Офіс генерального прокурора завершив службове розслідування щодо колишнього керівника Руслана Кравченка. За результатами розслідування, посадовця визнали винним використанні службового становища у власних цілях.
Про це повідомив в.о. генерального прокурора Антон Ковальський, пише Суспільне.
За словами Ковальського, Кравченко використав для виїзду за кордон запрошення на генеральну асамблею Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яке надійшло на ім’я заступника генпрокурора Віктора Логачова. Той відмовився від запрошення, про що міжнародний департамент ОГП повідомив ПАРЄ.
Наказ про відрядження Кравченко підготував і підписав самостійно, хоча мав залучити до цього департамент міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора.
"Коли 14 вересня прийшли до Кравченка у кабінет, то знайшли там гербову печатку (Офісу генпрокурора) і конверт. У конверті був підписаний ним наказ про відрядження та його копія", – розповів Ковальський.
Він додав, що службове розслідування виявило порушення Кравченком низки відомчих нормативно-правових актів. За словами виконувача обов’язків генпрокурора, колишній керівник заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Водночас матеріальної шкоди Офісу генпрокурора Кравченко не завдав. Зокрема, розслідування не встановило використання ним службових автомобілів для поїздки за кордон.
Ковальський додав, що питання, чи притягати Руслана Кравченка до кримінальної відповідальності, у компетенції НАБУ та САП, які проводять кримінальне розслідування щодо корупції у ОГП, відоме як операція "Карфаген".
Операція НАБУ і САП "Карфаген". Що відомо
- 5 вересня НАБУ і САП викрили злочинну організацію, що діяла в Офісі генпрокурора і займалася прикриттям незаконних колцентрів в обмін на хабарі. Основним підозрюваним по цій справі, названій «Карфаген», є заступник голови одного з департаментів Сергій Кропива. Він зараз перебуває під вартою разом з іншими підозрюваними.
- 14 вересня Кравченко несподівано оголосив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. При цьому з'ясувалося, що повідомив він про це вже після того, як виїхав з України у «відрядження» до Парижа. Замість Парижа експосадовець зрештою опинився в Австрії – країні, з якої ускладнена екстрадиція до України.
- Лише після виїзду президент відсторонив його, а Верховна Рада підтримала повноцінне звільнення. ОГП проводить службове розслідування обставин виїзду.
- Незабаром після виїзду Кравченко почав робити звинувачувальні заяви на адресу антикорупційних органів і президента.
- Про те, що Кравченко перебуває в Австрії, повідомили журналісти УП. 9 жовтня австрійські правоохоронці затримали представників цього медіа Михайла Ткача і оператора Ярослава Бондаренка. В них забрали телефони й утримували понад пів доби, проти Бондаренка застосували силу.
- Прокуратура Відня заявила, що арешт українського журналіста Михайла Ткача в Австрії був виданий не через його професію, а через те, що його бачили за місцем, за яким також спостерігали двоє чоловіків, підозрюваних у шпигунстві.
- Загалом затримали чотирьох українців. Журналістів відпустили, а двох інших громадян – на момент публікації новини 13 жовтня – ні. Австрійські правоохоронці не уточнювали, хто саме затриманий.
- 28 жовтня Руслан Кравченко вперше за місяць мовчання зробив публічний допис, в якому звинуватив НАБУ і САП в організації групи, яка нібито мала вчинити проти нього насильницькі дії. Бюро відкинуло ці звинувачення і назвало їх спробою забезпечити Кравченку захист у країні перебування.