Шлях до легалайзу
Верховна Рада вже намагалася легалізувати медичний канабіс. Ще минулого скликання: у травні 2019 року понад 50 нардепів з різних фракцій (БПП, “Народного фронту”, “Батьківщини” та “Самопомочі”) зареєстрували проєкт закону 10313 “Про забезпечення фундаментального права на життя”. Однак після того, як президент Володимир Зеленський розпустив парламент, документ зняли з розгляду – так передбачає регламент.
2 червня 2021 року група нардепів зі “Слуги народу”, “Голосу”, “За майбутнє” та “Європейської солідарності” зареєструвала новий проєкт – 5596 – про регулювання обігу конопель у медичних цілях і науково-технічній діяльності на вимогу електронної петиції, яку підписали понад 25 тисяч людей.
13 липня 2021 року, в останній пленарний тиждень роботи парламенту перед літніми канікулами, Володимир Зеленський скликав позачергове засідання, де серед невідкладних питань визначив саме законопроєкт про медичний канабіс. Хоча на той момент у президентській фракції вже не було єдиної позиції. Тоді проти легалайзу категорично виступали голова податкового комітету Данило Гетманцев і згаданий уже Максим Бужанський. У результаті лише 184 парламентарі натиснули зелені кнопки, проваливши законопроєкт у першому читанні. Так само не вистачило голосів, щоб направити документ на доопрацювання в комітет.
Лише через рік, 10 червня 2022-го, у Верховній Раді зареєстрували урядовий законопроєкт №7457 про розширення доступу до препаратів медичного канабісу для лікування низки хвороб. У лютому цього року профільний комітет – з питань здоров'я нації – рекомендував прийняти його за основу. А 28 червня 2023 року під час промови в парламенті до Дня Конституції України президент заявив, що слід нарешті “чесно легалізувати” ліки на основі канабісу, відповідні наукові дослідження та контрольоване українське виробництво.
Важливо, що урядовий проєкт не вводить вільного придбання-продажу канабісу. Основна мета – це обмежений і контрольований державою обіг для чітко визначених цілей: медичні, промислові і науково-технічні. Так само цей законопроєкт не звільняє від відповідальності за незаконний обіг канабісу.
У разі ухвалення законопроєкт дозволить:
– лікарям призначати, а пацієнтам купувати, зберігати та вживати ліки на основі медичних конопель;
– бізнесу культивувати та вирощувати медичні коноплі на території України, експортувати сировину;
– науковцям досліджувати цю рослину, що стимулюватиме інновації в цій сфері.
Для вирощування медичних конопель доведеться отримати дозвіл поліції на використання приміщень та спеціальну ліцензію Держлікслужби. МОЗ створить Електронний реєстр для контролю за обігом лікарських конопель. Для вирощування також треба буде укласти договір з випробувальною лабораторією контролю якості ліків або мати лабораторію на власній території та забезпечити доступ до своїх об’єктів Нацполіції для відбору і дослідження зразків продукції.
Обіг медичних конопель має здійснюватися за умови простежуваності та прозорості: маркування штрих-кодами кожної партії та одиниці фасованої продукції, ведення електронного реєстру переміщення сортів конопель і лікарських засобів. Пацієнтам ліки відпускатимуть лише за електронним рецептом.
Панічний пошук голосів
Напередодні голосування співрозмовники LB.ua з різних фракцій скептично оцінювали ймовірність позитивного рішення парламенту: “ідеологічна та релігійна” частина “Слуги народу” (насамперед прихильники Московського патріархату), більшість “Батьківщини”, група колишнього спікера Дмитра Разумкова, а також чимало депутатів “Європейської солідарності” та групи “За майбутнє” виступали проти.
“Цей закон за змістом збігається дуже мало з назвою. Бо в назві зазначена абсолютно правильна річ – ми повинні максимально забезпечити як військових під час реабілітації після поранень, що мають ПТСР, так і онкохворих медикаментами на основі канабісу, – заявив LB.ua колишній спікер Дмитро Разумков. – Однак, на жаль, цей законопроєкт стосується бізнесу та виробництва сировини, а не медикаментів. За оцінками експертів, цей закон запрацює в повному обсязі, аби було виробництво медикаментів, не раніше ніж через 3–5 років. А на цей час буде мораторій на завезення сюди компонентів для вироблення медикаментів. Фактично до 2028 року буде неможливо виробляти тут такі ліки”.
Член фракції “Батьківщина” Михайло Цимбалюк також упевнений, що законопроєкт написано в інтересах виробників, а не пацієнтів: “Якщо говорити про медичне застосування як лікарських препаратів, то я за. Однак якщо уважно читати документ, то мова йде про промислове вирощування, науково-дослідницьке та медичне застосування. Вибачте, промислове – то вже інше. Я не хотів би, щоб Україна стала сировинною базою виробництва наркопрепарату”.
Законопроєкт дійсно про вирощування медичного канабісу, погодився його прихильник, нардеп від “Слуги” Дмитро Гурін: “Аби щонайменше 6 млн людей отримали потім необхідні їм ліки. Тому всі противники, хто стверджує, що закон не про виробництво ліків, насправді маніпулюють. Мова про те, що не треба буде закуповувати дорогу імпортну сировину для виробництва. Нам потрібне власне виробництво, без якого доступ до ліків далі не працюватиме”.
За його словами, надалі МОЗ затвердить порядок виробництва ліків. А відкриття законного ринку запустить другий етап – власне виробництво, необхідне, щоб ліки були доступними за ціною: “В Україну так і не зайшли іноземні виробники, вони не бачать тут ринку. Тоді як пачка їхніх ліків коштує 2 тис. доларів. Тому наше завдання – щоб ціни були на декілька порядків нижчими".
«Я був вимушений приймати ліки на основі медичного канабісу. І знаю, що це працює – знімає нестерпний біль і ти хоча б не блюєш, як від синтетичних знеболювальних, – розповів Дмитро Гурін, який мав онкологічне захворювання. – Я не став наркоманом, як лякають депутати, які проти”.
Третя спроба. Вдала
У підсумку 13 липня Верховна Рада таки підтримала за основу законопроєкт про медичний канабіс. За проголосували 268 депутатів з 341 присутнього.
Серед “слуг” документ схвалили 183 з 237, проти не голосував ніхто, 6 утрималися, просто не голосували 20, ще 28 не було взагалі.
У фракції “Європейської солідарності” лише 10 нардепів голосували за, 13 не голосували, 4 відсутні.
Найбільше голосів проти дала “Батьківщина”. Лише одна представниця фракції – Олена Шкрум (дружина нардепа-“слуги” Дмитра Наталухи) – проголосувала за.
З 22 членів групи “Платформа за життя та мир” (колишня ОПЗЖ) 16 – за, один, Дмитро Шпенов – проти.
Фракція “Голос” дала 19 за, одного нардепа не було.
Ще сформована на уламках ОПЗЖ група – “Відновлення України” – дала 11 голосів за, 7 її членів відсутні чи не голосували.
Група “Довіра” дала 12 голосів за з 18. Червону кнопку теж ніхто не натиснув.
Група “За майбутнє”: 8 – за, 2 – проти.
“Перед голосуванням були виступи Зінкевич і Стефанишиної. Остання розплакалася на трибуні, згадавши загиблого чоловіка. Було б морально некоректно голосувати червоною кнопкою. Тому ті, хто був проти, просто дістав картки”, – розповів після голосування нардеп “Слуги народу”, попросивши не згадувати його імені.
Ярослав Железняк з “Голосу” зазначив, що виступ представниці “Європейської солідарності” Яни Зінкевич також був дуже сильним і вплинув на залу: “Вона розповідала, які болі відчуває, як треба ампутувати ноги. Голосувати проти після такого було дуже важко. Але насправді навіть я не очікував аж 268 за проєкт”.