Близько 5-ї години ранку 21 листопада командування Повітряних сил ЗС України повідомило про швидкісну балістичну ціль, яка рухалася в бік Дніпра зі сходу. Згодом про удар міжконтинентальною балістичною ракетою.
Упродовж дня всі роздивлялися й репостили кадри падіння дивних світляних уламків на місто Дніпро.
❗ Сьогодні вночі росіяни, як заявили у @KpsZSU, вперше вдарили по Україні міжконтинентальною балістичною ракетою середньої дальності.
— Повернись живим (@BackAndAlive) November 21, 2024
На відео зафіксований ранок 21 листопада у Дніпрі. pic.twitter.com/DR5bLyzbHC
В розпорядження УП потрапило відео першого російського удару по Україні міжконтинентальною балістичною ракетою "Рубеж" pic.twitter.com/Cfx4ZlXhvA
— Українська правда ✌️ (@ukrpravda_news) November 21, 2024
Найлогічнішою видається версія про удар міжконтинентальною балістичною ракетою РС-26 «Рубеж» з полігону «Капустин Яр» в Астраханській області РФ.
2 серпня 2019 року втратив чинність Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, укладений між США та СРСР. Договір уперше в історії дозволив ліквідувати цілий клас озброєнь: сторони зобов'язалися знищити всі комплекси балістичних і крилатих ракет наземного базування середньої (1000–5500 км) та малої (500–1000 км) дальності, не виробляти, не випробовувати й не розгортати їх у майбутньому. Як тут не згадати Отто фон Бісмарка та його крилате «договір з Росією не вартий того паперу, на якому написаний».
У Росії захоплені ультраімперськими ідеями, культивують велич російської раси (перифразуємо обвинувальний акт Віти Завірухи 2015 року). Зазначимо, що вже у 2018-му наші божевільні сусіди почали готуватися до агресії проти України, котру до того вели гібридними методами. Але в бюджеті вже не вистачало, тому деякі оборонні програми відкладали на потім.
Ось сюди, на потім, і потрапив стратегічний ракетний комплекс середньої дальності РС-26 «Рубеж», котрий мав у 2015 році стати на бойове чергування й замінити дещо застарілий «Тополь-М» у 29-й ракетній дивізії РВСП в Іркутську. Куди вони збиралися пуляти ракетою з дальністю польоту до 6000 км з Іркутська? У зоні ураження — головні партнери по БРІКС: Індія і Китай, а також Аляска, Гренландія, нафтопромисли Близького Сходу — і все.
По Європі стріляти ніяк не можна, адже війна показала, що бойові частини російських ракет ніяк не відрізняють цивільну забудову від військових об’єктів, а задачка розрізнити ЛГБТ-активістів від діточок російської еліти на теренах ЄС ще складніша. Можливо, через цю невибірковість РС-26 виключили з держоборонзамовлення до 2027 року. А може, просто грошей забракло.
Але після випробувань, ймовірно, залишилося кілька ракет. Ясна річ, без ядерних бойових частин. Фугасну робити — повна дурня. Для випробувань використовують інертні бойові частини (мають аналогічну балістику, розміри й вагу, але не вибухають. Тямущі люди кажуть, що замість урану там звичайний бетон). РС-26 має шість розділених бойових блоків у своїй БЧ. Ракета-носій, як і годиться російським кулібінам, зроблена з 1-го і 3-го ступенів від МБР «Ярс», яка стоїть на бойовому чергуванні. Двигуни твердопаливні.
Далі було приблизно так: уночі 19 листопада Сили оборони завдали ракетного удару ракетами ATACMS по 1046-му центру матеріально-технічного забезпечення в районі міста Карачев Брянської області РФ. Влучили, ясна річ.
20 листопада Повітряні сили ЗС України завдали ракетно-авіаційного удару щонайменше 15 ракетами Storm Shadow/SCALP по, ймовірно, захищеному командному пункту ЗС РФ в Курській області в районі села Мар'їно (100 км від Курська).
Гарно влучили, є інфа, що на ЗКП у момент прильоту було чимало високих чинів, зокрема: заступник командувача військ Ленінградського ВО генерал-лейтенант Валерій Солодчук (війська ЛенВО воюють переважно в Харківській області), оперативні групи Південного і Східного ВО. Тобто якщо ЗКП виявиться тим, про що ми думаємо, то там мають бути ще високі представники ПДВ, флотів (дві бригади морської піхоти на теренах Курщини самовбиваються в боях з ОТУВ «Сіверськ»), верхівка корейського контингенту, купа ФСБ–МВС і тому подібних «антитерористів». Просто свято. Там поки що в завалах копирсаються, почекаємо.
Ось і знадобився а) хід у відповідь і б) меседж чинному й наступному президентам США, що росіяни — реально чорти і можуть влупити міжконтиненталкою куди захочуть.
Полігон «Капустин Яр» в Астраханській області — alma mater багатьох поколінь ракетників, тому там є вся потрібна інфраструктура, зокрема шахти для МБР. Чим, власне кажучи, росіяни і скористалися. І в Дніпро прилетіли шість бойових блоків в інертному спорядженні. 1-й і 3-й ступені чи то планово відстикувалися, чи непланово відпали ще над теренами країни, що перманентно підводиться з колін. Має бути цікаво, ці запчастини — десь під 10–15 тонн кожна.
У Дніпрі район падіння псевдобойових блоків оточили, фахівці вивчають результати удару й шукають артефакти. Союзникам має бути цікаво.
З поганого: Україна не має засобів перехоплювати такі ракети й нам їх ніхто не дасть. І яка іронія долі — саме в Дніпрі є один заводик, котрий за радянських часів виготовляв і постачав повний комплект радіоелектронного обладнання для РЛС «Дон-2Н», яка є основою системи протиракетної оборони А-135 «Амур», що зараз прикриває Москву.
З хорошого: черговий, цього разу аж міжконтинентальний жест Путіна для нас не означає приблизно нічого. Уся Україна прострілюється балістичними й крилатими ракетами, здатними нести ядерні бойові частини. Якби росіяни збиралися — ми вже давно отримали б. Цей меседж не нам.
З дуже хорошого: якщо хтось вирушає на Щекавицю — не відкладайте, там збереться чудова компанія.