ГоловнаСуспільствоОсвіта

Кінець моноліту. Як в Україні триває реформа вищої освіти

З січня в Україні триває реформа вищої освіти, яка має змінити механізм фінансування та управління українськими університетами — зробити їх більш конкурентними та автономними. Крім того, тепер МОН укладає контракти з ректорами, в яких прописані чіткі показники ефективності (KPI). Якщо після свого призначення ректор не буде їх дотримуватись — його буде достроково звільнено. 

Детальніше про реформу українських університетів — в нашому тексті.

Фото: facebook/Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Фінансування в університетах

Отже, з 1-го січня цього року в українських університетах розпочалась масштабна реформа, яка має змінити механізм фінансування та управління закладами вищої освіти. Фінансування для університетів тепер розраховується за такими критеріями: масштаб університету, регіональний коефіцієнт, контингент студентів, кількість надходження коштів до університету від бізнесу та міжнародних організацій; показник входження до міжнародних рейтингів (The Times Higher Education, QS, ARWU, U-Multirank). З 2021 року буде враховуватися ще один критерій: чи працевлаштовуються випускники університету.

Кожен університет отримує з державного бюджету 80% свого історичного фінансування (тобто свого фінансування за 2019 рік) плюс ще від 15 до 40% за відповідність критеріям. В сумі виходить від 95% до 120% у порівнянні з минулим роком. Критерії мають бути стимулом для розвитку самих університетів і сприяти прозорості фінансування. Показник працевлаштування випускників МОН додає, бо вважає, що це прямий інтерес і вступників, і самих студентів.

До реформи єдиним критерієм була кількість студентів. Відповідно, великі університети мали більше коштів, хоча це аж ніяк не свідчить про кращу якість навчання.

Ще одним етапом реформи вищої освіти буде впровадження індикативної собівартості навчання. У березні Уряд схвалив постанову про індикативну собівартість навчання на 38 популярних спеціальностей, серед яких право, економіка, журналістика, маркетинг, політологія, туризм. 

З вересня цього року ціни на навчання студентів-контрактників за цими спеціальностями поступово зростатимуть таким чином, щоб досягти рівня витрат держави на одного студента-бюджетника. Відбуватиметься зростання поступово — цьогоріч фінансування одного контрактника становитиме 60% від держфінансування, у 2021 — 70%, у 2022 — 80% від загальної суми встановленої державою на одного студента-бюджетника. В середньому на студента-бюджетника держава в рік витрачає майже 43 тисяч гривень.

Володимир Бахрушин
Фото: dt.ua
Володимир Бахрушин

— Методика така, що індикативна вартість у кожному закладі освіти, який отримує державне або регіональне замовлення, має становити не менше ніж 60% від того, що в минулому році в середньому цей заклад отримував на студента-бюджетника, але не більше, ніж три середні зарплати по регіону, — пояснює головний експерт групи “Освіта” Володимир Бахрушин. — Остання величина орієнтовно становить 30 тисяч гривень (у деяких регіонах може бути дещо менше або більше більше). Однак якщо університет, приміром отримував на студента в минулому році 30 тисяч, то для нього 60% буде значно менше, тому всередині регіонів теж буде диференціація за розміром мінімальної вартості. Недолік у тому, що це показник, який не залежить від спеціальності, хоч на всі спеціальності витрати різні, — додає Бахрушин.

Керівництво університетів у свою чергу має побоювання, що зі збільшенням оплати за навчання буде менше абітурієнтів і зменшиться загальних дохід ЗВО. Наприклад, у квітні рада ректорів Одеського регіону надіслала листа до МОН з пропозицією перенести дію постанови Кабміну з березня цього року на січень 2021-го.

— Для того щоб частково компенсувати ризики, індикативна собівартість не поширюється на дефіцитні спеціальності — природничі, інженерні, педагогічні, — пояснює Володимир Бахрушин.

Контракти з ректорами

Очевидно, що жодна реформа не може відбуватись без зміни фундаменту, в випадку українських університетів — умов роботи ректорів. Реформа вищої освіти передбачає, що з ректорами університетів укладають контракти, в яких прописані ключові показники ефективності (KPI), яких керівники вищих навчальних закладів повинні будуть дотримуватись. Невиконання умов – підстава для звільнення.

Уманський національний університет садівництва
Фото: udau.edu.ua
Уманський національний університет садівництва

— За новими правилами в нас вже підписані контракти з чотирма обраними цього року ректорами — Уманський університет садівництва, Кременчуцький університет, Харківський університет будівництва та архітектури та Кам'янець-Подільський університет. Це перехідний період і ректори дуже чутливо сприймають будь-які затримки в питаннях підписування контрактів, бо бувало що їх зумисне затягували, наприклад, за часів міністерства Табачника, — пояснює заступник міністра освіти Єгор Стадний. — У нас затримки, пов'язані зі зміною уряду в березні та юридичними нюансами. Решта виборів ректорів поки не відбулися, бо діють карантинні обмеження, проведемо їх, як тільки обмеження будуть зняті. Серед великих університетів вибори цього року очікуються в Київському національному університети імені Тараса Шевченка, Харківському політехнічному інституті, Сумському державному університеті — додає Стадний.

Як відбувається процедура підписання контрактів за новими правилами? МОН надсилає переможцю виборів на посаду ректора свою пропозицію по KPI та чекає відповіді, з чим майбутній ректор погоджується, а з чим — ні: “Ми доходимо до спільного рішення і тоді укладаємо з переможцем контракт. У ньому є дуже конкретні цільові показники, дедлайни — проміжні та кінцеві на всі п'ять років каденції. “Замір” досягнень відбуватиметься щороку за визначеними індикаторами, яких ректор має досягнути”.

Єгор Стадний
Фото: Макс Требухов
Єгор Стадний

— Навчальні програми мають бути такі, що дозволяють вибрати краще місце роботи, в університетах повинні відбувались ярмарки кар'єри та заклад повинен сприяти студентам знаходити стажування, — пояснює Єгор Стадний. Ми розраховуємо показники, беручи до уваги умови, в яких працює університет, розвиток законодавства, фінансову ситуацію та ситуацію на ринку праці. Наприклад, ми розуміємо, що певні норми законодавства у сфері фінансової автономії почнуть діяти лише з 2021 року або що найближчі два роки бізнес буде менше інвестувати в дослідження, або що можна очікувати кризи на ринку праці, тому ставимо більш помірковані показники на початку.

Джерелами KPI для укладання контракту з ректором є дві складові — державні пріоритети політики в сфері вищої освіти та виборча програма переможця. Серед державних пріоритетів, закріплених як цільові показники в контракті з майбутнім ректором — диференціація оплати праці викладачів в університеті за результатами їхньої роботи; збільшення надходжень від бізнесу, меценатів замовлень на дослідження, дослідницьких грантів; запровадження і поступове збільшення дисциплін, які викладаються англійською мовою; підвищення рівня працевлаштування випускників

— По суті, держава наймає керівника закладу вищої освіти на роботу та визначає показники, яких за час цієї роботи він чи вона має досягнути. Звісно, держава орієнтується на власні пріоритети, а не бере показники зі стелі. Ми також слідкуємо за програмою, з якою учасник переміг, і таким чином захищаємо інтереси колективу університету, бо це вже не будуть обіцянки на виборах про які могли і забути, — розповідає Єгор Стадний. — Раніше часто лише совість ректора контролювала їхнє виконання, тепер — це юридично закріплені в контракті норми.

У чому важливість диференційованої оплати праці серед викладачів? “З цього року ми вперше почали на державному рівні розподіляти фінансування університетів за результатами їхньої діяльності, тепер цю “ниточку” треба протягнути всередині самих університетів, щоб викладачі, отримували вищу зарплату, якщо вони активно займаються дослідженнями, дають таку освіту, після якої випускників залюбки наймає бізнес, поліпшують місця університету у світовий рейтингах або виконують іншу роботу, яка приносить позитивні результати університету”, — говорить Стадний.

На території Уманського національного університету садівництва
Фото: umanSVP
На території Уманського національного університету садівництва

До кінця року Міністерство освіти та науки планує укласти договори з понад тридцятьма переможцями виборів, які мають відбутись після зняття карантинних обмежень.

— Загалом, ми хочемо, щоб у держави та керівника закладу вищої освіти була дуже чітко визначена база стосунків — не загальний контракт, у якому на 5 років не записана програма. Тепер є чіткі критерії, як визначити, хто є ефективним керівником. Це насправді дуже імпонує сильним ректорам і зрозуміло, що такий підхід дратує тих, хто є неамбітним менеджером, — говорить Стадний. — Багато нових речей у нас по замовчуванню сприймають в “штики”, бо нове лякає, але я знаю, що чимало керівників радіють, тому що багатьом дуже хочеться, щоб їх перестали змішувати в один негативний портрет ректора — моноліта, який десятиліттями не змінюється. Це хороший інструмент продемонструвати досягнення.

Невигідні умови

Для більшості ректорів такі правила будуть новими, однак є і ті, хто самостійно впровадив KPI для роботи ректора та викладачів. Це колектив Донецького університету імені Василя Стуса в Вінниці. Вони розробили систему оцінювання роботи викладачів на основі ключових показників ефективності в 2018 році. Система оцінювання містить 151 індикатор ключових показників ефективності та розбита на два рівні. На першому прописані ключові показники для ректора та проректорів; на другому рівні — керівники структурних підрозділів (декани факультетів і завідувачів кафедр).

— ДонНУ імені Василя Стуса має успішний досвід роботи з системою цільових показників ефективності, — розповідає ректор університету Роман Гринюк. — У 2019 році було успішно випробувано систему оцінювання на основі ключових показників ефективності діяльності та напрацьовано перелік індикаторів на наступний період до 2021 року — додає ректор. — Ми переконалися у тому, що система ключових показників ефективності — це дієвий механізм підвищення ефективності спільної роботи колективу через планування, організацію, мотивацію діяльності всіх працівників для досягнення визначених стратегічних цілей.

Ректор ДонНУ Роман Гринюк
Фото: vinnitsa.info
Ректор ДонНУ Роман Гринюк

Детальніше про сам університет LB.ua писав у тексті “Історія успішного переселення. Як Донецький університет прижився у Вінниці”.

Оновлення. Система KPI була також запроваджена з 2014-го року і в Київському університеті імені Бориса Грінченка. З 2016-го там функціонує система "Е-портфоліо" для рейтингового оцінювання роботи викладачів. 

— Для здійснення аналізу діяльності викладачів, структурних підрозділів та університету в цілому, в системі було реалізовано основні типи статистичних звітів — за рейтинговими балами викладачів, за структурними підрозділами, за рейтинговими показниками основних видів діяльності; окремо за кожним із вагових показників, за якими підраховуються рейтинги, — розповідає ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Віктор Огнев'юк. — З цього року в Університеті запроваджено ключові показники діяльності для директорів і деканів. Як ректор, щороку звітую за KPI на конференції перед колективом, під час якої оцінювання моєї діяльності здійснюється шляхом таємного голосування.

Віктор Огнев’юк
Фото: studway.com.ua
Віктор Огнев’юк

Втім, не для всіх реформа вищої освіти освіти вигідна, адже укладання контрактів з МОН та визначені показники ефективності для багатьох ректорів може бути початком кінця одноосібного керування університетом десятками років. Незадоволеність системою KPI та вимогами Міністерства освіти та науки до ректорів університетів висловив у авторському тексті на “Дзеркалі тижня” голова профспілки Кременчуцького національного університету Володимир Бахарєв, який акцентує, що “у процесі оголошення виборів ректора колектив має знати не лише стратегічну програму кандидата, а й вимоги наглядової ради і тепер і КРІ, які будуть встановлені міністерством майбутньому очільнику. Може, з огляду на їх суть ніхто не захоче бути ректором, і ЗВО сам собі закриється на радість реформаторам”.

“Дуже зручний” міністр

Вже чотири місяці Міністерство освіти і науки не може отримати свого очільника. На посаду міністра раніше розглядалось три претендента — депутат від “Слуги народу” та голова профільного комітету Сергій Бабак, керівник апарату Офісу Президента та колишній замступник Дмитра Табачника Олексій Дніпров та ректор Чернігівського національного технологічного університету Сергій Шкарлет. Останній кандидат і є найбільш ймовірним майбутнім міністром. Його прізвище називав і президент Зеленський, і декілька днів тому згадував прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час прес-конференції до ста днів роботи Кабміну. У понеділок 15-го червня зі Шкарлетом провела співбесіду фракція “Слуга народу”.

Біографія Сергія Шкарлета насичена — у грудні 2013-го отримав з рук тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника нагрудний знак і посвідчення “Заслужений діяч науки і техніки України”, а в 2010-му Сергій Шкарлет балотувався до Чернігівської облради від “Партії регіонів”, в наукових робота знайдено плагіат. Та це не засмутило Регіональну Раду ректорів Київського, Одеського, Львівського, Дніпропетровського, Житомирського і Запорізького регіонів, які в відкритому листі до Володимира Зеленського зазначили, що “серед кандидатів було названо декілька достойних претендентів на посаду міністра. За минулі кілька днів, як за командою, низка громадських активістів, політиків розвернули шалену критику кандидатів, звинувачуючи їх бозна в чому… Ми виступаємо проти спроб узурпувати право на суспільну думку однією з громадських організацій, представники якої не одноразово демонстрували небажання до конструктивної роботи і діалогу”. Серед підписантів — голова ради ректорів Київського вузівського центру, хоч, до слова, слово “вуз” — це калька з російської, тим паче що в 2018 році Кабмін перейменував вищі навчальні заклади (ВНЗ) на заклади вищої освіти (ЗВО).

Фото: Макс Требухов

Екс-міністриня освіти та науки Ганна Новосад написала в своєму пості на Facebook, що “пан Сергій буде дуже зручним для окремих ректорів”, адже виступає за скасування ЗНО після коледжів та відміну KPI для ректорів: “До чого ці всі зміни? Дуже просто - окремим ректорам, і вочевидь, пану Сергію, чхати на якість освіти, на майбутнє студентів, їм треба не хороші студенти — їм треба контингент. Саме так називаються в їхньому світі вступники з будь-яким рівнем знань, з яких вони просто знімають гроші. Тому їм геть незручні ті зміни, які зробили і наша команда, і попередні. Високопоставлена особа, яка приймає рішення може сказати: “Так він же подобається ректорам! Хороший же варіант, треба брати!”.

Врешті, саме призначення Шкарлета на посаду міністра освіти може стати початком кінця усієї реформи вищої освіти. Так само, як раптово в п’ятницю 12 червня Уряд проти ночі видав постанову про скасування пробного зовнішнього незалежного оцінювання, а головний санітарний лікар Віктор Ляшко сказав, що розглядається варіант повного скасування ЗНО в цьому році. Попри те, що скасування ЗНО нагадує самогубство для Офісу Президента та чинної влади, для багатьох університетів і їхніх очільників — це шанс відновити корупцію при вступі, з якою десятиліттями боролось суспільство.

Фото: Макс Требухов

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram