За словами головного спеціаліста Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Оксани Коваленко, все більше число українських школярів вивчають китайську, японську і корейську мови як другу іноземну.
Про це вона заявила під час круглого столу “"Чи будуть діти знати іноземні мови після закінчення Нової української школи?", який організовано Інститутом Горшеніна спільно з Британською Радою в Україні.
“Для нас важливі всі мови. МОН не робить окремих кроків щодо вивчення тих чи інших мов, ми намагаємося об'єднати наші зусилля навколо вивчення чотирьох мов, які підтримуються державою за допомогою підручників, навчальних програм та підготовки вчителів - англійської німецької, французької та іспанської. Звичайно, крім цих чотирьох мов ми говоримо і про інші мови Євросоюзу, мови наших сусідів - польську, угорську, румунську, чеську, словацьку. Ці мови можуть вивчатися, як мови нацменшин, і як іноземні.
Крім того, в Україні все більш популярними стають східні мови - китайська, японська, корейська. У батьків також з'являються такі запити. І багато навчальних закладів вводять східні мови як другої іноземної. Готуються навчальні програми, є спілкування з організаціями, які представляють ці країни і допомагають нам з матеріалами і підготовкою вчителів. Так що не можна сказати, що ми обмежені якимись рамками, сьогодні ми бачимо розмаїття мов в Україні і це дуже добре, тому що мови - це розвиток. Все більше батьків схиляються до того, що однієї мови вже недостатньо. Якщо офіційно друга іноземна в Україні вивчається з п'ятого класу, то все частіше батьки говорять про те, щоб вивчати другу іноземну мову з початкових класів", - сказала Оксана Коваленко.
За словами представника МОН, сьогодні вкрай важливим моментом є підготовка вчителя, яка допоможе йому оволодіти сучасними технологіями і сучасними підходами до вивчення мов.
"Ми можемо підготувати блискучу програму, блискучі підручники, але все починається тоді, коли вчитель заходить до класу і закриває двері. Все залежить від вчителя, від того, як учитель використовує цю навчальну програму, ці стандарти, ці підручники, що він буде з ними робити і як представлятиме їх дітям. Яку методику він вибере, які підходи використовує. Зорієнтується він відповідно до особливостей свого класу або групи, адже всі класи різні і підходи до них не можуть бути однаковими.
Таким чином, все залежить від того, хто заходить в клас і з якою метою. Все в підсумку повинно працювати в системі - нові підручники, нові матеріали і новий учитель. Все це вимагає часу - неможливо все зробити в один момент, за один рік. Також все це вимагає зусиль - як з нашого боку, так і з боку вчителів, батьків, дітей. МОН і міжнародні організації можуть зробити багато, але якщо не буде кроку назустріч, нічого не вийде", - сказала Оксана Коваленко.