Плівку з голосами оприлюднених аудіозаписів ймовірних розмов керівництва КДБ Білорусі, де обговорювали вбивство журналіста Павла Шеремета, передали на експертизу.
Про це заявив в ефірі "Громадського радіо" заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.
"Для зразку, якщо не можна людину допитати для цього особисто, братимуть якийсь її публічний виступ і порівнюватимуть із записом. У цьому випадку доведеться йти саме таким шляхом. Експертизи потребують часу, це складна технічна та експертно-розумова робота", - сказав Геращенко.
Він також зазначив, що експертизу голосів проводять українські фахівці з фоноскопічних експертиз. Це відбувається в Україні.
Геращенко додав, що вбивство журналіста відбулося на території України, тому це справа, яку веде винятково наша країна. За його словами, інші держави участі в розслідуванні не братимуть, лише можуть допомагати з доброї волі розкривати ці злочини.
"У випадку з Білоруссю, маю сумніви, що вона сприятиме цьому розслідуванню. Хоча було би добре після встановлення особи, яка присутня на плівках (ймовірно, представник КДБ Білорусі, – ред.) його допитати. Але у мене є великі сумніви, що нам це дозволять зробити. Та сама історія і зі свідками. Країна може відмовити у допиті свідків і тут немає варіантів, для примусу країни це зробити", - заявив Геращенко.
Він зауважив, що зараз узгоджують дату і час, коли українські слідчі зможуть провести допит особи, яка опублікувала докази, щоб встановити більше обставин, як саме робили ці записи.
"Все це відбувається із залученням третьої сторони – правоохоронних органів країни на території якої проводиться допит. Це міжнародні правові доручення, за якими країна на території якої проживає свідок, дозволяє провести слідчі дії українських слідчих", - повідомив заступник очільника МВС.
Нагадаємо, 4 січня ЗМІ оприлюднили аудіозаписи, на яких ймовірно спецслужби Білорусі за наказом Олександра Лукашенка обговорювали можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Білоруська опозиція поширила записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.
Зайцев у квітні 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в Мінську обговорював спосіб убивства Шеремета, який в той час мешкав у Росії.
Запис також свідчить про те, що у 2012 році КДБ Білорусі обговорювало операції з убивства інших політичних опонентів на території інших держав. Це завдання нібито поставив сам Лукашенко. Серед методів обговорювали отруєння, вибухи, поломки авто.
Шеремет загинув у 2016 році в Києві в результаті підриву його авто. До грудня 2019-го в розслідуванні убивства Шеремета не називали підозрюваних в організації та виконанні вибуху. Однак 12 грудня підозрюваними у справі Шеремета правоохоронці назвали музиканта Андрія Антоненка, дитячого хірурга та волонтерку Юлією Кузьменко і медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь.
Організатором убивства слідство назвало Антоненка, захопленого "ультранаціоналістичними ідеями". Правоохоронці заявили, що чоловік культивує "велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної приналежності". До свого задуму він нібито залучив Кузьменко та Дугарь, а також ряд невстановлених осіб.
21 травня стало відомо, що підозрюваним у справі змінили підозри з організаторів на виконавців. З підозр зникли згадки про "ультранаціоналістичні ідеї" та "велич арійської раси", а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб.
11 серпня Апеляційний суд відпустив лікарку Кузьменко під цілодобовий домашній арешт. Антоненка суд залишив під вартою.
18 серпня правоохоронці вручили обвинувальні акти Кузьменко та Антоненку. Захист Яни Дугарь від отримання документа відмовився.
Серед трьох підозрюваних зараз тільки Антоненко перебуває під вартою. Усі підозрювані заперечують свою причетність.