ГоловнаПолітика

Оборонний комітет Ради рекомендував переголосувати окремі положення закону про олігархів

Подання про уточнення має винести голова парламенту. 

Оборонний комітет Ради рекомендував переголосувати окремі положення закону про олігархів
Фото: LB.ua

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував переголосувати в залі низку неточностей, допущених в законопроєкті про олігархів. Сам закон повністю переголосовувати не будуть.

Процедура визначена статтею 131 Регламенту Верховної Ради, повідомила в коментарі LB.ua член оборонного комітету, народна депутатка Ірина Верещук ("Слуга народу").

"За довідкою юридичного управління, відповідно до 131 статті Регламенту можна переголосовувати лише неточності та неузгодженості", – пояснила вона.

У рішенні комітету зазначена пропозиція звернутися до голови Верховної Ради стосовно усунення виявлених редакційних неточностей та окремих неузгодженостей між положеннями ухваленого 23 вересня закону.

Мова йде про такі неточності:

  • У ч. 4 статті 5 зазначено, що особа, яка отримала повідомлення щодо засідання РНБО про розгляд подання визнання її олігархом, або ознайомилася з ним на сайті РНБО, має право подати в Апарат Ради нацбезпеки і оборони в письмовій формі пояснення та інші документи щодо цього не пізніше ніж за 5 робочих днів до такого засідання. Ці пояснення можуть бути заслухані на засіданні. Одночасно в ч.5 ст. 5 вказано, що неподання пояснень, неотримання повідомлення про засідання, неявка на засідання навіть з поважних причин, або відмова заслухати пояснення не є підставою для відкладення або скасування розгляду подання про визнання олігархом. 

Комітет рекомендує змінити формулювання "можуть бути заслухані" на "заслуховуються" та письмові пояснення на усні

  • Ст. 7 про правові наслідки визнання особи олігархом пропонують викласти в такій редакції:

"Особі, визнаній такою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом) та включеній до Реєстру, забороняється...". 

  • Статтю 9 пропонують викласти так:

"Рішення про виключення особи, визнаної такою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), з Реєстру...

Рішення про виключення особи, визнаної такою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), з Реєстру приймається у разі встановлення факту невідповідності такої особи одночасно щонайменше двом із ознак, передбачених частиною першою статті 2 цього закону...".

Тут також пропонується встановити виключення зі списку РНБО на підставі заяви, поданої олігархом та за наявності необхідних документів.

Згідно з 131 статтею Реглменту, питання щодо усунення неточностей в ухваленому законі вноситься головою Верховної Ради без попереднього включення до порядку денного. Розглядати ці неточності мають у день внесення такої пропозиції за умови попереднього отримання депутатами необхідних для розгляду документів. 

Голова парламенту подає нардепам пропозиції, де викладена суть неточностей та формулювання уточнень. Головуючий на засіданні має доповісти суть питання, загальне обговорення не проводиться. Потім депутати мають голосувати по кожній пропозиції окремо. 

Пропозиції, внесені головою Верховної Ради України, не підтримані більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, вважаються відхиленими. Після завершення розгляду пропозицій голови Верховної Ради України нове голосування щодо прийняття закону в цілому не проводиться.

У разі прийняття Верховною Радою хоча б однієї з пропозицій головний комітет за участю юридичного та редакційного підрозділів Апарату Верховної Ради протягом трьох днів готує і подає на підпис уточнений текст закону.

У разі відхилення Верховною Радою всіх пропозицій Голови Верховної Ради України він зобов'язаний у той же день підписати раніше поданий йому для підпису текст закону.

Нагадаємо, у вівторок парламент відхилив постанови про скасування результатів голосування за законопроєкт про олігархів. Такчим чином була розблокована процедура підписання цього документу. Втім досі неясно, хто ж має ставити підпис – колишній голова парламенту Дмитро Разумков, за каденції якого законопроєкт ухвалили, чи нинішній – Руслан Стефанчук.

Разумков вважає, що це повинен робити він, адже він очолював Верховну Раду в день ухвалення закону. "Голова Верховної Ради, згідно з рішенням Конституційного суду, підписує законопроєкт, засвідчуючи, що це саме той текст законопроєкту, який був прийнятий у стінах Верховної Ради в той чи інший день, коли він голосувався", – заявив він.

Його наступник на посаді Руслан Стефанчук з такою точкою зору не погоджується: "Ні Конституція, ні закони України таких обмежень не передбачають". Раніше Стефанчук говорив, що сподівається на консенсусне рішення в питанні підписання цього закону, а також те, що "ми не будемо чіплятись за якісь закарлючки в регламенті". 

Разумков також вважає, що підписання цього законопроєкту Стефанчуком буде порушенням. Регламентний комітет тим часом каже, що документ може підписати і Стефанчук. 

Ірина ЛисогорІрина Лисогор, керівниця відділу "Новини"
Анна СтешенкоАнна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram