Аби забезпечити голосування мільйонів українців за межами країни, доведеться вирішити одразу кілька завдань – від переходу на систему заявної реєстрації замість застарілого консульського обліку до пошуку і навчання десятків тисяч членів комісій.
Про це в інтерв’ю LB.ua розповів заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик.
«Наявні 104 виборчі дільниці за кордоном – це безумовно недостатня кількість. Ми повинні розуміти, за яких умов можемо утворювати додаткові виборчі дільниці», – сказав він.
За словами Дубовика, нині активно відпрацьовується перехід від застарілої системи консульського обліку до заявної реєстрації – без стягнення будь-яких коштів. Для цього впроваджується система «е-Консул», сервіси якої дозволять громадянину просто заявляти про своє перебування без постановки на консульський облік.
«Бо наш консульський облік – це радянщина, причому дуже сильно застаріла. Тому треба переходити від системи класичного консульського обліку – до системи заявної реєстрації», – пояснив заступник голови ЦВК.
Він нагадав, що ідеї про голосування українців у хабах і торговельних центрах існували й раніше. ЦВК вивчає зарубіжний досвід: у більшості країн ЄС назустріч готові піти органи місцевого самоврядування. Крім того, дільниці можуть утворюватися в недільних школах та у релігійних громадах за кордоном – попередні розмови з керівниками окремих конфесій підтвердили їхню готовність долучитися.
«Церква – це ж не тільки про храми. Це і освітні заклади, і якісь громадські ініціативи, пов’язані з релігійними організаціями. Тим більше, мова не йде про довге використання: провели вибори – згорнулися. І це теж буде основою для єднання діаспори, хоча б духовного», – зазначив він.
Водночас Дубовик окреслив головний виклик – не приміщення, а кадри. ЦВК рахувала, що можливості МЗС дозволяють збільшити мережу закордонних дільниць утричі – до 300, а за додаткових зусиль – у п’ять разів, до 500. Натомість законодавці та політики говорять про необхідність десятиразового збільшення, причому йдеться про великі дільниці на 2,5 тисячі виборців і більше, з можливими списками від 2,5 до 5 тисяч осіб. На такі дільниці потрібен максимальний склад комісії – 18 осіб, плюс резерв.
«Уявіть собі, в якому стані будуть наші політичні партії навіть через півроку після закінчення війни. Міністерству закордонних справ потрібно буде сформувати корпус учасників виборчих процесів, навчити і проінструктувати десь 20 тисяч осіб. Це основний виклик. З приміщеннями і логістикою ми розберемося», – наголосив заступник голови ЦВК.
Він додав, що закордонні комісії, на відміну від тих, які працюють в Україні, не матимуть української поліцейської охорони. Тому їхні члени відповідатимуть одночасно за безпеку, логістику і проведення самого процесу. Жоден правоохоронний орган України не зможе повноцінно контролювати тисячу виборчих дільниць, розкиданих від Австралії до Північної Америки і ЄС. Над цим викликом ЦВК працює спільно зі Службою безпеки та Службою зовнішньої розвідки.
Водночас, попри загальну готовність європейських країн іти Україні назустріч, є й винятки.
«Класичний приклад – Чехія. Це для нас найбільша проблема на сьогодні, тому що в Чехії взагалі не прийнято організовувати щось поза консульством чи посольством. А багато інших країн навпаки кажуть: “Ну добре, будемо вважати, що це – не вибори, а етнофестиваль, який проводиться під егідою посольства України”. А у Чехії все досить жорстко», – сказав Дубовик.
Він пояснив, що якщо доведеться розширювати мережу повноцінних консульств – не почесних, а консульських агентств у кожній країні – це означає роботу з міжнародними конвенціями та значний час. Потрібно за пів року або три-чотири місяці звертатися з відповідними нотами до МЗС про організацію тимчасового приміщення для голосування. А якщо йдеться про консульство – це й кошти на оренду, комунальні послуги, режим охорони з боку місцевих правоохоронців.
Втім, на думку Дубовика, у більшості країн ці питання все ж будуть вирішені.
- Станом на травень 2026 року в Україні налічується близько 32 мільйонів 660 тисяч виборців, ще до 4,5 мільйона перебувають за межами країни – переважно в Євросоюзі та інших державах, крім Росії.
- На підконтрольній Україні території і за кордоном діють 27,3 тис. виборчих дільниць, ще близько 6 тис. – на окупованих територіях.
- Дубовик повідомив, що ЦВК пропонує запровадити новий тип виборчих дільниць – додаткова виборча дільниця, передусім для закордону і прифронтових громад.
- Офіційна позиція керівництва держави залишається незмінною: вибори можливі лише після завершення дії режиму воєнного стану. Володимир Зеленський називав умовою проведення виборів цілковите припинення вогню.
- Раніше в США закидали Зеленському "нелегітимність" через непроведення виборів. Вибори на час воєнного стану заборонені Конституцією.
- У січні ЦВК підготувала проєкт закону про повоєнні вибори. Він передбачає, що вибори не можуть стартувати одразу після завершення воєнного стану. ЦВК пропонує перехідний період щонайменше шість місяців.