Чимале значення в цих змінах відіграють професійні лікарські організації та асоціації. Одна з них — громадська спілка «Твій сімейний лікар», створила спільноти сімейних лікарів та лікарок у 12 областях України на засадах інтелектуального волонтерства.
Проєкт «Твій сімейний лікар» стартував у 2019 році, як інформаційна кампанія на підтримку щойно створеної ланки сімейної медицини. Кампанія мала на меті прояснити переваги реформи, показати, як користуватись оновленою медичною системою, повернути лікарям та лікаркам відчуття важливості, підтримати першопрохідців реформи та підвищити довіру до них.
Протягом років існування проєкт залучав лікарів та лікарок до своїх ініціатив. Згодом, згуртувавши прогресивну лікарську спільноту довкола себе, переріс у громадську спілку. Зараз в «ТСЛ» налагоджені контакти з понад 8 500 тисяч сімейних лікарів та лікарок по всій країні. Це не тільки прогресивна спільнота «першопрохідців», що формують нове обличчя первинної ланки й докладаються до її розвитку, але й ті, хто слідує цьому прикладу, розвивається та змінює свої щоденні практики. А значить — покращує здоров’я українців та українок.
Розповідаємо, чим займаються спільноти «Твій сімейний лікар», знайомимо з їхніми лідерками та показуємо, як інтелектуальне волонтерство та взаємодія лікарства ПМД впливає на якість надання медичних послуг на місцях.
Як усе починалось
Ідея інтелектуального волонтерства була закладена в саму основу «ТСЛ». У 2018 році, коли інформаційну кампанію розробляли, щойно команда обрала назву, стало зрозуміло, що підписувати повідомлення іменем професії не можна, не узгодивши зміст з лікарями та лікарками. Якщо сказати щось не те, можна втратити довіру — не лише лікарів і лікарок до проєкту, а й населення — до первинної ланки загалом.
Команда «ТСЛ» запросила кількох рекомендованих партнерами сімейних лікарок та лікарів — перевірити свої ідеї й тексти. Залучення було на волонтерських засадах, лікарству було корисним, що в їхньої професії з’явився публічний рупор.
Інформаційна кампанія запустилась восени 2019 року, після нарад та узгоджень з МОЗ, НСЗУ та ЦГЗ. Дружні та корисні повідомлення, підписані «Твій сімейний лікар», розлетілись на банерах в інтернеті, на телебаченні, соцмережами, вулицями міст, з‘явились в транспорті, зокрема в київському метро. А менш ніж за пів року почалась пандемія.
Увага світу була прикута до коронавірусу, вулиці та транспорт опустіли через локдауни, і повідомлення «ТСЛ» втратили актуальність. У соціальних проєктів небагато ресурсів, аби карколомно змінювати підхід на льоту. Але «ТСЛ» мав з десяток дружніх лікарок та лікарів. Команда проєкту запропонувала їм записувати селфі-відео про те, як бути в безпеці, які симптоми, як отримати допомогу, які антисептики купувати. Лікарство радо долучилось до просвіти спантеличеного населення на волонтерських засадах. З’явилось два сезони серій «Спитай лікаря». Знімання цих роликів швидко взяли на себе партнери з Суспільного телебачення, а лікарі та лікарки потрапили на ТБ.
Згодом «ТСЛ» почав писати статті для ЗМІ, спільно з лікарством, аби популяризувати свідомі підходи до турботи про здоров’я і до взаємодії з сімейними. Почали розробляти перший курс з розвитку м’яких навичок на первинній ланці. Лікарі та лікарки на волонтерських засадах ділились досвідом та експертизою в проєктному менеджменті, саморозвитку, комунікаціях, увазі, повазі, комплексному підході тощо. На цей курс зареєструвалось понад 2 500 лікарок та лікарів — приблизно 10% первинної ланки країни.
Робота Оксани Мусієнко, лідерки напрямку взаємодії з лікарською спільнотою та партнерами проєкту, ускладнилась в рази. Довкола проєкту сформувалось коло з більш як 500 друзів та подруг, які періодично долучались — написати статтю, провести вебінар, відкоментувати зміст навчального матеріалу. Команда проєкту взяла приклад з України — курс на децентралізацію. Так зародились регіональні спільноти «ТСЛ».
Оксана взялася проводити перемовини з потенційними лідерами й лідерками спільнот. Першими на світ постали осередки лікарства на Дніпропетровщині та Черкащині.
«Я побачила в соцмережах, як у Харкові на “групі рівних” (групи для обміну досвідом) лікарка ділилась з колегами плакатами “Твій сімейний лікар”. Написала, що теж такі хочу, і вона порадила звернутися до Оксани Мусієнко. Ми з Оксаною поспілкувалися, звірили ціннісні орієнтири — вони виявились дуже схожими. Відтак вона запропонувала мені очолити Черкаську спільноту. Звісно, я погодилась», — пригадує Марина Опаленко.
Місцева спільнота сама формує цікаві теми для онлайн- та офлайн-навчання, часто сама знаходить спікерок для онлайн-заходів, або й можливості зустрітись наживо. Команда «ТСЛ» допомагає з організацією: робить анонси, модерує вебінари та розміщує на ютуб-каналі записи відео, пише статті за результатами проведених подій, за потреби — домовляється з представни_цями державних інституцій про участь. Залучення у діяльність такої спільноти, як і головування нею — також інтелектуальне волонтерство.
Сьогодні спільноти діють в 12 областях України: Полтавська, Сумська, Черкаська, Миколаївська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька. А натхненні лікарі та лікарки з регіонів, де допоки немає спільноти ТСЛ, звертаються до проєкту із запитом якомога швидше таку спільноту відкрити.
Спільноти «Твій сімейний лікар» як частина громадянського суспільства
Лікарів та лікарок, які беруть участь у заходах «ТСЛ», — неважливо, чи слухають вони, чи діляться знаннями, — об‘єднує прагнення змін і небажання лишатися в застарілій ролі «дільничних», коли робота зводиться до виписування папірців і скеровування до спеціалізованої ланки.
«Цінності спільноти перегукуються з моїми: щирість, довірлива комунікація, доказовість, — говорить лідерка Дніпропетровського осередку “ТСЛ” Оксана Шапкаріна, — Тож для мене це не про посаду, а про принципи й покликання. Наші зустрічі надихають учасниць і учасників і дають можливість відчувати силу взаємної підтримки».
Професійні спільноти розвивають згуртованість, горизонтальні зв’язки, спільне розуміння актуальних задач і викликів професії, відчуття плеча. Сімейні лікарки та лікарі формують власну картинку стандартів професії щодо навичок, поведінки, рівня знань і знаходять мотивацію до розвитку, щоби цим стандартам відповідати.
Такі спільноти розвивають усвідомлення себе як обличчя професії. Це підживлює особисту відповідальність та допомагає нарощувати відчуття власної важливості, суб’єктність. З часом спільнота стає потужною і згуртованою, щоби формувати повістку, озвучувати її, вступати в діалог з іншими учасниками й впливати на систему охорони здоров‘я. Так через 6 років після старту медичної реформи колишні «дільничні», а нині лікарі та лікарки первинної ланки, беруть на себе лідерську роль в багатьох зрушеннях в системі.
Коли говоримо про лідерство, очільниця Черкаської спільноти Марина Опаленко зазначає: «Це можливість формувати порядок денний, який стане нормою через 3–4 роки. Саме тому вже зараз важливо говорити про канабіс чи четвертинну профілактику, хоч це і не дуже популярні теми».
Як діяльність спільноти ТСЛ спрощує життя пацієнтів і пацієнток Полтавщини
Медична реформа триває 6 років, та ще не всі проблеми позаду. Один з болючих мозолів — взаємини між медичними ланками — первинкою та вузькими спеціаліст_ками. Непорозуміння, брак колегіальності й сірі плями у розподілі відповідальностей на рівні нормативних актів відбиваються на життях людей, яким потрібна допомога. Зайві переадресації між кабінетами та закладами через кожне направлення, рецепт чи довідку здатні виснажити й здорову людину — що вже казати про тих, хто має онкозахворювання.
Очоливши Полтавську спільноту «ТСЛ», Людмила Ярошенко мала обрати тему для першої онлайн-події, щоб зацікавити максимум колег. Людмила обрала найгарячішу: як порозумітися і намацати точки дотику з колегами з інших ланок. Основна мета — розділити зони відповідальності та спростити шлях людини з онкозахворюванням між лікарськими кабінетами.
«Я знала, що збереться багато людей. Запросили Вікторію Мілютіну, керівницю Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ. Зареєструвалось близько 200 людей, онлайн було 126. На той момент на жоден наш вебінар не приходили в такій кількості», — пригадує Людмила Ярошенко.
Перша зустріч окреслила мапу проблем і прогалини в комунікації. Надалі лікарство Полтавщини зустрічалось із представниками обласної лікарні ім. Скліфосовського та керівником онкологічного диспансеру. В продуктивному діалозі вдалося визначити маршрут людини між закладами, задати правила спілкування і шляхи розв'язання питань, та розподілити зони відповідальності.
Ця історія надихнула лікарство інших спільнот брати відповідальність на себе у тих зонах реформування медичної системи, де не все гладко. Ця ланцюгова реакція крокує областями й досі: колеги збираються разом, запрошують місцеві управління, НСЗУ, озвучують проблеми, шукають рішення, які мають полегшити життя людей. Система повільно, але змінюється.
Замість висновків
Спільноти «ТСЛ» продовжуватимуть рости й розвиватися, з’являються нові. Лікарі й лікарки впроваджують зміни на місцях, вкотре засвідчуючи, що систему можна змінювати з будь-якої точки. Все це — у час, вільний від непростої роботи й саморозвитку, на волонтерських засадах.
Втім, якість медичних послуг залежить не лише від фаховості лікаря чи лікарки, чи актуальності знань і навичок. Вона залежить від якості роботи системи й довіри до неї — як всередині, так і ззовні, з боку пацієнток та пацієнтів.
Усвідомити свою зацікавленість в покращенні системи, взяти участь у змінах, гуртуватись для спільнодії й швидшого, системнішого розв'язання проблем — це і є інтелектуальне волонтерство. Зміни будуються не на революційних надзусиллях одиниць, а на щоденній роботі, до якої беруться сотні й тисячі. Так зміни проходять з меншим стресом для всіх. У спільноти сімейних лікарів та лікарок тут є чому повчитись і чим надихнутись.