ГоловнаПолітика

Кабмін воєнного часу

Анонсовано реформу Кабміну зі скороченням кількості портфелів. Правда, після такого гучного анонсу не факт, що вона відбудеться. Що діється в українській владі? І як Денис Шмигаль став одним із найпотужніших її гравців? LB.ua розбирається в деталях.

Фото: ОПУ

Минулого тижня після оголошення про перехід Олексія Чернишова на посаду очільника НАК «Нафтогаз» зʼявилася інформація про можливе обʼєднання його відомства з Мінінфраструктури Олександра Кубракова. Однак цього не трапилося – в Міністерство розвитку громад та територій призначили в.о., першого заступника колишнього очільника.

І сталося це не тільки тому, що проти схрещення бульдога з носорогом виступав Чернишов. «Наразі йде робота над реформою Кабміну як такого, скороченням кількості відомств, оптимізацією витрат. Планується, що до кінця року її буде закінчено. Конкретика ще обговорюється, але загальна рамка – залишити 15 міністерств (проти нинішніх 17 і 4 віце). Може, на одне більше чи менше. Технічну сторону процесу забезпечує Михайло Федоров, загальне керівництво здійснює Денис Шмигаль. Тож нема чого розмінюватися, усі питання вирішуватимуть комплексно», – пояснив співрозмовник у Кабміні.

«Ще в червні нам поставили завдання подумати над власною оптимізацією. Бо нелогічно, що ми затягуємо паски для населення, а самі цього не робили б – треба показувати приклад», – говорить один із тих, чиє відомство – за попередньою інформацією – йде під ніж. «Розуміючи, що в цей конкретний момент таке виправдано, мною особисто було розроблено декілька варіантів, як конкретно нам оптимізуватися. Усі пропозиції було подано особисто премʼєру, обговорювалися з ним», – додає.

Фото: kmu.gov.ua

«Фактично йдеться про створення Кабміну воєнного часу – зараз маємо скоротитися і переглянути функціонал. Але робити це треба розумно. А не так, що в тебе, припустімо, тут 100 осіб скорочено, тут – сто, а після обʼєднання з іще одним відомством ті самі 200 і вийде», – уточнює третій співбесідник. За його словами, реформа – вимога часу, а після перемоги зміни цілком можуть бути переглянуті, бо «відбудова і розвиток також, очевидно, потребуватимуть нових акцентів».

Загалом, усі численні співрозмовники у владі, з ким вдалося поспілкуватися LB.ua, ідею оптимізації підтримують. Але категорично не погоджуються з формою, в якій її було, мʼяко скажемо, проанонсовано. Сходяться на тому, що в середу інформація в низці ЗМІ зʼявилася не без допомоги команди очільника Мінцифри Михайла Федорова.

Сам Федоров у відповідь на запит LB.ua сказав, що темою не займається (що є категоричною неправдою), відтак не коментує.

Однак сам Кабмін «виток» збурив.

«Припустімо, завтра Денис Анатолійович збирає чергове засідання, там присутні Верещук, Гутцайт, Рябікін, інші, яких – як у приказці – «без їхнього відома оженили». Логічно, їм усе це неприємно», – розмірковує один міністр.

Фото: пресслужба Кабміну

«Такі реформи довго напрацьовуються, а втілюються миттєво – із сьогодні на завтра, без особливих дискусій, просто вольовим рішенням. Бо інакше – деморалізація колективу. Йдеться навіть не про міністрів, просто уявіть, з яким настроєм працюватиме, точніше не працюватиме, апарат – усі його ланки. А саме від апарату залежить багато що», – додає другий.

Оскільки, як я зазначила вище, конструктивно поспілкуватися з Михайлом Федоровим не вийшло, візьмемо за базу аналізу схему реформи Кабміну, опубліковану шановним ZN.ua. Згідно з нею, унаслідок перетворень у Кабінеті Міністрів має залишитися 14 портфелів (чисельність віце, які без власного міністерства – нуль без палички, не зазначається).

Фото: zn.ua

Переважно пропозиції обʼєднання відомств виглядають цілком логічно, але окремі викликають запитання.

Пройдемося по черзі.

– Три в одному: Міністерство розвитку громад та територій злити з Мінінфраструктури та додати реінтеграцію тимчасово окупованих територій Ірини Верещук (варто зазначити, що після 24 лютого межі «тимчасово окупованих територій» постійно змінюються і планувати там роботу комплексно доволі важко). Очільник – Олександр Кубраков;

– Мінкульт та інформаційну політику поєднати з євроінтеграцією... Що? Як? Яким боком? Наука, релігія, молодь і спорт йдуть, вибачте, лісом. Міністерське майбутнє Олександра Ткаченка в цьому контексті видається доволі сумнівним. А от Ольги Стефанішиної – зовсім навпаки. Так, на перший погляд, її функціонал логічно було б влити в МЗС, але останнє – згідно з Конституцією – має особливий статус, змінити який не так-то й просто;

– Поєднати Мінветеранів і Мінсоцполітики. Тут без питань, усе ок;

– Поєднати Мінекономіки, аграрну політику та продовольство з частиною (!) стратегічних галузей промисловості.

Чому частиною? Бо в складі Мінекономіки досі залишається один з профільних департаментів, який дублює і постійно не в тему перетинається з функціоналом відповідного міністерства. От, так і розподілили. Другу частину приаттачити до Мінцифри (про це нижче). Хоча в самому Міністерстві стратегічних галузей промисловості вважають цілком нормальним – на нинішньому етапі – перетворитися на відповідне агентство (за словами спеціалістів, цього цілком достатньо, щоб виконувати потрібний наразі функціонал), яке працювало б у структурі Міноборони.

Фото: Пресслужба Мінцифри

- Але автори реформи бачать це інакше, тому другу частину Міністерства стратегічних галузей промисловості заплановано до передачі в Мінцифру. «Прагнення Михайла запакувати все, що можливо, в компʼютер – прогресивне і зрозуміле. Але все ж є певні винятки. І мова не просто про необхідність внесення точкових змін до профільного законодавства», – коментує один співрозмовник. Сюди ж – Держслужба.

Тепер підсумуємо.

Якщо всі запропоновані метаморфози буде втілено, значно посилять свої позиції:

– Олександр Кубраков (саме під його зону відповідальності найближчими роками спрямовуватимуться найзначніші інвестиції);

– Михайло Федоров (підпорядкувати собі в-с-ю Держслужбу – то вам не жарт. Мало хто розуміє, я-к-о-ї потужності цей механізм).

Уже значно посилені позиції прем'єра Шмигаля та згаданого Олексія Чернишова.

Щодо Шмигаля вдало висловився один його підлеглий: «Денис Анатолійович, якого призначили свого часу на посаду, і Денис Анатолійович сьогодні – дві різні людини. Скільки не писали про наміри його змінити і навіть претендентів називали, завжди це оберталося виключно на його користь. Сьогодні він не просто сильний, а дуже сильний. Я, приміром, не хотів би опинитися на місці когось із його опонентів, хто йому дорогу переходить». 

Фото: EPA/UPG

Ще одна теза: «До кінця війни його точно не змінюватимуть. Це не просто не обговорюється, про це навіть не думає ніхто». І уточнення: «Денис Анатолійович працює спокійно і дуже професійно. Він не створює якоїсь додаткової напруги, інтриг, не докопується до дрібниць. Навіть навпаки: гасить якісь незначні конфлікти, які виникають просто тому, що люди втомлюються і емоціонують. Важко знайти людину, яка була б настільки сумлінною і при цьому без власних політичних амбіцій».

Хороший приклад такої «спокійної сили» – усунення Юрія Вітренка. Який, звісно, всім пояснював, що пішов з НАКу сам (після третьої чи четвертої погрози звільнитися і низки скандалів – сил уже забракло рахувати), проте це не відповідає дійсності. Фактично Вітренка звільнили. А Чернишов хоч і посів його місце, продовжує опікуватися урядовою комісією щодо підготовки до зими та проходження опалювального сезону (хоча абсолютно незрозуміло, як це інституційно поєднується).

***

Сухий висновок: реформа Кабміну до кінця року таки відбудеться. Але не в такій формі (хоча наближено), як опублікували ЗМІ за джерелами. Фінальне рішення прийматиме премʼєр Шмигаль, який зараз дуже зблизився з Офісом Президента.

Фото: president.gov.ua

Соня КошкінаСоня Кошкіна, Шеф-редактор LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram