Станом на травень 2026 року в Україні налічується близько 32 мільйонів 660 тисяч виборців, ще до 4,5 мільйона перебувають за межами країни - переважно в Євросоюзі та інших державах, крім Росії.
Про це в інтерв’ю LB.ua розповів заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик.
"У Державному реєстрі виборців трохи більше 34 мільйонів. Але є 1 мільйон 470 тисяч виборців, які не мають виборчої адреси. Тобто вони вибули зі своєї виборчої адреси, офіційно не зареєстрували своє місце проживання або в якийсь інший спосіб не заявили, що хочуть мати іншу виборчу адресу. І немає інформації про те, що ці виборці стали недієздатними або померли", - пояснив заступник голови ЦВК.
Окремої статистики щодо виборців на прифронтових територіях не ведеться через рухомість лінії фронту та відсутність чіткого визначення глибини такої території. Натомість облік внутрішньо переміщених осіб налагоджено: за даними, отриманими в рамках робочої групи разом з Мінцифрою та Мінсоцполітики, в Україні зареєстровано 4 мільйони 600 тисяч ВПО, з яких виборців - 3 мільйони 855 тисяч.
Щодо українців за кордоном ЦВК оперує цифрами, виходячи з розрахунку, що виборці статистично становлять 82–84% від загальної кількості громадян.
«Відповідно, на сьогодні за межами України — на територіях Європейського Союзу, поза ЄС, крім країни-агресора, — знаходиться приблизно 4–4,5 мільйона виборців», — сказав він.
Окремо в ЦВК оцінюють кількість громадян України на міжнародно визнаній території Російської Федерації. За даними самої РФ, там перебуває 1 мільйон 930 тисяч громадян України, з яких, за оцінкою ЦВК, виборцями є близько 1,2 мільйона. Ще майже 269 тисяч громадян України, за інформацією прикордонної служби Республіки Білорусь, перебувають на її території — це загальна цифра, що включає й дітей.
«Це громадяни України з українськими паспортами на міжнародно визнаній території країни-агресора», — наголосив заступник голови ЦВК.
Раніше робоча група у Верховній Раді, яка готує проєкт закону про перші повоєнні вибори, рекомендувала, аби громадяни України з українськими паспортами на території Росії та Білорусі не брали участі у виборах. Дубовик нагадав, що це відповідає сталій політиці держави з початку збройної агресії: на території країни-агресора та її союзника — Республіки Білорусь — вибори не організовуються і не проводяться. До того ж на території РФ повністю відсутні українські дипломатичні представництва.
"У нас уже були такі прецеденти. Це політика держави, починаючи з початку збройної агресії: на території країни-агресора і її спільника, Республіки Білорусь, вибори не організовуються і не проводяться. Тим більше, на території країни-агресора повністю відсутні наші дипломатичні представництва", - зазначив заступник голови ЦВК.
За його словами, раніше виборчі адреси громадян, які перебували на території Росії, прикріплювалися до українських дипломатичних або консульських установ у найближчих державах — зокрема у Фінляндії, а на минулих виборах — у Казахстані. Які саме рішення ухвалять цього разу, залежатиме від позиції МЗС, стану міждержавних відносин і ситуації на момент організації виборів.
- Офіційна позиція керівництва держави залишається незмінною: вибори можливі лише після завершення дії режиму воєнного стану. Володимир Зеленський називав умовою проведення виборів цілковите припинення вогню.
- Раніше в США закидали Зеленському "нелегітимність" через непроведення виборів. Вибори на час воєнного стану заборонені Конституцією.
- У січні ЦВК підготувала проєкт закону про повоєнні вибори. Він передбачає, що вибори не можуть стартувати одразу після завершення воєнного стану. ЦВК пропонує перехідний період щонайменше шість місяців.