Деякі норми української Конституції були сформульовані без урахування реальної загрози повномасштабної війни в країні, і тепер це дає підґрунтя для різноманітних "теорій змов". Про це в розмові з BBC Україна сказав міністр юстиції Денис Малюська.
Одна з улюблених тем Росії – нібито втрата легітимності президентом Володимиром Зеленським після 21 травня, коли закінчуються його п'ятирічні повноваження. Насправді ж законодавство передбачає автоматичне подовження повноважень до обрання наступного президента.
"Ні, він не втратить свою легітимність… Повноваження президента тривають до обрання наступного. Але чимало норм Конституції сформульовано таким чином, що той, хто хоче знайти до чого придратися чи на чомусь побудувати якусь теорію змови – то він це знайде", – пояснив міністр.
Малюська додав, що автори-розробники Конституції "мало вірили в реалістичність повномасштабної війни за участю України і тому досить незграбно повелись стосовно відповідних норм, які прописані в Конституції". Йдеться не лише про термін повноважень, а й інших положень щодо воєнного часу.
"Що, безумовно, дає підстави для різних «теорій змови». Один з прикладів – це десь хтось комунікує в соціальних мережах, можливо, і те, що розганяється Росією – що, типу, Україна не оголосила стан війни... Так, це просто феєрична історія. Типу якщо ми на третьому році війни оголосимо війну, це щось одразу врегулює, чи якось зможе пояснити суспільство. Типу, якби ми оголосили стан війни в лютому чи в березні – це теж ніби щось змінило б", – сказав він.
Малюська наголосив: юристи, які спеціалізуються на міжнародному гуманітарному праві, "абсолютно спокійні і все розуміють, що це нічого не змінює, оголошуй не оголошуй – у нас іде війна, і всі норми права, які стосуються війни, вони застосовані до України і до війни, яку ми ведемо".
"Оголошення чи не оголошення не має жодного юридичного сенсу. Більше того, окремі юристи взагалі ставлять під сумнів правильність того, щоб хтось оголошував стан війни. Тому що якщо на когось нападаєш і оголошуєш війну – це злочин агресії. Якщо ти захищаєшся – тобі не треба нічого оголошувати. Ти захищаєшся – само собою є війна і відповідні норми на тебе поширюються", – пояснив міністр.
Малюська також прокоментував можливість звернення щодо цього питання до Конституційного суду. Він сказав, що не є суб'єктом повноважень, який може до нього звернутися. Також, на його думку, звертатися до Конституційного суду зараз вже занадто пізно, тому що саме таке звернення означає, що є сумніви.
"Враховуючи комунікаційну і безпекову ситуацію в країні – зараз офіційно і публічно ставити під сумнів легітимність президента була б величезна помилка, тому я думаю, що зараз немає сенсу звертатися до Конституційного суду. Колись, десь – можливо було б, але знову ж таки – не на даному етапі", – додав він.
Малюська наголосив, що після 21 травня всі укази і документи президента будуть чинними. Він сказав, що жоден президент ніколи не працював день в день, як це визначає Конституція. Це стосується і парламенту так само.
- Нібито втрата легітимності президентом і парламентом – теза, яку просуває ворог. За даними української розвідки, це частина російської спецоперації, спрямованої на дестабілізацію всередині країни, яка зрештою має призвести до української поразки на фронті.
- Якби не повномасштабна війна, навесні цього року в Україні мали би відбутися вибори президента України. Однак вибори заборонені на період воєнного стану. Влада і раніше попереджала, що Росія намагатиметься проштовхнути тезу про "нелегітимність" у зв'язку з завершенням встановлених за законодавством мирного часу термінів повноважень президента і Верховної Ради. Тодішній секретар РНБО Олексій Данілов пояснював, що громадянське протистояння – найбільш бажаний сценарій для кремля, "але й вибори також згодяться".