На перетині двох містечок знаходиться будинок, в якому вибито шматок. Але як і в Бородянці з півником, гостомельська шафка з закрутками тримається.
У цьому будинку є ще люди, які досі там живуть. Їжу їм привозять волонтери Дещо вони готують на імпровізованому вогнищі.
Чоловік пʼє каву. Він живе в сусідньому. Його будинок загалом вцілів. А от наступний, будинок брата, сильно пошкоджений. Сам він виїхав з Гостомеля ще девʼятого березня, коли довкола точилися бої. Але зараз повернувся додому. Щоб приготвувати поїсти чи попити ходить до старенької сусідки — у неї стоїть вдома газовий балон, який привезли волонтери.
Одна родина живе в будинку з постійно відчиненими дверима, бо вони не закриваються. Виїжджати вони не збираються. Годують собак, як своїх, так і чужих. Загалом, тварин у Гостомелі дуже багато. Їм усім волонтери лишають купки їжі на вулицях.
Горенка не була окупована, але там точилися бої, бо звідти вибивали російських військових. Будинки там пошкоджені в основному тому, що їх обстрілювала російська артилерія, намагаючись вдарити по українським позиціям. Рятувальники не відкидають вірогідності дистанційного мінування, тому ще тиждень тому сюди нікого не пускали — працювали над розмінуванням. Зараз в Горенці уже працюють електрики, які відновлють подачу світла в будівлі.
Біля зруйнованого будинку бабця збирає голими руками траву для своїх курей. Її звати Марина Юхимівна Фоменцова. До війни в неї було 80 курей. Вижило тільки три. Її хата розлетілась після обстрілу. Їй довелося перебратися до підвалу іншого будинку.
Бібліотека у Горенці не розбита, але повибивало шибки. Книги поскладали в коробки. За бібліотекою — ряд вигорівших будинків.
У сусідньому дворі все теж розтрощене. Мешканці намагалися більш-менш привести своє житло до ладу. Але дещо вже не можна врятувати, тому люди просто зносять рештки стін, щоб вони не впали і ніхто більше не постраждав.
У багатоквартирних будинках Гостомеля багато відкритих квартир і помешкань з вибитими дверима. Місцеві мешканці кажуть, що деякі квартири вже розграбували мародери. Не лишилося навіть меблів. Однак в багатьох оселях речі лишилися на місці, чекаючи своїх власників. Дехто вже встиг повернутися, але надовго не лишається — забирають все, що вціліло і їдуть до тимчасових помешкань.
