Що означає участь у таких виставках для української оборонної галузі?
Це означає перехід на новий рівень сприйняття з боку міжнародних партнерів. Українських виробників дедалі частіше розглядають не як постачальників окремих технологій, а як повноцінних індустріальних партнерів.
Також це підтверджує, що українська оборонна індустрія вже стала окремим фактором європейського ринку. Українські компанії привезли рішення, які пройшли перевірку реальною війною і постійно вдосконалюються на основі бойового досвіду.
І, мабуть, найважливіше, що Україна поступово переходить від отримувача безпекової допомоги до ролі країни, яка може робити власний внесок у розвиток європейських оборонних спроможностей.
Eurosatory — це насамперед європейський ринок. Наскільки українські продукти були конкурентоспроможними порівняно з тим, що пропонують західні компанії?
У багатьох сегментах українські рішення вже абсолютно конкурентні. Але головна перевага навіть не технологія. По-перше, вироби постійно вдосконалюють під впливом бойового досвіду. Мабуть, не буде перебільшенням, якщо скажу, що всі виробники, які представляли свої продукти на Eurosatory, побудували систему зворотного зв’язку від кінцевого користувача. По-друге, це швидкість адаптації. Українські виробники працюють у циклі, коли зворотний зв'язок з фронту може дуже швидко перетворюватися на зміни в продукті. Для багатьох західних компаній такий темп розвитку поки залишається складним викликом.
З якими практичними проблемами стикаються українські компанії при виході на міжнародні виставки?
Для багатьох компаній це питання ресурсів. Участь у великих міжнародних виставках потребує значних фінансових вкладень, логістики, підготовки стендів, маркетингових матеріалів і окремих команд, які можуть працювати з міжнародними партнерами.
Також є питання регуляторних обмежень і специфіки оборонного сектору. Не всі компанії можуть привезти продукти, які хотіли б показати, не про всі характеристики можна говорити публічно, а частина рішень узагалі залишається поза публічним простором через безпекові міркування.
Eurosatory 2026 відбулася на тлі активних розмов про експорт українського озброєння. Чи вплинуло це якось на зацікавленість і на результати виставки?
Не було, мабуть, жодного іноземного партнера: компанії, делегації, яка не спитала б про експорт. Відповіді очікують і наші виробники. Хоча запити не обмежуються моделлю «купити готовий продукт». Для багатьох партнерів сьогодні ще важливіші спільне виробництво, промислова кооперація, IP. Саме тому на виставці багато інтересу до форматів на кшталт Build with Ukraine, які передбачають довгострокову співпрацю між українськими й міжнародними компаніями.
Що українські компанії привезли з Eurosatory 2026
Під час виставки підписали низку угод про співпрацю з європейськими компаніями.
Європейський ракетний концерн MBDA та українське конструкторське бюро «Луч» домовилися про співпрацю в подальшій розробці крилатої ракети «Нептун».
Компанія Fire Point підписала меморандум про взаєморозуміння з німецьким виробником високотехнологічних радарних систем Hensoldt. Співпраця стосуватиметься пан’європейського проєкту системи ППО Freya.
«Українська бронетехніка» й чеська AviaNera Technologies, яка входить до групи CSG, підписали угоду про постачання двигунів для українських ракет і безпілотників, а також про можливе створення спільних виробництв в Україні.
AIDronesUA домовилася зі шведською Njord Technology про спільне виробництво безпілотного наземного комплексу MAUL, яким евакуюють поранених з поля бою.
Український оборонний кластер Brave1 і Франція оголосили про запуск грантової програми BRAVE FRANCE. На спільні розробки у сфері ракетних технологій, безпілотних систем і протидії повітряним загрозам передбачено €20 млн.
Українська Rovertech і французька STRONGHOLD AI підписали меморандум про співпрацю. Французька сторона долучиться до програми активного захисту TARANTULA, що розробляє рішення, аби виявляти й протидіяти повітряним загрозам ближньої дії.
Ukrainian Unmanned Technologies і французький виробник підіймального обладнання Haulotte домовилися про виробництво наземних роботизованих платформ Ravlyk. Співпрацю погодили в рамках програми Build with Ukraine.
Українська Frontline Robotics і дансько-українська Dropla погодили співпрацю у сфері НРК і роботі над розвитком ШІ-рішень для виявлення загроз у реальному часі.
Крім того, Frontline Robotics домовилася з естонською Milrem Robotics розробляти роботизовані системи для боротьби з дронами.
Також MAC HUB і Paramount Greece розвиватимуть морські дрони та перехоплювачі. Мова про дрони-перехоплювачів MAC Dead Fly і морські дрони Katran.