Очільник міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга підписав три стратегії: Комунікаційну стратегію МЗС, Стратегію публічної дипломатії та регіональну стратегію “Україна – Південно-Східна Азія” на 2026–2030 роки.
Про це Сибіга написав на соціальній платформі Facebook.
Сибіга додає, що публічна дипломатія й стратегічні комунікації – це невіддільна частина національної безпеки України.
“Тут ми або пояснюємо світові, за що бореться Україна, – або цей простір заповнює хтось інший, зазвичай не на нашу користь. Тому цей напрям – “невіддільна” частина національної безпеки держави, а не другорядна функція міністерства”, – підсумовує міністр.
У новій стратегії вперше прописані чіткі нормативи реагування дипломатів на інформацію: на сильну хвилю в соцмережах наша команда має відреагувати за 1–5 хвилин, на публікацію в класичних медіа – за 20–40 хвилин, на спростування фейка – до години.
“Це не гасла, а виміряні показники, за якими тепер працює вся система – від центрального апарату до посольств”, – сказав Сибіга.
Міністр підкреслив, що ці стратегії не треба сприймати як частину бюрократичного апарату, а у них "вкладали набагато більше”.
“Це дорожня карта для кожного нашого посольства й консульства, для кожного співробітника закордонних дипломатичних установ – від Токіо до Буенос-Айреса, від аташе з питань культури до прес-секретаря посольства. Тепер у них є чіткі орієнтири: які меседжі доносити, з ким говорити, як реагувати в кризу. Це все ситематизовано і структуровано”, – додав очільник МЗС.
Від сьогодні публічні частини стратегій опубліковані на сайті МЗС.
“Словами не звільняють міста. Але словами можна втратити союзника, який повірив ворожій дезінформації. Втратити рішення партнерського парламенту, бо аргументи не дійшли вчасно. Втратити довіру мільйонів людей у світі, які просто не почули нашої версії подій першими. Сьогодні я підписав документ про те, як цього не допустити. І те, як ми будемо комунікувати зі світом наступні 5 років”, – зазначив Сибіга.
Сибіга підкреслив, що інформаційний простір – це окремий вимір боротьби, де треба щодня утримувати позиції, переконувати союзників і випереджати тих, хто спотворює правду про Україну.
“Ці документи про те, як зробити так, щоб про Україну говорили не тільки після нічних обстрілів. Щоб нас чули не з жалю, а з поваги. Щоб рішення про підтримку України ухвалювали не лише емоційно, а й усвідомлено – бо розуміють, хто ми і за що боремося”, – каже міністр.