Впровадження раннього програмування в школах неможливе без належної підготовки вчителів, поліпшення інфраструктури, розробки відповідних програм і навчальних матеріалів. Таку думку висловила радниця міністра освіти і науки України Іванна Коберник під час круглого столу в Інституті Горшеніна, присвяченого темі раннього програмування в освіті.
"Коли ми говоримо про впровадження будь-яких курсів або програм у школі, то повинні говорити про реальні можливості. У випадку з раннім програмуванням - це наявність комп'ютерів і доступ усіх шкіл до мережі інтернет. У реальності в 400 школах України взагалі немає комп'ютерів, які використовувалися б у навчальному процесі, а в половині українських шкіл швидкість інтернет-підключення - менш ніж 10 Mбіт/c, що не дозволяє ефективно користуватися освітнім контентом", - сказала Коберник.
Вона підкреслила, що для впровадження раннього програмування в школах необхідно, щоб школи мали відповідну інфраструктуру, а головне - підготовлених учителів. "Новий державний стандарт початкової школи, який впроваджується в рамках реформи "Нова українська школа" (НУШ), дає достатню гнучкість для формування досвіду програмування, але потрібно розуміти, як саме краще організувати навчання - як окремого предмета варіативної складової або в рамках інваріантної частини програми - наприклад, на уроках технологій або предмета "Я досліджую світ"", - сказала Коберник.
При цьому, говорить радниця міністра, сьогоднішня школа однозначно повинна вчити дітей тим компетентностям, які будуть необхідні для побудови успішного майбутнього, саме на це спрямована реформа НУШ.
Коберник також розповіла, що в освітніх колах не один рік обговорюють реформування викладання інформатики: "Є дві точки зору: раннє програмування необхідне, і це вимога часу, а друга точка зору - що нібито не всім дітям дано програмувати і це може породити додаткові комплекси, проте всім потрібно навчитися користуватися комп'ютерними технологіями, це так званий юзерський підхід. Тих, хто вважає програмування важливою складовою шкільної програми, більше, але важливо, щоб за цим послідувала розробка сучасних навчальних матеріалів. І в цьому питанні була б корисною цивілізована співпраця держави та інноваційного бізнесу".
Сучасні діти, за словами Коберник, часто випереджають дорослих за рівнем цифрової грамотності і за швидкістю навчання новим навичкам. Тому введення елементів програмування в навчальні програми здатне мотивувати дітей з великим інтересом ставитися до освітнього процесу.
Нагадаємо, в бюджеті 2019 року закладено 1 млрд грн на комп'ютеризацію шкіл. Із них 700 млн грн на інтернетизацію і 300 млн грн на закупівлю комп'ютерів. "Ці гроші передані на місця, закупівлю проводитимуть місцеві органи влади. Порядком використання цих коштів передбачено, що швидкісний інтернет буде насамперед проведено в опорні школи, куди довозять дітей із різних населених пунктів сільської місцевості. А ті гроші, які залишаться, використають на інші школи, які не мають комп'ютерів і інтернету. Суть програми в тому, щоб охопити якомога більшу кількість дітей", - розповіла Коберник.