Що арештували
20 грудня минулого року п’ятому главі держави Петрові Порошенку оголосили про підозру за статтею «державна зрада» у справі про закупівлю вугілля на тимчасово окупованій частині Донбасу у 2014-2015 роках. У цій самій справі підозрюють нардепа «ОПЗЖ» Віктора Медведчука й ексміністра енергетики Володимира Демчишина. У «ЄС» це відразу назвали спробою розправи влади над опозицією. Сам Петро Порошенко перебуває за межами України. Анонсував повернення 17 січня. Хоча вже 24 грудня прокуратура попросила суд заарештувати його під заставу 1 млрд грн. А суд дозволив його примусовий привід.
6 січня 2022 року Печерський суд Києва наклав арешт на все майно Порошенка.
На що саме наклали арешт? Повний текст самої ухвали мають оприлюднити лише 14 січня. За словами слідчої судді Віти Бортницької, яка ухвалила рішення, арештовано всі земельні ділянки, нерухоме майно, включаючи будинок у Козині, квартири в Києві та у Вінниці. Також банківські рахунки та корпоративні частки у приватних компаніях. У партії Петра Порошенка заявили навіть про арешт майна «5 каналу» та «Прямого», які вже не належать йому. Але в ДБР цю інформацію не підтвердили.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), експрезидент України ще в листопаді 2019 року перереєстрував частину своєї кондитерської бізнесімперії Roshen на старшого сина Олексія. Тоді Порошенко-молодший отримав корпоративні права на нідерландську ROSHEN EUROPE B.V., яка володіє 85% ТОВ «Центрально-Європейська кондитерська компанія» (ЦЄКК). Водночас бенефіціарний власник змінився, де ТОВ «ЦЄКК» є також засновником. Зокрема, ТОВ «Рошен де люкс», ДП «КК «Рошен», ТОВ «Рошен-Волинь», ТОВ «Рошен Світ» та інші, які декларував колишній президент.
За даними розслідування журналістів «Слідство.інфо», наразі ключовими активами бізнесу Петра Порошенка володіє його син Олексій, що і дозволить уникнути накладання на них арешту. Мова йде про близько 50 компаній, значна частина яких повʼязана з Roshen.
«На Порошенка-молодшого теж переписали і аграрний бізнес експрезидента», – стверджують журналісти.
Проте, за інформацією Центру протидії корупції, Порошенко-старший поки що залишається бенефіціарним власником у низці інших підконтрольних «ЦЄКК» підприємств: ТОВ «Рошен-Столиця», ПРАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен».
В Офісі генпрокурора конкретних відповідей на питання, чи арештовані компанія Roshen і телеканали, так і не надали. Прокурор Юрій Бєлкін лише зазначив, що арештовано «цінне рухоме та нерухоме майно у вигляді квартир, машин. І навіть корпоративні права різних суб'єктів господарювання».
Відповідно до декларації на сайті НАЗК, на рахунках п'ятого президента є 3,5 млн дол., 331 292 грн, 43 861 євро і 49 908 фунтів стерлінгів. Готівкою Петро Порошенко зберігає 51,2 млн дол. і 423,3 млн грн. Також він вклав 8,2 млн грн у Prime Assets Capital, позичив $1 млн громадянину Сергію Зайцеву та 1,1 млн грн Лідії Москаленко, яка володіє базою відпочинку «Лебідь» під Одесою вартістю 1,1 млн грн. Ця база внесена в декларацію Порошенка як об'єкт, через який він може прямо чи опосередковано отримувати дохід або вчиняти дії, аналогічні до розпорядження об'єктом.
Чи може Петро Порошенко користуватися своїм майном
Стаття 170 КПК України визначає, що «арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном».
На практиці арешт майна зводиться до того, що його власник позбавляється можливості продати, подарувати чи в інший спосіб відчужити майно. При цьому важливо, що в ухвалі про арешт майна суд може встановити заборону на використання певного майна (це може бути вже в повному тексті ухвали, який пообіцяли 14 січня).
Адвокат Петра Порошенка Ігор Головань ще в залі суду назвав рішення про арешт таким, що суперечить чинному законодавству. У коментарі LB.ua він повідомив, що апеляція вже подана, її розгляд призначено на 3 лютого.
Захисник також звернув увагу на факт відсутності навіть неповного тексту ухвали на офіційному сайті. «За законом, справді може бути заборона користуватися майном, а може не бути. Проте суд просто написав: «Накласти арешт». Не конкретизуючи: заборонив він ним користуватися чи ні. Це свідчить про те, наскільки цим людям паралельно до закону, – переконаний Ігор Головань. – Тепер же ДБР коментує, що є право користуватися майном. Але звідки вони це знають? Бо я чітко читаю про заборону без жодних застережень… Це дно та юридичний треш. За законом, є 5 днів (від 6 січня, окрім суботи та неділі) для оприлюднення повного тексту ухвали, а вони прописали чомусь 14 число. Тому в самому тексті ухвали порушено навіть строки».
За словами адвоката, ухвала про арешт незаконна, бо в першу чергу Петрові Порошенку повідомили про підозру неналежним чином, а її текст не містить жодних доказів: «Доводи прокуратури не містять конкретики. А доданий до клопотання про арешт один аркуш – без дати та підписів. Не говорячи про те, що народному депутату має повідомляти про підозру генпрокурор. Але хитра пані Ірина Венедіктова на один день пішла у відпустку. А її перший заступник взагалі невідомо куди подівся. Чому підозру підписав якийсь заступник Симоненко? Про це ми також й досі не знаємо. А про засідання Печерського суду 6 січня захист узагалі дізнався із смс».
Ігор Головань додав, що сам арешт накладено також на частки власності Порошенка в юридичних особах, які йому не належать. «А це теж 1000% незаконно. Вони обґрунтували це тим, що можлива майбутня конфіскація. Хоча арешт можна накладати виключно на власність людини. Тут же власність юросіб – це окрема власність, накладати арешт на яку – це абсолютно незаконно. Тому буде ще не одна апеляція юросіб, права яких порушені», – зазначив він.
Roshen – без обмежень
Керуючий партнер АО «Войченко та Дульський», адвокат Олександр Дульський пояснив LB.ua алгоритм виконання рішення суду про арешт майна.
«Це нормальна практика, коли в межах кримінального провадження арештовують майно. Саме коли санкція статті передбачає конфіскацію. Підставою накладення арешту може бути те, що це речовий доказ, набутий злочинним шляхом, або майно, яке може бути стягнуто в дохід держави в разі конфіскації як виду покарання», – зазначив він.
Сама процедура доволі проста. Ухвала про арешт скеровується державному реєстратору, який може арештувати об’єкти нерухомості за параметрами пошуку.
«У Держреєстрі забивається прізвище «Порошенко» з обліковим номером платника податків і кодом. Витяг «підтягує» все майно, яке на ньому. Квартири, земельні ділянки. Усе це автоматично арештовується. Далі ухвала надходить у сервісний центр Нацполіції. Де так само знаходять автомобілі, трактори та інші механізми», – розповів адвокат.
Третій етап – ухвала надходить у держреєстр юридичних і фізичних осіб, підприємців: «І там встановлюють усі корпоративні права, де він є учасником чи засновником. Відповідно, на його корпоративні права в цих підприємствах накладають арешти».
Потім ухвала направляється в Комісію цінних паперів та фондового ринку для встановлення переліку акцій. «Якщо є інформація про відкриті рахунки в іноземних банках в межах міжнародно-правової допомоги, переклад ухвали суду направляється, наприклад, у Нідерланди, де арештовуються рахунки. І все майно, яке б він (Порошенко) не набував з часом чи яке виявлено навіть через місяць, буде арештовано, як кажуть, «причепом», – додав адвокат.
Але на практиці все не так однозначно. Олександр Дульський нагадав, що арешти постійно накладають на корпоративні частки майна топчиновників чи олігархів, але їхні бізнеси продовжують працювати: «І паралізувати їх не можна. Це західний підхід».
Тому робота підприємств чи фінансових установ, які належать Петрові Порошенку, продовжиться: «Якщо предметом розслідування буде заволодіння грошовими коштами чи привласнення державних, що відбулося за участю цих підприємств, лише тоді арешт накладається на все їхнє майно. У цій же ситуації мова йде про частки. Він просто на цей час не зможе їх продати».
Юрист і депутат Київради від «ЄС» Леонід Ємець зазначив, що заборона фактично стосується права передачі майна третім особам, права проводити з ними операції.
«Усе майно залишається його власністю, але передавати його на користь інших осіб поки що він не може. Діяльність підприємств, де є частка акцій, не зупиняється. Вони самостійно далі працюють», – упевнений він.
Леонід Ємець також згадав, що Петро Порошенко ще у 2016 році передав свої корпоративні права в компанії Roshen у сліпий траст: «Це норма нашого законодавства для певної категорії осіб – депутата чи президента, коли треба віддати частку корпоративних прав третім особам, які здійснюють за нього управління такими корпоративними правами. Тому Петро Порошенко передав свою частку в траст як незалежну форму управління, коли первинний власник не впливає на прийняття рішень. А отримання дивідендів не заборонені. Арешт тут просто забороняє відчуження цих прав».
Те саме стосується телеканалів. «Якщо у справі Медведчука були конкретні санкції, то Порошенко не є одноосібним власником ні «Прямого», ні «5 каналу». Свої частки він уже передав журналістам. Теоретично це не має впливати на діяльність телеканалів. Хоча в нас, на жаль, буква закону не завжди дотримується», – вважає Леонід Ємець.
За оцінками керуючого партнера Адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк» та адвоката Юрія Баумана, Петро Порошенко навіть зможе користуватися арештованим майном.
«Існує практика, коли рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом, на які арешт не накладається. Тому за клопотанням особи може бути даний дозвіл (знято частково арешт) для сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України. За умови, що особа доведе, що в інший спосіб сплатити податки вона не може)», – сказав він.
Адвокат також погодився, що арешт майна також не вплине на роботу компаній, де власником корпоративних прав є п’ятий президент, а тому накладення арешту не вплине на їхню поточну господарську діяльність: «Арешт корпоративних прав учасника компанії не блокує роботу самої компанії, оскільки, щоб заблокувати роботу компанії, треба накладати арешт на рахунки вже компанії, її майно та інші активи. Тому компанії, в яких Петро Порошенко має корпоративні права, продовжують нормально працювати: укладати договори, сплачувати податки, користуються без обмежень своїми банківськими рахунками».
Що далі?
За прогнозами адвокатів, є декілька шляхів для зняття арешту на майно. По-перше, оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна в апеляційному порядку. Також можливе звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту.
«У першому випадку ухвала про арешт надсилається до Київського апеляційного суду. І предметом такої скарги є перевірка законності накладення арешту. Щодо другого способу, то тут підозрюваний взагалі не обмежений жодними строками та кількістю спроб скасувати арешт. Однак підстави оскарження щоразу повинні відрізнятися. Як правило, підставою для зняття арешту є те, що змінилися обставини, які обумовлювали необхідність накладення арешту», – розповів Юрій Бауман.
Юрист Ємець переконаний, що справи про підозру в держзраді та арешт легко будуть оскаржені в ЄСПЛ.
«Усі справи пов'язані. У підозрі мають бути конкретні факти, які вказують на можливість скоєння злочинну. У цьому випадку – ст. 111 – держзрада в інтересах іншої держави, на користь Росії. Жодних доказів у тексті немає. Вручали її з порушеннями. Рішення про 1 млрд грн застави теж не обґрунтоване. Подальший арешт на майно без права внесення застави з погляду ЄСПЛ – це теж порушення, бо застава якраз і передбачає право особи власними коштами виконувати всі процесуальні обов'язки. Тому ЄСПЛ однозначно все це буде трактувати на користь особи», – переконаний він.
Олександр Дульський, який має досвід оскарження справ у ЄСПЛ, також згоден, що справа має перспективи в ЄСПЛ.
«У ЄСПЛ оскаржується порушення конкретного права. Наприклад, якщо незаконно накладено арешт на майно, то це порушення ст. 1 Протоколу Конвенції про права людини. Якщо внаслідок такого арешту процедура була незаконною, наприклад, відсутній той самий звукозапис чи не викликали всі сторони – це відсутність доступу до суду, ст. 6. Якщо арешт відбувся внаслідок політичного переслідування, то це третя стаття Конвенції про захист прав людини. І я вам скажу, що перспективи звернення до ЄСПЛ тут точно є. Вони є в кожній нашій справі», – резюмував він.