лінійки «гераней».
Параметри та можливості реактивних «гераней»
Герань-4
Довжина — 3,5 м
Розмах крил — 3 м
Вага бойової частини — від 50 кг
Крейсерська швидкість — 350-500 км/год
Двигун турбореактивний
Дальність польоту — 850 км
Висота польоту — до 5000 м
Тривалість польоту — до 2,5 години
Корпус виконаний аналогічно до «Герані-2», але оптимізований під високі швидкості, підвищено міцність.
Встановлено 12-патчеві завадозахищені антени типу CRPA, як у «Герані-2» і «Герані-3».
«Герань-4» має модуль «Сікер», завдяки системі машинного зору може самостійно розпізнавати й супроводжувати наземні цілі на завершальній ділянці польоту.
Уперше безпілотник застосували 3 травня 2026 року. Виробник — військово-промисловий комплекс «Алабуга» (Республіка Татарстан, РФ).
Герань-5
Довжина — 6,5 м
Розмах крил — 3,2 м
Вага бойової частини — 90 кг
Крейсерська швидкість — 450-600 км/год
Двигун турбореактивний
Дальність польоту — 950 км
Висота польоту — до 6000 м
Тривалість польоту — до 2 годин
Росія почала застосовувати безпілотник «Герань-5» у 2026 році.
Більшість компонентів китайського виробництва, але є і західні (США, Німеччина). Переважно це компоненти навіть не подвійного, а цивільного використання, які застосовують для військових потреб.
Габаритами й аеродинамічною схемою нагадує крилату ракету. Створений на основі іранського дрона-перехоплювача Karrar, який оснащений ракетами повітря — повітря й можна запускати з винищувачів. Як зазначав директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил в резерві Анатолій Храпчинський, Karrar скопіювали з американського дрона MQM.
«Герань-5» можуть запускати з літаків тактичної авіації.
Санкції та ураження виробництв
Україна шукає протидію російським реактивним шахедам на різних рівнях, але задача складна. Основна проблема — швидкість: вона має бути понад 400 км/год. Зараз чотири виробники перебувають на фінальній стадії, вже показали результати, зокрема в бойових умовах. Про це в інтерв’ю «Київ24» розповів Юрій Федоренко, командир 429 бригади безпілотних систем «Ахіллес» Сил безпілотних систем.
Поки перехоплювачі запустять у серійне виробництво, протидією залишаються санкції та ураження російських підприємств.
«Потрібні міжнародні санкції. Сьогодні РФ має певні проблеми з реактивними двигунами для безпілотників. Йдеться про двигуни з Китаю. Це результат наших дій і дій наших партнерів», — сказав Скібіцький у промові на міжнародному форумі YES 2026 у Києві.
Нещодавно ГУР оприлюднило дані підприємств концерну «КРЕТ» держкорпорації «Ростех» — найбільшого радіоелектронного холдингу Росії, який забезпечує російський ВПК. Це підприємства, які виробляють радіоелектронну апаратуру, системи навігації та інші елементи для літаків, гелікоптерів, безпілотних систем, крилатих ракет, систем ППО. Розташовані вони в Москві та Московській області, Саратові, Курську, Казані, інших містах. При цьому 19 із 54 досі не під санкціями жодної країни санкційної коаліції. На вісім підприємств навіть Україна не наклала санкції.
Скібіцький зазначає, що ГУР знає всі російські підприємства й компанії, які виробляють реактивні дрони, зокрема і спільно з китайськими компаніями.
«Але, на жаль, вони розташовані далеко від нашого кордону — на відстані понад 2000 кілометрів. Уразити такі цілі непросто. Це можливо лише за допомогою засобів для ударів на велику відстань, зокрема безпілотників», — зазначив Скібіцький на YES 2026.
У серпні OSINT-аналітик Гарбуз зазначав, що «Алабуга» будує підземні цехи для виробництва шахедів — на той момент було готово вже близько 42000 м².
«На жаль, з часом уся екосистема російських “гераней” стає дедалі складнішою та дорожчою для ураження: виробництво ховають під землю, інфраструктуру розосереджують і додатково захищають», — каже аналітик.
Чого очікувати далі
Відповідно до даних з відкритих джерел, Росія посилюватиме терор українських міст дронами й ракетами, зазначає OSINT-аналітик Гарбуз.
«Росіяни вже виробляють значно більше ударних БпЛА типу шахед, модернізуватимуть їх і, ймовірно, накопичуватимуть — зокрема, з розрахунком на можливу ескалацію проти європейських країн», — вважає він.
Росія масштабуватиме випуск озброєння й паралельно готуватиметься до українських ударів. На жаль, зараз росіяни посилюють захист стратегічних об’єктів швидше, ніж Україна нарощує можливості deep strike.
«До моменту, коли Україна отримає перші серійні балістичні ракети власного виробництва, частина виробничих потужностей “Алабуги” вже може бути перенесена в захищені підземні цехи», — зазначає аналітик.
Коментуючи інші тези з інтерв’ю Шмідта, осинтер погодився, що росіяни швидко вчаться й масштабують виробництво. Але він не сказав би, що лише зараз дійшли до нашого рівня. «На мою думку, у багатьох питаннях розвитку й масштабування озброєнь Росія вже давно нас випередила».
Також він не згоден з тезою, що війна перетвориться суто на протистояння у форматі «дрон проти дрона».
«Росіяни продовжуватимуть наступати за будь-яку ціну, а дрон сам по собі посадку не захопить і територію не утримає. Коли почне бракувати піхоти — проведуть нову хвилю мобілізації, після чого буде новий наступ», — зазначає співрозмовник.
Формат «дрон проти дрона» на полі бою можливий, лише коли обидві сторони перебувають переважно в обороні. В Україні, принаймні за нинішніх обставин, він не бачить такого сценарію.