Як завезти гуманітарний вантаж в Україну і відзвітувати
У березні 2022 року в Україні спростили ввезення гуманітарної допомоги. Щоб перетнути кордон з таким вантажем, водієві достатньо надати митникам паперову чи електронну декларацію.
Також уряд прибрав перелік товарів, котрий визначав, що може бути гуманітаркою.
Щоб завезти товари подвійного використання (дрони, рації, тепловізори тощо), слід пред'явити митним органам гарантійний лист від кінцевого користувача, наприклад, військової частини чи правоохоронців.
Отримувач гумдопомоги (той, на кого ввозили вантаж) повинен прозвітувати про неї. Мова про юридичних осіб — наприклад, це може бути благодійний фонд, військові частина чи адміністрація.
Частину гуманітарки — наприклад, партії засобів такмеду — завозять фізособи-волонтери. І передають бійцям напряму, без посередництва фондів чи військової частини. Роблять так через недосконалість системи обліку майна, а також через ризики, що допомога осяде на складах і не потрапить до аптечок. Відповідно волонтери не можуть працювати з актами прийому-передачі і звітувати.
Що пропонує Мінсоц
Міністерство готує запуск єдиної електронної системи, де реєструватимуть дані про гуманітарні вантажі – про їхнє ввезення і розподіл. Згідно з планами відомства, кожна громада зможе дізнатися, скільки на неї отримали й чого: продуктів, речей, медикаментів.
За задумом, оновлений процес матиме такий вигляд:
- волонтери входять до Автоматизованої системи за допомогою Кваліфікованого електронного підпису (КЕП), так вони набувають статус Отримувача, дані потраплять у Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги;
- волонтери вводять у систему перелік товарів, які планують завозити, — так автоматично сформується Декларація;
- ввозять допомогу;
- волонтер «узагальнено показує, де і скільки допомоги роздано», — таким бачать новий звіт.
У міністерстві наголошують, що нова система спрощена порівняно з нинішньою. Адже не знадобляться гарантійні листи, довідки, запити, плани розподілу й «інші бюрократичні документи». Вона вирішить низку проблем.
По-перше — узаконить діяльність усіх громадських організацій і благодійних фондів.
По-друге — дозволить проконтролювати цільове доправлення вантажу.
«Сьогодні декларація — це відповідальність водія, який везе вантаж, і він може вказати будь-який фонд чи військову частину. Бачимо багато випадків, коли фонди з подивом дізнаються, що на них щось реєстрували, але до них воно не дійшло, і для них проблема, як потім звітувати про це і як доводити», — пояснює Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики.
Тож найважливіша функція системи — відстежувати, який товар на кого їде, додає заступник міністерки Назар Танасишин.
«В одному інструменті ви зможете бачити весь товар, який до вас завезли. А якщо неправдиво ввели дані — буде інструмент, аби виправити у деклараціях і звітах», — запевняє він волонтерів.
Звітність — це ще одна проблема, яку вирішить система, вважають у Мінсоці.
«Ми усвідомлюємо, що багато хто не подає звітності, але вона досі висить у законі — деталізована, де треба прописувати все до копійки. Ми спрощуємо звітність, забираємо всю конкретику. Якщо набувач — фізособа, то вкажіть лише кількість і місце, де роздали допомогу», — зазначає Танасишин.
Тут мова про зміни до чинної постанови 927. Їх ще розробляють. Цей документ обурює волонтерів, оскільки на всіх етапах вимагає багато дій і документів, які в умовах війни важко або неможливо зібрати.
Проблемні місця, які бачать волонтери
На зустрічі представників міністерства з волонтерами шквал запитань та емоцій. На деякі чиновники не встигають відповідати, щось записують, на деякі відповіді наразі немає.
Наприклад: що буде з волонтерами-фізособами, які виступають отримувачем гумдопомоги. Ухвалена постанова не прописує таких випадків, а їх чимало.
«Ця система і ці постанови жодним чином не стосуються фізичних осіб-волонтерів, лише юридичних осіб (тільки вони можуть мати статус отримувача. — LB.ua). Тому весь сегмент фізосіб залишається в сірій зоні», — зазначає Юрій Кубрушко, координатор Благодійного фонду «Leleka Foundation».
LB.ua поспілкувався з волонтеркою, яка завозить засоби такмеду, оминаючи декларування на фонди. Із колегами доправляє десятки наплічників бойових медиків, сотні турнікетів. Вартість закупленого наповнення аптечок за останній рік сягнула сотень тисяч євро.
«Усе, що ми збираємо, — це на 80% гроші моєї родини та друзів з ЄС. Кому я повинна звітувати і чому, якщо моя задача — рятувати військових? Це все (питання звітності. — LB.ua) ніяк не вирішує нашої страшної реальності, де люди пачками вмирають на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Запорізькому напрямках, тому що просто не мають якісного такмеду», — зазначає вона.
Оксана Жолнович також озвучила момент із цим шляхом постачання гумдопомоги.
«Багато різної допомоги ввозять просто фізичні особи. Передають не організаціям і фондам, а напряму військовослужбовцям — тобто людина людині. Сьогодні закон не передбачає такого порядку. Людина не потрапляє в реєстр. Тож необхідний інший порядок для таких осіб. Зараз обговорюють, що є потреба надати статус тим волонтерам, бо нині вони поза законом. А як робити правильно, ми поки що не знаємо», — пояснила міністерка.
На її думку, сьогодні кожен такий волонтер ризикує.
«Якщо сьогодні ми як влада їх не питаємо (про звітність. — LB.ua), то де гарантія, що після виборів нова влада не спитає: "надайте звіти, що ви робили, що передавали"», — каже Жолнович.
Чимало запитань до декларацій і звітності: постанова велить вказувати точну кількість/вагу, що часто складно забезпечити, адже як зауважують волонтери, тих самих турнікетів стараються везти, скільки знайдуть і оплатять, тож складно сказати наперед, скільки заїжджатиме. У міністерстві зазначають, що декларації і звіти можна буде змінювати, а дані вказувати узагальнено. Головне питання — чи виникатимуть із цим проблеми на митниці?
Важливий момент, який непокоїть волонтерів — як з 1 грудня 2023 року ввозити автівки для військових.
Річ у тім, що вереснева постанова, якою запускають нову систему, скасовує попередню кабмінівську — за березень 2022 року, яка спростила ввезення гуманітарки, зокрема й автівок. Без її дії благодійні фонди та громадські організації, які не пов'язані з об’єднаннями осіб з інвалідністю та заснованими ними підприємствами й організаціями, з об'єднаннями ветеранів війни, не зможуть бути отримувачами гуманітарної допомоги у вигляді автомобілів.
«У нас ця коломийка з 2014 року тягнеться. 174 постанова нам відкрила можливість ввозити автівки, 953-тя, яка повертає нас до статті шостої закону про гумдопомогу, і закон 9111 закриють. Хто постраждає — кінцеві набувачі, в основному військові», — пояснила на своїй фб-сторінці Наталія Ліпська, керівниця Благодійного фонду «Крила надії».
І додала: «Якщо ви не таке НГО — вам автомобіль без мита не завезти, навіть як ви його самі купили, і донорам вам його не передати».
Волонтери наголошують – слід допрацювати безліч нюансів. Серед них — механізм списання протермінованих чи неробочих товарів, утилізація, безпека системи, а також її робота в умовах блекауту чи технічних збоїв, масова роздача гумдопомоги без збору персональних даних, без оподаткування і без персоніфікованої звітності.
Крім того, важливо розробити механізм, як юрособі оскаржувати штрафні санкції в системі. Адже якщо оформивши на митниці гуманітарку, суб'єкт протягом 90 днів не подасть звіту, він втратить статус її отримувача на пів року.
Та головне питання волонтерів до Мінсоцу — чому постанову ухвалили до того, як обговорили з людьми, котрі мають справу з гуманітаркою щодня? Під час зустрічі навіть пропонували організувати доставку вантажу спільно з представниками Мінсоцу, волонтерів і міжнародних партнерів.
Що далі
Поряд з масою запитань і зауважень від волонтерів звучить лише одне прохання: відтермінувати впровадження постанови бодай до весни. Щоб коли щось піде не так, бійці не залишилися на зиму без допомоги.
У Мінсоці натомість запевняють, що перед повноцінним запуском системи проведуть низку вебінарів, покажуть волонтерам, як користуватися, заповнювати кожне поле. Не виключають і відтермінування.
«Ми можемо напрацювати різні механізми. Наприклад, запускаємо цю систему, але два-три місяці вона є добровільною, щоб кожен призвичаювався працювати з нею. Ми готові слухати й обговорювати варіант відтермінування», — каже Назар Танасишин.
З 1 листопада волонтерським спільнотам нададуть доступ до тестової версії системи. Тим часом формують робочу групу з представників організацій і фондів, охочих допрацьовувати її. До неї увійдуть 30 осіб, але й звернень інших зацікавлених сторін обіцяють не ігнорувати.
«Вважаю, що такі зустрічі треба робити, допоки у волонтерів і благодійників не перестануть виникати питання. Питань дуже багато, і вони всі практичні. Кожне має мати або відповідь (якщо це просто пояснення), або бути call to action щодо зміни регулювання/системи (і його треба врахувати, коли вноситимуть зміни постанову 927 чи в саму автоматизовану систему)», — зауважує Юрій Кубрушко.
— Коли ми отримаємо відповіді на всі ці питання? — лунає із зали.
— Дайте їх обробити, — відповідають спікери від Мінсоцу.
