Під сходами біля Жовтневого палацу стоїть невелика група людей - серед них міністр культури Євген Нищук, директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло (Музей підпорядковується Мінкульту) та перша заступниця голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак. Виявляється, прямо тут, під звуки бульдозера, відбувається брифінг - анонсують початок робіт по зведенню меморіала Героям Небесної сотні.
З емоційного виступу міністра культури стає зрозуміло, що зведення Меморіалу починають просто зараз, оскільки гроші держава вже виділила, а каденція міністра, на його думку, може скоро закінчитися, тож, якщо не розпочати будівництво зараз, - все пропало. Також міністр кілька разів підкреслив, що коли його каденція закінчиться, нІкому буде захищати вулицю від спроб зробити її проїжджою частиною. Зведення меморіалу планують закінчити 21 листопада 2019 року, до річниці Майдану.
"У нас є інформація про закінчення слідчих експериментів в нижній частині вулиці, і це дає нам можливість проводити підготовчі роботи і почати реалізацію спорудження меморіалу героям Небесної сотні, - сказав Ніщук. - Ми будемо інформувати: спочатку та частина, а коли завершаться слідчі експерименти і буде дозвіл, будемо переміщатися вище".
На запитання журналістів, чи отримав Мінкульт згоду від Генпрокуратури на початок робіт, міністр відповів: “Ми маємо не один лист, де нам прокуратура дякує за сприяння. Листи підписуються або слідчим прокурором, або керівником відділу спецрозслідувань, Сергієм Горбатюком. Інформація про те, що в нижній частині завершені роботи з проведення слідчих експериментів, підписана заступником генпрокурора Анжелою Стрижевською".
Тобто дозволу від слідчого прокурора або від Горбатюка у Міністерства культури нема. І це не дивно - вони б навряд дали такий дозвіл, адже бруківку зняли саме там, де наступного дня мав відбутися слідчий експеримент щодо загибелі одного з героїв Небесної Сотні - Олександра Плеханова.
Ніщук прокоментував це наступним чином:
- Якщо якась інформація потрібна по Сашку (Олександр Плеханов - Авт.) - та нема питань! Ми це місце виокремимо, і там не будемо чіпати, ну зрозумійте!
- Ви особисто будете відокремлювати? - запитали журналісти.
- Так!
- У вас є на це повноваження? Це місце вже зараз ліквідовано!
- Давайте спустимось!
Журналісти і учасники брифінгу спустилися вниз по Інститутській. На місці, де працював екскаватор, лежить розкидана бруківка, камені із написом ПЛ (так було позначено місце загибелі Плеханова - Авт.) - розбиті. Міністр розводить руками.
Слідчі експерименти
Марина Ліліченко, адвокат Небесної Сотні та представниця потерпілої мами загиблого Плеханова, у розпачі пояснює, який слідчий експеримент мав відбутися тут наступного дня:
- Нещодавно Генеральна прокуратура віднайшла відео з місця отримання поранення і загибелі Олександра Плеханова. Ми зафіксували місце фарбою, там було написано ПЛ, тобто, Плеханов. Ми встановили, що в нього поцілили тоді, коли він відступив від бордюра. Але ми ще не провели слідчий експеримент з геодезистом, балістом та криміналістом (залучити одразу всіх спеціалістів важко, бо вони задіяні в багатьох слідчих експериментах - Авт.). Завтра у нас мав бути експеримент. Дивно, що розпочали (розбирати бруківку - Авт.) саме в цьому місці”.
Про те, що у понеділок відбудуться демонтажні будівельні роботи на вул. Героїв Небесної сотні, у відділі спеціальних розслідувань ГПУ дізналися зі ЗМІ.
"З`ясувалося, що у них є лист від Анжели Стрижевської про те, що вона їм дозволяє проводити чи розпочинати роботи в нижній частині вулиці. Це рішення не погоджено зі слідчим прокурором у справі. Повноважень видавати такі дозволи немає у заступника Генерального прокурора. Ми вважаємо це неправильним. Але також сьогодні є рішення суду про скасування арешту на цю ділянку, де мають проводитись слідчі експерименти. В лютому ми написали лист забудовнику і в Музей, що оскільки проводяться слідчі експерименти, будь ласка, не починайте роботу без погодження зі слідчим прокурором, так як це може зашкодити проведенню запланованих слідчих експериментів”, - каже начальник управління спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк.
Прокурор Управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Олексій Донський каже, що Стрижевська не була уповноважена давати дозвіл на будівництво: “Я знаю, що ані прокурор, ані слідчі не уповноважували її писати такий лист. Більше того, їй відомо, що слідчі експерименти не завершилися, у тому числі, у нижній частині вулиці. Також їй відомо, і про це говорилося на нараді у прокурора, що від сторони потерпілих періодично поступають клопотання про проведення додаткових слідчих експериментів від потерпілих, процес йде".
Прокуратура надіслала листа до музею із проханням не проводити роботи щонайменше до 29 травня, і надати можливість все ж завершити свою роботу. Але в Музеї лист інтерпретували інакше:
"Ми погодили, що ми роботи припиняємо, йдучі на поступку управлінню спецрозслідувань. Ми маємо лист від Генпрокуратури, що внизу проведено (слідчі експертизи - Авт.), а сьогодні дізналися, що треба ще три дні чи чотири", - сказав LB.ua у телефонній розмові директор музею Ігор Пошивайло. А на сайті Музею написано, що будівельні роботи вони хочуть починати, не дочекавшись завершення слідчих експериментів на всій вулиці.
Горбатюк каже, що на сьогоднішній день потрібно провести як мінімум дев’ять слідчих експериментів на Інститутській (алеї Героїв Небесної Сотні). В тому числі - в нижній частині вулиці. На те, щоб провести всі ці експерименти, знадобиться максимум кілька тижнів - за умови, якщо нічого не буде цьому заважати. "І навіть якщо ми завершимо всі дев'ять експериментів, потреба проводити експерименти може виникати і далі, оскільки у нас немає вироків за цим епізодом (розстрілами за Інститутській 20 лютого 2014 - Авт.), а рельєф змінюється. Ми зацікавлені в тому, щоб він не змінювався до тих пір, поки не отримаємо вирок, хоча б у справі п'ятьох обвинувачених екс-беркутівців. Оскільки в будь-який момент може бути клопотання від сторони захисту, наприклад, стосовно перевірки даних експерименту. І в цьому є ризик"
"Два слідчі експерименти мали пройти вчора і сьогодні. Вони не відбулись, через демонтаж бруківки. Чи відбудеться взагалі експеримент по Плеханову? Невідомо. Бруківку на те місце не повернули, і паркан, який заважає балістичній експертизі, досі стоїть", - говорить адвокат родин Небесної Сотні Євгенія Закревська.
На думку Закревської, наразі неможливо точно сказати, скільки експериментів ще буде потрібно провести. Вона каже, що в є ще одне неопрацьоване відео подій, яке може дати нову інформацію, яку, можливо, також потрібно буде перевіряти слідчими експериментами. "Більше того, мені відомо, що очікується завершення деяких експертиз, які з великою вірогідністю дадуть нові дані. І їх також потрібно буде перевіряти слідчими експериментами. Треба розуміти, що існує десять епізодів загибелі, де точно ще не встановлено місце і положення тіла в момент смерті", - каже Закревська.
Історія конфлікту
Це не перша спроба розпочати будівельні роботи на алеї Небесної сотні. У жовтні 2018-го року суд наклав арешт на ділянку, оскільки ділянку визнано речовим доказом і оскільки управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури продовжує проводити там слідчі дії в кримінальному провадженні щодо розстрілів 20 лютого 2014 року.
У грудні 2018 року Музей Революції Гідності уклав договір з генпідрядником, який будуватиме комплекс Героїв Небесної сотні. Загальна сума будівництва - майже 149 млн грн.
У січні 2019-го на арештованій ділянці в центрі Києва почались підготовчі роботи, там встановили паркан, який можна побачити і зараз. Дозвіл на встановлення паркану Генеральна прокуратура не давала, як не давали такого дозволу і в КМДА. В Музеї стверджують, ніби дозвільна документація в них є. Однак, поки земельна ділянка знаходилася під арештом, підрядник не міг перейти до самого будівництва.
Саме тому Музей через суд прагнув скасувати арешт на ділянку, хоча весь цей час продовжував обіцяти співпрацю, і вона місцями дійсно відбувалася. Проте, планів почати роботу Музей не відміняв, і неодноразово озвучував, що можна буде проводити роботи на певних участках вулиці, де слідчі експерименти вже відбулися. Проте начальник відділу спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк теж неодноразово наголошував, що проведення будь-яких робіт завадить проведенню слідчих експериментів, ландшафт вулиці має бути збережений, і це необхідна умова для проведення слідчих експериментів.
З одного боку Музей повідомляв, що сприяє та допомагає проведенню слідчих дій. Для потреб і на прохання слідчих органів вони дійсно створювали макети барикади, автомобілів для відтворення обстановки, яка була в лютому 2014 року. З іншого боку, Музей 21 лютого цього року звернувся до суду, щоби зняти арешт з ділянки, де відбувалися вбивства людей.
21 лютого накладений арешт було продовжено. Тому що в суд з’явились представники потерпілих, потерпілі, яким дозволили виступити в процесі. Але вже 26 лютого Музей подає нове клопотання, і арешт знімають.
Тоді Музей пообіцяв, що не розпочне роботи одразу, а буде готувати дозвільну документацію. А Сергій Горбатюк повідомив, що за попередніми прогнозами слідчі дії на Інститутській мають завершитись у кінці березня. Тоді ж на Алеї Небесної сотні з’явились бетонні конструкції. В управлінні спецрозслідувань ГПУ кажуть, що дозволу на їх встановлення не надавали.
Слідчі експерименти дійсно переносилися, певний час - через встановлений Музеєм паркан. І встигнути провести їх у запланований період не було можливим. Відкладалися за різних причин - не могли з’явитись експерти, заважали погодні умови, заважав паркан.
"Ні геодезисти, ні балісти не могли зробити правильний сектор обстрілу, оскільки заважав оцей паркан, - пояснює мати загиблого - Інна Плеханова. - Вони зняли паркан, а цю конструкцію залишили. Два рази вже приходили спеціалісти, вони нічого не змогли зробити, кажуть - це нам заважає".
Євген Нищук у розмові з нею (на відео) запропонував допомогти листами та зауважив, що не може з нею сперечатися.
***
У підсумку, є дві важливі задачі, на які існує запит суспільства сьогодні. Перша - довести розслідування злочинів проти Майдану до кінця, притягнути до відповідальності винних у загибелі людей. Друга - вшанувати пам'ять загиблих на Майдані.
Здавалося б, не має виникати питань з приводу того, яку задачу виконати першою. Але чомусь в Мінкульті, Музеї та Інституті національної пам'яті впевнені, що меморіал треба побудувати просто зараз, і що за допомогою екскаватора можна створити простір Гідності, Свободи, і Пам'яті.
