Чверть століття Валерія Запорожана
— А пам’ятаєте, як колись ми збиралися разом, під’їхала машина і якийсь тип почав нас фотографувати? — сміючись запитує Катерина Мельник у кількох колег, що разом з нею погодилися на зустріч недалеко від центру Одеси.
З університетом Катерина пов’язана з 1994 року, саме тоді вона вступила на навчання. Того ж року Валерій Запорожан зайняв посаду ректора ОНМедУ, як виявилося, майже на чверть століття.
Валерію Запорожану 73 роки, він академік Національної академії медичних наук України. З 2010 року — депутат Одеської обласної ради та голова комісії з охорони здоров'я. У 2018 році родина Запорожана, за даними НАЗК, задекларувала активів на суму більше 14 мільйонів гривень, 21 тисячу євро та 675 тисяч доларів. Кілька разів його намагалися звільнити від обов’язків ректора, але він поновлювався на посаді через суд. Інтереси Валерія Запорожана представляє адвокат фірми GOLAW, яка раніше захищала екс-ректорку Національного медичного університету імені О.О.Богомольця Катерину Амосову.
Катерина Мельник була викладачкою кафедри соціальної медицини та соціального права ОНМедУ, однак наразі її статус у навчальному закладі незрозумілий. Адже вже більше року університет лихоманить перевірками, судовими процесами, сварками та бійками за участю поліції та приватної охорони.
— Викладала я одинадцять років, але ще коли вчилася, вже існувала система обміну оцінок на гроші, — каже Катерина. — Але я була ніби в рожевих окулярах весь час, бо мені здавалося, що якщо студент справді вчить, то нікому подачки носити не буде. Принаймні, у нас на кафедрі так було.
17 липня 2018 року, у розпал вступної кампанії, МОЗ достроково звільнив Валерія Запорожана з посади, після того як ректор не допустив до перевірки роботи університету міністерську комісію. 19 липня виконувачем обов’язків ректора призначили завідувача кафедри психології ОНМедУ Костянтина Аймедова. Однак на робоче місце йому вдалося потрапити не з першого разу.
— Того дня ми з дитиною прийшли подавати документи на вступ, але виявилося, що це неможливо — територія була оточена незрозумілими людьми, приватними охоронцями, поліцейськими, — пригадує Катерина. — Це все було дико і дивно, але виявилося лише квіточками.
Продовжити роботу комісія МОЗ змогла лише 24 липня. За результатами перевірки міністерство встановило кілька грубих порушень. По-перше, велика частина обладнання, яке університет закупив для кафедри акушерства та гінекології, на якій працював Запорожан, не задіювалася у навчальному процесі, а використовувалась для надання платних медичних послуг у Гінекологічному відділенні Багатопрофільного медичного центру. Вартість обладнання становила 220 мільйонів гривень.
По-друге, перевірка виявила, що університет використав 816,7 тисяч гривень не за цільовим призначенням — ОНМедУ зі спеціального фонду видав заробітні плати працівникам, які не надавали послуг на таку суму.
По-третє, новий науковий парк «Біометричний інноваційно-технологічний кластер «Бітек» знаходився на території ОНМедУ без відповідного договору оренди. Попри значні вливання державних коштів, наразі проєкт існує лише на папері.
Незадовго до публікації результатів перевірки, Окружний адмінстративний суд міста Києва зупинив дію наказу МОЗ про призначення Костянтина Аймедова в.о.ректора. Вже 31 серпня Валерій Запорожан повернувся в університет і зібрав вчену раду, яка обрала іншого керівника — голову профкому і соратника Запорожана Юрія Сухіна.
На цій зустрічі був присутній професор Олексій Мардашко, який викладав в університеті 49 років, з них 28 — очолював кафедру медичної хімії. Він пригадує, що тоді в аудиторії зібралося близько 300 працівників, але викладачів серед них було небагато:
— На засідання прийшли, здається, усі технічні працівники, бібліотекарі, якісь люди, яких я не бачив в університеті ніколи. Не можна було нічого сказати, ніхто нікого не слухав. Заперечити щось було неможливо.
МОЗ заявило про вчинення злочину державними реєстраторами, які внесли дані до ЄДР про зміну керівника і 7 вересня призначив проректорку з науково-педагогічної роботи Владлену Дубініну на посаду в.о. ректора.
Це означало, що усі документи ОНМедУ Державна казначейська служба мала би приймати виключно за її підписом. Але оскільки прихильники Запорожана блокували доступ в університет, жодних документів Дубініна підписати не могла.
— Тим часом діти, які були абітурієнтами і ще навіть не розпочали навчання, отримували в студентських групах повідомлення про те, скільки який предмет коштує закрити, — продовжує Катерина. — Я би не повірила, якби це не стосувалося моєї дитини. Вона приходила з пар з підручниками 80-х років, за якими я ще вчилася. Це при тому, що річний бюджет університету становить близько одного мільярду гривень на рік — десь як маленького містечка.
27 вересня 2018 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Юрія Сухіна і наказ МОЗ про призначення в.о. ректора Владлени Дубініної втратив силу, але судова тяганина продовжилася. Остання ухвала була прийнята 5 листопада 2019 року. Відповідно до рішення суду, державним реєстраторам забороняється вносити зміни у ЄДР — це одне з ключових рішень, яке блокує будь-яке втручання в роботу університету з боку МОЗ. Наразі керівником ОНМедУ, за даними ЄДР, є Юрій Сухін, попри те, що Міністерство юстиції України скасувало рішення про реєстрацію в ЄДР самопроголошеного керівника.
Битви за ОНМедУ
— Протягом осені 2018-го Дубініна їздила різними кафедрами, спілкувалася з викладачами, проводила зустрічі зі студентами, — пригадує Катерина. — Ми намагалися розгребти внутрішню документацію. Тим часом адмністрація Сухіна призначила на кафедру нового заступника, якого за весь час роботи я бачила лише один раз. Прихильники екс-ректора приходили на заняття до студентів, вимагали на кафедрах показувати журнали, фотографували усе, і ситуація нагніталася ще більше.
Колега Катерини Агавні Черкезян працювала в ОНМедУ з 2014 року. Вона була старшою лаборанткою, читала лекції з історії медицини англійською мовою для іноземних студентів. Після того як Агавні дочитала свій курс, її звільнили ніби-то через студентські скарги.
Восени минулого року Агавні отримувала дивні доручення від адміністрації. Спочатку її просили поговорити з іншими викладачами на кафедрі, аби ті писали невдоволені скарги на колег, що підтримували МОЗ. Потім до неї звернулися за допомогою іноземні студенти.
— На моїх заняттях вони запитували, чому їх змушують виходити на якісь мітинги проти міністерства, — пригадує Агавні. — Представники адміністрації приходили у гуртожиток до іноземців, просили підписувати якісь папери, за якими буцімто їм закриють заліки, а як не підпишуть — то будуть відраховані. Вони навіть не знали, що підписують, адже все було українською.
10 грудня 2018 року Катерина і Агавні були на роботі, коли дізналися, що будівлю ректорату знову штурмують. Цього разу до приміщення зайшли судові виконавці разом з прихильниками екс-ректора у супроводі поліції. Того ж дня МОЗ заявило про рейдерське захоплення університету — до ректорату пускали лише за списками, офіційну документацію знищували, а через двері передавали накази про звільнення працівників. Невідомо, скільки працівників звільнили саме таким чином. Під час пресконференції науковців та викладачів ОНМедУ Костянтин Аймедов заявив, що усього за останній рік більше 250 людей були звільнені або звільнилися за власним бажанням.
— Ми думали, що зараз викличуть поліцію, і вже завтра все буде добре, але минула доба — і нічого. Люди, які зайшли в університет, дзвонили на кафедри, викликали до себе працівників, погрожували перевірками. Викладачі почали тікати — на нашій кафедрі з 26 працівників лишилося семеро.
Наприкінці грудня МОЗ пішло на радикальний крок. У міністерстві вирішили об’єднати ОНМедУ з Кримським державним медичним університетом імені Георгієвського і створити абсолютно нову структуру з новим керівництвом — Національний одеський медичний університет (НОМУ). 14 лютого 2019 року рішення підтримав Кабінет міністрів. Але через два дні Окружний адміністративний суд Києва заборонив вносити будь-які зміни в ЄДР.
— Я планувала вийти на роботу в університет у січні, до цього була на лікарняному, — розповідає Лілія Данильченко, проректорка з лікувальної роботи, затверджена МОЗ, яка до цього тринадцять років очолювала Багатопрофільний медичний центр ОНМедУ. — Але виявилося, що замість мене зустрічі проводила інша людина (зараз на сайті ОНМедУ значиться, що посаду займає Анатолій Сон, який висловлювався на підтримку адміністрації Сухіна — авт.), а мені почали хамити, питати, хто я така і яке право маю. Я знову пішла на лікарняний. А 20 лютого, разом з Наглядовою Радою, ми спробували зайти в ректорат.
Того дня багато співробітників так і не змогли потрапити на робочі місця. Усередині ректорату знаходилися люди в масках з металевими щитами, хтось розпилив газ. Поліція, яка прибула на місце подій, не пустила Владлену Дубініну та інших співробітників всередину і розпочала проти них кримінальне провадження за хуліганство — за вибиті двері. Не вдалося до ректорату зайти і народним депутатам від «Блоку Петра Порошенка» Володимиру Курінному та Давиду Макар’яну.
— Я бачила молодих хлопців, які закрилися всередині, — пригадує Катерина. — Я дивилася їм в очі і запитувала, чому я чотири з половиною місяці працювала з ранку до ночі і досі не отримала зарплату. Потім приїхали поліцейські і, замість того, щоб перевірити документи у тих, хто закрився в ректораті, просто оточила ректорат по периметру і почала відтісняти нас від будівлі.
Напередодні в університетських групах з’явилося повідомлення про те, що у МОЗ не підписали кошторис для університету на 2019 рік. Студентів та працівників ОНМедУ закликали виходити на акцію протесту в Києві. Її організовували профкоми, які очолював Юрій Сухін. Грошові виплати були заморожені з Нового року, адже люди, які могли направити кошторис у МОЗ — Владлена Дубініна або Костянтин Аймедов — не потрапили на роботу.
Виплати зарплат відновилися після того, як Юрій Сухін отримав рішення ОАСК, за яким він міг підписувати документи для обласного управління Держказначейства без підпису розпорядника коштів — міністерства. Своєю чергою МОЗ подав апеляцію, яку ухвалив П’ятий апеляційний адміністративний суд і таким чином скасував фінансові повноваження Сухіна.
3 червня 2019 року Наглядова рада ОНМедУ разом з Владленою Дубініною зайшли в ректорат, аби провести позачергове засідання. Опівдні поліція отримала повідомлення про замінування ректорату. Члени Наглядової ради відмовилися покинути приміщення і склали акт, за яким погодилися знаходитися у ректораті на час слідчих дій. Однак під час передачі акту поліції в кабінет ввірвалися люди в масках і розпилили газ. ДСНС терміново всіх евакуювало, почалися сутички. За інформацією видання «Думская», на стороні прихильників екс-ректора були представники приватної охоронної фірми «Зевс». Коли прибули спецпризначенці, невідомі почали тікати через вікна ректорату. Усього під час сутичок правоохоронці затримали 51 людину — з обох сторін конфлікту. Також постраждав один поліцейський. Наступного дня на дверях будівлі з’явився напис «РЕМОНТ», а вхід перегородили вантажівкою.
Цього літа випускникам університету видали дипломи з підписом в.о. проректорки з науково-педагогічної роботи Ірини Шмакової з адміністрації Сухіна. Чи визнають такий документ роботодавці — невідомо.
У серпні 2019 року студенти-медики вперше в історії України складали єдиний міжнародний іспит з медицини IFOM. Більше половини студентів ОНМедУ, не з'явилися на іспит. МОЗ також не вніс результати IFOM в ОНМедУ до рейтингової таблиці інших українських університетів.
— Ми катастрофічно втрачаємо рейтинги, — каже професор Олексій Мардашко. — Без державної підтримки до університету щороку вступатиме все менше людей. Діти з вищими балами ЗНО вже обирають інші медвиші.
— В цьому університеті я пам’ятаю усе — від татового кабінету до запаху реактивів на кафедрі, але те, що відбувається — це точка неповернення, — продовжує його дочка Оксана, яка також раніше викладала в ОНМедУ. — Питання існування університету зараз вимірюється не роками, не місяцями, а тижнями.
В сім’ї вольній новій
Попри те, що МОЗ не затвердив кошторис ОНМедУ на поточний рік, з 1 січня 2019-го ОНМедУ проводить публічні закупівлі за кошти державного бюджету через систему Prozorro. Наприклад, у травні університет оголосив тендер на ремонт фасаду Анатомічного корпусу більше, ніж за 13,6 мільйонів гривень, у липні — закупив хірургічний набір за 12 мільйонів гривень, у серпні — комп’ютерну томографічну систему за 19,5 мільйонів гривень і так далі. В умовах тендерів значиться післяплата. Співробітники університету побоюються, що навіть у випадку підписання і ухвалення кошторису міністерством, виплати підуть не на заробітні плати, а на погашення боргів.
Відповідно до даних реєстру судових рішень, як мінімум сім компаній-постачальників подали позови на ОНМедУ за невиплату коштів за кількома проведеними тендерами. Наприклад, компанія «Медінтекс» вимагає повернення майже 15 мільйонів гривень боргу за постачання обладнання для операційних блоків, ТОВ «Техмед Кардіо» — майже дев’яти мільйонів гривень (за даними системи Prozorro, ОНМедУ закупив у цієї компанії апарати для штучної вентиляції легень та регіональної анестезії), ТОВ «СервісМед» — більше чотирьох мільйонів гривень тощо. Загальна сума боргу за судовими позовами складає більше 46 мільйонів гривень.
25 вересня 2019 року ОНМедУ відвідали заступники міністерки охорони здоров’я Младена Качурець (раніше вона була у складі комісії МОЗ, яку до університету не пустив Запорожан) та Андрій Семиволос. За кілька днів до цього візиту Зоряна Скалецька в інтерв’ю LB.ua заявляла, що в ОНМедУ необхідно провести нові вибори ректора: «Таке ось «соломонове рішення», — говорила вона. — Бо там вже безліч судових рішень і дуже далеко все зайшло. Однак, існує судова заборона втручатися в хід виборів. Наразі є затримка по зарплатах і стипендіях. Думаю, що вже досить».
— Того дня, коли приїхали Качурець і Семиволос, біля дверей ректорату поставили фейс-контроль — якісь охоронці вирішували, кому можна зайти, а кому ні, — пригадує приїзд представників МОЗ громадська активістка та членкиня Наглядової ради ОНМедУ Ірина Потоцька. — Журналісти та активісти також були змушені стояти під будівлею. Аж поки не спустився Семиволос, який змусив запустити нас. Однак зайшовши до зали, де проходило зібрання, ми зрозуміли, що усі місця зайняті купою технічних працівників та студентів на гальорці, які просто чекали, коли їх відпустять.
— Мені це нагадувало черговий з'їзд компартії, — розповідає Олексій Мардашко. — Так само як партійці зривалися на оплески, коли на з'їзд приїжджав Леонід Ілліч, усі почали аплодувати, щойно до зали зайшов Сухін. Він зачитав якусь резолюцію про те, що міністерство не дає грошей, але замміністру навіть не дали нормально відповісти. Я виступив проти того, що відбувалося, але не зможу цензурно повторити відповідь, яку почув.
— Сухін почав шантажувати МОЗ, мовляв, він дасть свого представника на посаду в.о. ректора, а міністерство погодить кошторис, — продовжує Ірина. — Відповідь Семиволоса просто потонула у несхвальних криках тих, кого притягнули на це зібрання.
МОЗ не змогло переконати представників Одеського медуніверситету відкликати свої судові позови. У відповідь на прохання LB.ua зазначити, хто саме відмовився від пропозиції МОЗ, заступник повідомив, що не може сказати точно, тому що «усе, що відбувалося, дуже нагадувало радянський фільм «Гараж».
— Міністерство досить лояльно запропонувало відкликати позови, але Сухін не повівся і продовжив гнути лінію, щоб поставити свою людину, — каже Катерина Мельник. — Люди Запорожана вважають себе керівниками університету. Але я теж можу прийти, наприклад, у якесь кафе і оголосити себе там хазяйкою, було б так само. Те, що є якісь дві сторони конфлікту в університеті, які очолюють Сухін і, відповідно, Дубініна — це просто ілюзія.
LB.ua більше тижня не вдавалося отримати відповідь прес-служби МОЗ щодо їх подальших планів по розв’язанню ситуації в ОНМедУ. Проте учора міністерка Зоряна Скалецька під час зустрічі з журналістами розповіла LB.ua існування попередньої домовленості про те, що «всі сторони відкликають судові позови, які блокують роботу університету». За її словами, це має статися вже наступного тижня. Після того буде призначено в.о. ректора, який зможе оголосити вибори нового ректора, а МОЗ підпише платіжки на виплату зарплат та стипендій. На питання, з ким саме домовив МОЗ, Скалецька відповіла: «Не пам’ятаю», — проте вочевидь йдеться про домовленість з людьми екс-ректора, адже саме вони виступають позивачами у всіх ключових справах. В такому випадку, ймовірно, на в.о. ректора буде призначений хтось з команди Запорожана.