У ЦВК наголошують, що “м’яка люстрація” має бути чітко індивідуальною і відбуватися виключно через суд.
Про це в інтерв’ю LB.ua розповів заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик.
«Щодо м’якої люстрації – це знову ж таки одне з тих питань, де ЦВК каже: “Ми нейтральний орган, а саме питання – політично чутливе”. У нашій постанові ЦВК, у статті 12, ми вже зазначали про певні обмеження для осіб, які пов’язані з країною-агресором. Ми виклали найпростіші напрямки і запропонували законодавцю, громадськості визначити: чи потрібно це, а якщо потрібно – давайте визначимося, яким чином ми це будемо впроваджувати», – пояснив він.
Дубовик зазначив, що поділяє позицію народного депутата фракції «Голос» Романа Лозинського щодо необхідності люстрації, проте дискутує з ним стосовно конкретних механізмів. Зокрема, він критично оцінює ідею позначати в бюлетені кандидатів, які співпрацювали із забороненими партіями.
«Я кажу: “Такою пропозицією про позначку ви обтяжуєте виборчий бюлетень”. Плюс – ми не знаємо, якою врешті буде виборча система», – сказав заступник голови ЦВК.
Понад те, на його думку, така позначка може мати протилежний ефект.
«Якщо у бюлетені буде позначка, що якийсь кандидат співпрацював чи був у забороненій партії, то як на мене – це додаткова реклама для певного електорату. Щоб він точно не помилився, за кого йому треба голосувати. Це для тих “ждунів”, як ми кажемо, щоб вони чітко знали за кого голосувати. Навіщо це робити?», – сказав Дубовик.
Він додав, що розглядалися різні моделі люстрації, і просте недопущення до виборів депутатів від заборонених партій заступник голови ЦВК вважає некоректним підходом.
«Розглядалися різні системи люстрації. Не зовсім коректно, коли пропонують: “Давайте не будемо допускати до виборів депутатів від заборонених партій”. Але ж не всі народні депутати чи депутати органів місцевого самоврядування, місцевих рад від заборонених партій були членами цих партій на момент обрання і тим більше на момент заборони», – пояснив він.
Дубовик розповів, що пропонував створити на базі Державного реєстру виборців окремий реєстр членів політичних партій, однак цю ідею відхилили через ризик зловживань.
«Я пропонував: “Давайте за допомогою Державного реєстру виборців створимо реєстр членів політичних партій”. Але мені одразу відповідають: “Якщо ти таке зробиш, це буде спосіб тиску на опозицію – одразу можна буде за допомогою ДРВ з’ясувати, хто у нас член партії”», – навів аргумент опонентів заступник голови ЦВК.
Натомість він підтримує інший підхід – люструвати тих, хто на момент заборони партії перебував саме у керівних органах.
«Інший варіант люстрації. Якщо на момент заборони партії кандидат перебував саме у керівних органах цієї партії, – він підлягає люстрації. Все. Списки готові, все зрозуміло. І не треба буде влаштовувати полювання на відьом та питати: “Ти був депутатом? Ти був членом партії – чи не був?” Якщо був членом керівного органу, приймав протизаконні рішення і це щодо тебе конкретно доведено в суді – за це й відповідальність», – сказав Дубовик.
Він провів аналогію з ухваленим раніше законом про люстрацію.
«Так само, як у нас було із законом про люстрацію – там усе чітко написано: якщо ти був на такій посаді і тоді-то, то підлягаєш їй. Хоча було дуже багато спротиву, не всім це подобалося. Але суспільство це сприйняло. Це повинна бути чітко індивідуальна люстрація в судовому порядку, а не люстрація умовних одиниць. Все чітко і зрозуміло: хто, коли, де і що робив», – підсумував заступник голови ЦВК.
- Станом на травень 2026 року в Україні налічується близько 32 мільйонів 660 тисяч виборців, ще до 4,5 мільйона перебувають за межами країни – переважно в Євросоюзі та інших державах, крім Росії.
- На підконтрольній Україні території і за кордоном діють 27,3 тис. виборчих дільниць, ще близько 6 тис. – на окупованих територіях.
- Дубовик повідомив, що ЦВК пропонує запровадити новий тип виборчих дільниць – додаткова виборча дільниця, передусім для закордону і прифронтових громад. За його словами, 104 виборчих дільниць за кордоном недостатньо, потрібно знайти 20 тисяч членів комісій.
- Офіційна позиція керівництва держави залишається незмінною: вибори можливі лише після завершення дії режиму воєнного стану. Володимир Зеленський називав умовою проведення виборів цілковите припинення вогню.
- Раніше в США закидали Зеленському "нелегітимність" через непроведення виборів. Вибори на час воєнного стану заборонені Конституцією.
- У січні ЦВК підготувала проєкт закону про повоєнні вибори. Він передбачає, що вибори не можуть стартувати одразу після завершення воєнного стану. ЦВК пропонує перехідний період щонайменше шість місяців.