ГоловнаПраво

Експосадовиця Мін'юсту, яка має російський паспорт, намагається через суд поновитись на посаді

Міністерство юстиції запевняє, що добиватиметься у суді неповернення громадянки Росії на державну посаду. 

Експосадовиця Мін'юсту, яка має російський паспорт, намагається через суд поновитись на посаді
Фото: джерела LB.uа

Міністерство юстиції у суді протистоятиме поверненню на посаду ексчиновниці Марини Прилуцької. За даними СБУ, вона добровільно отримала російське громадянство ще у 2014 році та мала контакти з ФСБ.

Як повідомили джерела LB.uа і згідно відкритої інформації з сайту "Судова влада" – "Стан розгляду справ" у Міністерстві юстиції України, мова йде про Прилуцьку Марину Олександрівну, яку за наказом Мін'юсту від 09.07.2021 №1560/к було звільнено з посади заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішення про звільнення посадовиці Міністерства юстиції було прийнято на підставі доказів СБУ про наявність у неї громадянства РФ. Зокрема, в документах, які отримало LB.ua, наголошується, що громадянка Прилуцька ще "13 березня 2014 року виїхала до АР Крим та оформила прописку… Після тимчасової окупації РФвона здійснила повторний виїзд на тимчасово окуповану територію… Та отримала паспорт громадянина РФ… Під час перебування в АР Крим вона мала контакти зі співробітниками ФСБ", — наголошується в документах СБУ.

Фото: джерела LB.uа

Також СБУ встановила, що пані Прилуцька отримала російський паспорт у 2014 році "за власною ініціативою та це не було нав’язане їй РФ.., що є свідомим порушенням українського законодавства", — підкреслили в СБУ.

Однак Прилуцька вирішила поновитися на посаді і подала відповідний позов. 

Як повідомили у Мін’юсті, "9 січня 2024 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС у складі судді-доповідача Андрія Жука, суддів Наталії Мартинюк та Жанни Мельник-Томенко скасувала Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про законність звільнення громадянки РФ з посади державної служби".

Зокрема, на думку суддів Верховного Суду, "суду апеляційної інстанції слід було більш детально підійти до вирішення питань, які ставилися апелянтом під час розгляду її апеляційної скарги".

Також колегія КАС ВС зазначила, що "Верховний Суд не може констатувати беззаперечне порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального чи неправильне застосування норм матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, натомість Суд не може дійти висновку про повноту дослідження додаткових обставин цієї справи, з огляду на її складність та значення для публічно-правових відносин у державі".

Тобто колегія суддів фактично вирішила, що наведених доказів, – фотокопії паспорту РФ, наданої СБУ, та податкового номеру – недостатньо.

Також у ВС додали, що "встановлення наявності в особи публічної служби громадянства країни агресора (російської федерації) за сучасних реалій, може шкодити національній безпеці нашої держави..…Проте, задля підтвердження легітимності втручання у конвенційні права такої особи, суд (в тому числі апеляційний) не обмежений додатково досліджувати факти та обставини справи, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення."

Наразі справа направлена на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Міністерство юстиції запевняє, що у суді продовжить протистояння поверненню на посаду ексчиновниці. 

У Мін’юсті додали, що про дату та час повторного розгляду справи у Шостому апеляційному адміністративному суді повідомлять додатково. 

Про що мова

  • У липні 2021 року Марина Прилуцька звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Мінюсту (м. Київ) щодо визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту про її звільнення з посади у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеження внаслідок встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави під час проходження державної служби.
  • Вимоги вона обгрунтовувала тим, що "зазначені обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами, а лист Служби безпеки України та надані зазначеним органом документи не підтверджують належним чином факт наявності у позивача громадянства іншої держави".
  • Також звільнена чиновниця вимагала поновлення на посаді і стягнення з Мін`юсту середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Що вирішили суди

  • Рішення Окружного адміністративного суду Києва від 20.05.2022 про відмову у задовленнні позову залишив без змін відповідною постановою Шостий апеляційний адміністративний суд від 9.11.2022.
  • Суди першої інстанції аргументували свої рішення тим, що у разі встановлення обставин набуття державним службовцем громадянства іншої держави державна служба припиняється невідкладно без проведення службового розслідування. Твкож спиралися на наявні у матеріалах справи документи, надані СБУ, які підтверджували набуття громадянства РФ.
  • Крім того, Служба безпеки України направила до суду інформацію про те, що чиновниця виїжджала у Крим 13.03.2014, де зареєструвала місце проживання. 
  • Після тимчасової окупації російською федерацією АРК, 04.05.2014 жінка повторно здійснила виїзд на територію Кримського півострова та на підставі раніше здійсненої прописки отримала паспорт громадянки РФ та мала контакти зі співробітниками 
  • Натомість касаційний адміністративний суд ВС у складі судді-доповідача Андрія Жука, суддів Наталії Мартинюк та Жанни Мельник-Томенко фактично вказав, що фотокопії паспорту рф, наданої СБУ, та податкового номеру – недостатньо. Так, на думку суддів ВС, принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. А статтею 80 КАСУ передбачено повноваження суду збирати докази з власної ініціативи шляхом постановлення ухвали про витребування доказів.
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram