Аналог зонування тривоги, як на Київщині, не спрацює
Російський дрон залітає зі сторони Святошинського району, але на Позняках хтось не може отримати необхідну довідку в лікарні, хтось — зробити фото на паспорт, а діти — вчитися. Це одна з найпоширеніших претензій жителів Києва, які з 27 серпня фактично безперестанку живуть в умовах постійної загрози ударів російських реактивних БПЛА. Російські дрони вбивають людей і знищують інфраструктуру, але також паралізують життя найбільшого міста України.
У Кабміні відмовилися від так званого зонування тривоги, яке потенційно дозволило б працювати в Голосіївському районі, поки дрони залітають із Броварів. Як пояснює на умовах анонімності військовий Сергій (ім’я змінене), який працює у складі мобільно-вогневої групи на підступах до столиці, зробити це в Києві неможливо.
Причина в технічних характеристиках реактивних дронів. Якщо простіше, то в їхній швидкості, суттєво вищій за бензинові шахеди, які в Україні охрестили «мопедами». Складно спрогнозувати, де реактивний дрон опиниться за 5 хвилин.
«Швидкість звичайного шахеда — близько 200 км/год. Нові реактивні шахеди або ракети типу “Бандероль” розганяються від 400 до 600 км/год. З такою швидкістю дрон долає відстань втричі швидше», — коментує військовий.
У таких умовах, коли швидкий об’єкт постійно змінює траєкторію, зонування неефективне. Тому тривогу поширюють одразу на все місто, а не на окрему його частину за аналогією з районами Київщини.
«Проблема не в систематизації загроз, а в алгоритмі доведення цієї інформації до цивільних і реакції інфраструктури на виклики. Коли один дрон заходить на лівий берег Києва, тривогу вмикають по всьому місту. Чому? Бо БПЛА постійно змінює курс, кружляє, нарізає круги, щоб обійти наші позиції. Військові не можуть дати гарантію, куди він нині точно летить», — говорить співрозмовник LB.ua.
Ризик заради виживання системи
Тож уряд ухвалив інше рішення: два рівні тривоги. Під час одного з них — дронового — інфраструктура працюватиме з урахуванням ситуації в конкретний момент. Очевидно, це збільшує ризики для працівників підприємств і держустанов.
Однією з умов роботи компанії або держструктури, зауважив прем’єр-міністр Сергій Корецький, є наявність укриття й дотримання вимог безпеки. На розв’язання проблем із укриттями українському бізнесу дали три місяці.
Читайте такожУкриття «Розетки» в Броварах як діагноз київській владі
На думку виконавчого директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліба Вишлінського, рішення уряду є правильним, бо бізнес повинен працювати.
«Ми в ЦЕС повністю підтримуємо план уряду щодо тривоги. Загрози відрізняються не лише швидкістю, але й руйнівною силою, тому навіть швидкісні БПЛА не настільки небезпечні, як балістичні й крилаті ракети. Водночас, судячи з досвіду, вони провокують пожежі, тому вкрай важливо забезпечувати шляхи евакуації та належну роботу систем пожежогасіння. До того моменту, коли Сили оборони знайдуть і поставлять на потік військову відповідь, яка закриє ворогу вікно можливостей з реактивними БПЛА, суспільство має прийняти вищі рівні ризику для цивільних», — зауважив Вишлінський.Звідки необхідність іти на такий ризик? Мотиви рішення уряду в першу чергу економічні. «Якщо не адаптуватися до роботи під час деяких загроз, на великій частині території країни зупиниться економічна активність, зменшаться податкові надходження і Сили оборони залишаться без потрібної зброї», — сказав виконавчий директор ЦЕС.
Ласкаво просимо до нової реальності
Зараз Київ входить у реальність, у якій уже досить давно живуть ближчі до фронту Харків, Суми, Запоріжжя. Життя й робота бізнесу в цих містах не зупиняються, хоча і люди, і компанії мають величезні втрати.
«Ми або приймаємо, що ми у війні і всі змінюємо правила, або варто перевозити бізнес, — каже Олександр з позивним «Менеджер», керівник проєкту «Антишахедний рубіж» фонду Dignitas. — Наші сили протиповітряної оборони чітко розуміють загрози і зонують їх, але поки що не зрозуміло, як із цим працювати. Більшість бізнесів не має альтернативних локацій для роботи під землею. Тому розв’язання цієї проблеми — тотальна оборона: рубежі перехоплення за межами міст на відстані 15–30 кілометрів; турелі, ПЗРК; всі можливі бізнеси “закопувати” під землю та/або будувати бетонні саркофаги. На жаль, за чотири з половиною роки війни ми так і не відчули загрози і не підготувалися до неї».
Ситуація залишатиметься гострою щонайменше допоки Сили оборони не винайдуть протидію реактивним БПЛА, які запускає Росія. За словами тимчасового виконувача обов’язків голови Київської міської воєнної адміністрації Андрія Ткачова, Сили оборони з Міністерством оборони працюють над комплексним розв’язанням проблеми.«Зарадити цьому можна лише ліквідацією ворожих БПЛА. Міноборони, ЗСУ та компанії-виробники працюють над системними рішеннями для боротьби з реактивними шахедами», — сказав він.
Читайте такожРеактивні «шахеди»: коли полетять масово і чим збивати
Водночас він висловив думку, що реактивні безпілотники не стануть диво-зброєю, що могла б забезпечити перемогу Росії. «Реактивні БПЛА в рази дорожчі за звичайні. В умовах санкцій їх складніше виробляти. Якщо ми будемо їх знищувати, росіяни не зможуть поповнювати запаси достатньо швидко й масово. Наша спільна задача — знайти способи протидії цим дронам і масштабувати їх», — коментує Ткачов.
А зараз потрібно вчитись оцінювати рівень загрози і готуватись до роботи в умовах безпосередньої небезпеки, намагаючись убезпечитись настільки, наскільки ми можемо.
Гліб Вишлінський каже, що одним із рішень може стати офіційний мобільний додаток, у якому українці самотужки зможуть визначати рівень загроз особисто для себе. Такий додаток, за словами експерта, «даватиме кожному громадянину індивідуальну оцінку ступеня загроз відповідно до його локації і руху ворожих дронів».
У разі ж червоного рівня загрози — ракетного або ракетно-дронового — уряд звелів усім переходити в укриття. Залишилось забезпечити всіх укриттями.