20 березня Індустріальний районний суд у Харкові відмовив у задоволенні позову щодо визнання фактичних сімейних стосунків військовослужбовцю 2 корпусу НГУ "Хартія" Дмитру Лясковецькому та його партнерові Євгенію Донцю - "за недоведеністю".
Про це повідомила кореспондентка Lb.ua.
Підсумкове засідання тривало 4 хвилини, суддя Віктор Черняк лише зачитав ухвалу. Пара чекатиме на повний текст судового рішення та планує оскаржувати ухвалу суду першої інстанції.
Під час судового засідання під приміщенням суду зібралося пара десятків молодиків з закритими обличчями, які вигукували погрози й образи.
Нагадаємо, в Україні одностатеві пари досі не мають можливості офіційно зареєструвати шлюб або партнерство. Хоча позиція Європейського суду з прав людини є чіткою: одностатеві пари не можна залишати поза правовою системою — вони повинні мати можливість в тій чи іншій формі офіційно фіксувати свої стосунки. Ця вимога є частиною євроінтеграційного курсу України.
Між тим, в Україні єдиний доступний механізм — звернення до суду для встановлення факту спільного проживання як сім’ї. Дмитро та Євгеній пішли саме таким шляхом. Розгляд справи по суті відбувся 13 березня.
Дмитро є військовослужбовцем, тому для пари питання юридичного визнання стосунків має особливу терміновість. Адже на відміну від гетеросексуальних пар, одностатеві подружжя позбавлені можливості приймати рішення про життя, здоров’я або посмертні дії.
Прецедент в Україні уже існує: Влітку минулого року Деснянський районний суд Києва визнав фактичні шлюбні відносини між Зоряном Кісем і Тимуром Левчуком. Процес тривав понад рік. Адвокаткою в обох справах виступала Оксана Гузь.
Реакція позивачів
"Це було прогнозовано, адже в справі Зоряна та Тимура суд першої інстанції також відмовив, довелося йти в апеляцію, — каже Дмитро після засідання. — Судді першої інстанції бояться видавати такі рішення. Навіть за тремтячим голосом та руками головуючого судді сьогодні це було помітно. Ми так розуміємо, що рішення було прийняте під тиском".
Тиск на суд чинили зокрема й молодики спортивного вигляду із закритими обличчями, що мітингували під харківським судом у цей день. Між собою вони спілкувалися російською, проте на камеру журналістів за командою вигукували гасла проти одностатевих шлюбів та так званої «деградації» — вже українською.
"Оці всі діти в балаклавах, котрі називають себе націоналістами та приховують обличчя, кажуть, що ми тут укладаємо одностатевий шлюб. Але такого засідання сьогодні не відбувалося, — пояснює Лясковецький. — Ніхто шлюб не визнавав — визнавалося, що Євгеній є членом моєї сім'ї. Фактичні шлюбні відносини — це трошки інше".
Пара збирається продовжити боротьбу. "Будемо подавати апеляцію або йти іншими шляхами. Нам ніхто не заборонив знайти нові докази і звернутися до цього ж суду", — каже Лясковецький.
Як доказ пара надавала суду фотодокументи, що свідчать про спільне проживання, виписки з рахунків їхньої сімейної картки, світлини зі спільних подорожей, і навіть те, що вони разом завели собаку на ім’я Тайра — про це розповів Євгеній Донець, партнер Дмитра. Він також налаштований на продовження боротьби за визнання їхніх стосунків державою
"Зрозуміло, що треба якось діяти. Тому що постійно ховатися, сидіти вдома за зачиненими дверима, не показувати самих себе — це не нормально. Одностатеві пари фактично позбавлені будь-якого визнання".
Адвокатка Оксана Гузь пояснює, що українське законодавство наразі не передбачає ані одностатевих шлюбів, ані зареєстрованих партнерств.
"Якщо говорити в рамках нашого національного законодавства, то у нас не передбачено шлюб між одностатевими парами. Більш того, Верховна Рада досі не може проголосувати за законопроєкт про реєстрацію цивільних партнерств. Тобто фактично одностатеві пари, які проживають на території України, позбавлені будь-якої можливості визнання своїх стосунків — окрім звернення до суду", — говорить Гузь.
Чому це критично для військових
За словами адвокатки, для військовослужбовців питання юридичного визнання стосунків стає невідкладним через ризики війни.
"Це питання можливості іншого з партнерів або партнерок приймати рішення стосовно своєї близької людини. Це навіть не про виплати. Це про можливість приймати рішення в разі поранення, полону чи загибелі. Якщо пара не визнана юридично, всі права переходять до родичів — батьків, братів, сестер", — каже Гузь.
Дмитро Лясковецький окремо підкреслює відсутність упереджень з боку своїх командирів та побратимів:«Всі в курсі моїх стосунків — я ще минулого року дав велике інтерв'ю для DW. На минулому тижні перевівся до іншої бригади — і жодної дискримінації немає. Навпаки, вище командування добре до мене ставиться. Ми не розмовляємо на цю тему, я працюю, як і будь-яка звичайна людина, орієнтація на це ніяк не впливає».
Що дає рішення суду
Визнання факту спільного проживання не дорівнює шлюбу, але спрощує доступ до прав.
"Це не стовідсоткова альтернатива шлюбу чи партнерству. Це рішення суду, яке спрощує можливість отримати рівні права. Наприклад, у Євгенія буде підтвердження, що вони з Дмитром — сім’я", — говорить Гузь.
Як справа потрапила до адвокатки
Справу Дмитра та Євгенія передали адвокатці через співпрацю громадських організацій.
"Це питання вдалої колаборації двох громадських організацій — «Інсайт» і «ЛГБТ військові». Вони звернулися до мене з проханням взяти справу в супровід. Ми обговорили доказову базу, і я прийняла рішення долучитися як адвокатка, адже вже маю відповідний досвід", — каже Гузь.
Йдеться, зокрема, про попередню справу щодо визнання сімейних відносин між двома чоловіками, яку розглядали у Києві.
Прецедентна справа в Києві
"Сам судовий розгляд по суті зайняв близько трьох місяців. Але перед цим нам довелося майже дев’ять місяців доводити, що така справа взагалі повинна розглядатися судами в Україні. У червні 2025 року ми отримали рішення", — говорить Гузь.
Чи змінить ситуацію закон про партнерства
У Верховній Раді кілька років перебуває законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства, але його досі не ухвалили.
"Чому так довго рухається законопроект через Верховну Раду України, досить важко сказати, бо я я особисто не бачу жодної проблеми проблеми проголосувати, тим більше, що Україна рухається в бік Європейського Союзу, Україна підписує зобов'язання. Є дорожня карта, в якій прописано, що повинна зробити Україна для того, щоб її прийняли в Європейський Союз. І ось одним з блоком чітко написано про те, що Україна приймає на себе зобов'язання розробити і прийняти закон про зареєстровані цивільні партнерства. Тобто розробити недостатньо для того, щоб нам рухатися далі", — каже Гузь.
Чи допоможуть такі справи іншим парам
Попри відсутність прецедентного права, подібні рішення можуть полегшити шлях іншим.
"Рішення Верховного Суду зафіксувало, що сторонні особи не мають права втручатися у приватні стосунки двох людей. Наступним парам це скоротить час судових розглядів", - говорить Гузь.
У подібних справах суд враховує не лише докази спільного життя, а й міжнародну практику. Оксана Гузь наголошує: за практикою Європейського суду з прав людини не можуть бути залишені за межами правового поля. Також правниця нагадує: за даними соіціологічних опитувань суспільна підтримка одностатевих партнерств в Україні складає близько 70%.