Офіційне інтернет-представництво Президента України повідомило про проведення четвертого раунду перемовин зі Сполученими Штатами Америки щодо двосторонньої угоди про безпеку.
Українську сторону традиційно очолив керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Він подякував переговорним командам за прогрес щодо узгодження тексту майбутньої угоди. Проте зазначив, що процес потрібно пришвидшити.
Фіналізувати документ Єрмак прагне вже до кінця травня. Наразі сторони через відеозв'язок обговорили найбільш принципові положення та формулювання низки питань. Дата наступного раунду перемовин вже визначена.
Безпекові гарантії: чого прагне Україна
За дорученням Зеленського весною 2022-го була створена Міжнародна робоча група з питань гарантій безпеки, яку очолили Андерс Фог Расмуссен і Андрій Єрмак. У вересні 2022 група презентувала Київський безпековий договір.
У липні 2023, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
У липні країни Group of 7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Докладно про це – в матеріалі "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".