Проведення фокус-груп з батьками у Херсоні
Пілотна версія: Херсон
Юрій Антощук, засновник Open School in UA, днями підключає до системи чергове місто. У Краматорську були проблеми зі зв’язком і з часом, адже централізовано підключити школи міста до системи – завдання не одного дня. «Тут у міського й обласного керівництва є бажання зробити школи більш прозорими, на відміну від херсонського. Там робили все, аби систему не впровадити», – каже Юрій.
Ідею відслідковувати онлайн, на що школи витрачають кошти, вперше озвучили на ТехФорумі у Києві у листопаді 2015-го. Через декілька місяців троє активістів у себе вдома, в Херсоні, провели фокус-групи з батьками школярів. Хотіли зрозуміти, чи відчувають батьки якісь проблеми із внесками у шкільні бюджети. Результати були дуже невтішними: вони не знали, куди й на що йдуть кошти, а якщо відмовлялися їх здавати, то стикалися з «публічною ганьбою» від адміністрацій шкіл на батьківських зборах, шкільних інформаційних дошках та на сайтах шкіл.
Майже всі опитані батьки скаржились на те, що здають гроші щороку, втім квитанцій від батьківського комітету жодного разу так і не отримали. Ремонти шкіл, купівля канцтоварів та інші витрати – ці потреби щоразу дивували батьків. Окрема стаття витрат для батьків – «вступні внески». «Торік мій син Іван ішов у перший клас, – ділиться Світлана (прізвище на її прохання не вказуємо. – Ред.) з Херсона. – Разом із заявою на вступ до першого класу нам сказали також писати заяву на благодійну допомогу у 1000 гривень на ремонт класу. Куди пішли ті гроші – ніхто пояснити не зміг. Але це ще не все. Ми також здаємо у фонд школи 600 гривень щороку, а дехто здає 300 гривень, бо має якісь пільги».
«Пільги на здавання благодійних добровільних коштів? Здається, що таке можливе лише у нашій вітчизняній системі освіти», – дивується Юрій.
«На все збираємо, навіть на туалетний папір. Лампочки, рушники, ганчірки, мийні засоби. Про подарунки вчителям навіть говорити не хочеться. А вчиться дитина в основному у репетиторів», – розповідає Юлія Безрука, мати п’ятикласниці.
Батьківські комітети – форма самоорганізації батьків, яка в ідеалі має вирішувати питання навчання і побуту їхніх дітей у школі. Насправді там часто не знають, що більшу частину того, що вони фінансують із року в рік, можна перекрити за рахунок бюджету. Питання лише, чи готові вони самі відстоювати свої права? І чи готові директори шкіл робити все, щоб перекрити потреби не за рахунок батьків, а з бюджетних коштів, які саме на це і мають бути виділені?
За даними Open School, з батьків у Херсоні в середньому збирають 16,5 мільйона гривень на рік. Це при тому, що за 2017 рік у бюджеті міста залишилось 16,3 млн гривень невикористаної освітньої субвенції з державного бюджету. Проблема ще в тому, що деякі директори шкіл просто не подають запити на бюджетне фінансування та перекривають потреби батьківськими коштами. Так «простіше» для всіх: адміністраціям менше мороки, а батьки все одно прийдуть на чергові збори з готівкою. Більшість стверджували, що здають кошти на ремонти в школах на паркани, опалювальні труби, спортивні зали. Квитанцій їм ніхто не видавав.
Фокус-групи показали: батьки в Херсоні готові витрачати кошти на конкретні завдання та хочуть максимальної прозорості і доступної звітності щодо їхніх грошей – у будь-який час і в зручному форматі. «Ситуація в Херсоні відображає загальноукраїнські тенденції. З бюджету фінансуються переважно захищені статті: зарплати, комунальні послуги, частково харчування. Про решту школи мають подбати самі», – пояснює Юрій Антощук.
У квітні 2016 року активісти проекту ініціювали створення коаліції «За права батьків на прозору благодійність у навчальних закладах», куди увійшли 7 місцевих громадських організацій. Вже в червні завдяки об’єднаним зусиллям активістів Херсонська міська рада ухвалила низку рішень, що спростили процедуру запуску єдиної онлайн-системи благодійних внесків у всіх навчальних закладах. А чи були готові до цього школи?
«Навіть після того, як міський голова видав окреме доручення і наказ про запуск системи Open School в усіх школах міста, деякі навчальні заклади навідріз відмовлялися це робити, – згадує Юрій. – Школи опиралися дорученню міського голови, наказу управління освіти міста. Опиралися прозорості і відкритості перед батьками».
У лютому 2017 року шість херсонських шкіл тестували систему протягом двох місяців. Інші не поспішали переходити на нову систему. Відмовки звучали різні: що «це все політичні ігри», що «згідно з новим законом такі звіти повинні бути тільки на сайтах шкіл» (при цьому модуль системи відкритих бюджетів шкіл дуже просто можна вбудувати на будь-який сайт і навіть у блог). Хтось навіть почав у прокуратуру писати з проханням роз’яснити, чи законно це?
В листопаді 2017 року вже було 18 навчальних закладів міста, які показували докладні фінансові звіти щодо благодійних внесків в Open School in UA. А сьогодні до системи підключено 142 школи та дитсадочки Херсонської області.
Всеукраїнська освітня прозорість
«У школі готівки не має бути», – каже Ольга Лаухіна, директорка Олешківської гімназії, однієї з перших шкіл, яка підключилась до єдиної системи відкритих бюджетів шкіл. Остання редакція Закону про освіту від 5 вересня 2017 року зобов’язує всі заклади освіти оприлюднювати кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх коштів на своїх сайтах. Школи мають публікувати інформацію, на які товари, роботи і послуги вони використали кошти батьків та ті, що надійшли з інших джерел, із зазначенням їхньої вартості.
Чи хочуть школи міста показувати свої бюджети? Закон вимагає від них це робити, а проект спрощує цей процес. Активісти їздять всією Україною і бачать, що цікавить батьків і що потрібно школам. От, наприклад, мешканцям Чернігова хочеться впроваджувати, розвивати та використовувати відкриті дані у всіх сферах життя. А чи готова до цього місцева адміністрація? Хоч рішенням місцевої влади у місті і заборонений збір благодійних внесків у школах, гроші з батьків все ж збирають.
Втім, головні досягнення Open School ще попереду. На різних етапах активістів підтримували міжнародні інституції, зокрема Посольство США в Україні, Freedom House та фонд «Відродження». Зараз проект підтримує Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні. «Усі кошти, що ми отримали від ЄС, йдуть на модернізацію системи, організацію форумів, презентацій, семінарів, рекламу, поліграфію, а також адміністративні витрати. Інакше ми б не мали таких результатів», – пояснює Юрій.
Зараз у системі є заклади з 12 областей, хоча в деяких, як от в Івано-Франківській або Харківській, підключено лише по одному навчальному закладу. Найактивніше до системи прагнув підключитись Краматорськ – і міська адміністрація, і батьки.
На зміну звичок потрібен час. Приміром, у чернівецьких школах казали, що і так звітують, однак у єдиному форматі та максимально інформативно робити це ще не готові. У Дружківці на Донеччині ще у квітні 2018 року жодна зі шкіл не підтримала ідею підключення до системи, а вже сьогодні бюджети половини шкіл міста можна побачити онлайн. У Краматорську і Кам’янському доступні бюджети усіх шкіл. Деякі директори самі звертаються до активістів із проханням допомогти впровадити систему в школі – так було, наприклад, у Дружківці. «Сьогодні у нас є координатори в Чернігові, Вінниці та Дніпрі. Також паралельно ведуться переговори з іншими містами, які виявили бажання централізовано підключитися до системи», – поділився Юрій Антощук.
У 2019 році за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС Open School планують централізовано підключити навчальні заклади Маріуполя, Чернівців, Червонограда, Житомира та Нікополя. «У лютому ми з колегами з Антикорупційної ініціативи сподіваємося представити нашу систему Міністерству освіти», – додає Юрій. Надія на те, що всі українські школи стануть прозорими, усе більше схожа на реальність. Успішний досвід надихає на нові звершення і залишає тільки одне питання: як швидко це станеться?