ГлавнаяПолитика

Мер Тернополя Сергій Надал: "Понад 60% бюджету міста - це виплати працівникам бюджетних установ і оплата енергоносіїв"

Сергій Надал перебуває на посаді мера Тернополя уже другий термін поспіль. І планує знову балотуватися на найближчих місцевих виборах. Попри те, що його особистий рейтинг у кілька разів вищий від партії "Свобода", яку представляє, Надал не має наміру йти в іншу політичну силу.

Фото: Макс Левин

Аби оновити місто, влада Тернополя залучає довгострокові кредитні програми під малі відсотки.

"Давайте будемо відвертими: держава не фінансує великі інфраструктурні проекти десятки років. Транспорт, теплові мережі - у зношеному стані. Вони потребують заміни. Іншого способу, як залучити інвестиції для цього, не існує. Найдешевші інвестиції - це кошти міжнародних фінансових донорів, які ми можемо отримувати на 15-25 років під 1-5%, залежно від форми та умов кредиту", - зауважує Надал.

Від децентралізації органи місцевого самоврядування, за його словами, отримали здебільшого фінансове навантаження, зокрема, на освіту, охорону здоров’я, в тому числі на забезпечення хворих на діабет інсуліном. Такі видатки цього року з міського бюджету Тернополя становитимуть близько 50-60 млн грн.

Про зустріч із Володимиром Зеленським, комунікацію з нинішнім складом Кабміну, запровадження комунальної транспортної компанії, інфраструктурні проекти міста та політичні амбіції, - в інтерв'ю LB.ua з Сергієм Надалом.

Сергій Надал - лауреат загальнонаціональної програми "Людина року-2019" в номінації "Міський голова року".

"Тернопіль не може бути таким собі острівцем, окремо взятим регіоном в Україні"

Тернопіль зайняв восьме місце за рівнем комфорту життя, за даними групи “Рейтинг” станом на грудень минулого року. Разом з тим, у регіоні - одні з найнижчих заробітних плат і найвищих рівнів безробіття. У чому причина, на вашу думку?

Дійсно, Тернопіль кілька років поспіль потрапляє в десятку міст за рівнем комфорту. Разом з тим, можу говорити, що ми все-таки не на останньому місці в Україні за рівнем заробітної плати, ми піднімаємося вище і вище.

Є низький рівень заробітних плат, але й нижча вартість життя порівняно з іншими містами України. Але, безперечно, ми працюємо над тим, щоб у нас були вищі доходи людей.

Щодо безробіття, то також не можу з вами погодитися на 100%. Сьогодні в Тернополі чимало пропозицій з працевлаштування. Разом з тим, маємо ситуацію, коли люди в силу різних обставин не йдуть навіть на добру роботу. Наведу приклад. На комунальному підприємстві “Тернопільелектротранс” зарплата водія тролейбуса чи автобуса - від 12 до 18 тисяч гривень. Це – досить непогана зарплата для Тернополя. При цьому гарантується безкоштовне навчання, офіційне працевлаштування.

Однак, сьогодні – маємо близько 25% незаповнених вакансій. Тобто самого транспорту (автобусів, тролейбусів) стає більше, ніж водіїв.

Досить часто молоді люди не погоджуються на зарплату 7-10 тисяч гривень, пояснюючи, мовляв, для чого працювати, якщо мама чи тато надсилають з Іспанії 500 євро в місяць. Можна нічого не робити.

Фото: Макс Левин

Якраз хотіла вас запитати, який рівень міграції, зокрема в Тернополі, за останні кілька років?

Високий, як і в багатьох регіонах України. Хоча точної цифри ніхто не знає. Чимало мешканців їде за кордон на три-шість місяців, дехто виїжджає зовсім. Бачимо хіба довгі черги до банків, де сплачують кошти за (робочу) візу. Правда, позитивом є те, що чимало коштів, які люди заробляють за кордоном, повертаються в Україну. Сьогодні вони (заробітчани, - LB.ua) є одними з найбільших інвесторів в Україні, в тому числі в Тернополі. За що ми дуже вдячні.

Що робить місцева влада, щоб рівень еміграції був меншим?

Тернопіль не може бути таким собі острівцем, окремо взятим регіоном в Україні. Будь-які дії повинні бути загальнодержавними.

Сьогодні критично необхідно створити державну програму, яка давала би певні преференції молодим людям. Треба зменшувати податковий тиск, щоб підприємці мали змогу спокійно працювати. Хоча відбувається якраз навпаки: тиск посилюється, особливо на дрібний бізнес, на тих, хто проявляє ініціативу, щоб створити принаймні одне-два робочі місця, забезпечити себе і свою сім’ю.

Знову ж таки, аби люди не виїжджали за кордон, очевидно, зарплати повинні бути вищі, щоб їм було не вигідним заробітчанство.

По-перше, людина повинна мати гарантії своєї роботи, своєї зарплати. Умови для бізнесу не повинні змінюватися залежно від того, хто виграє вибори. На жаль, у нашій країні традиційно весь бізнес після кожних виборів “завмирає”, очікуючи “сюрпризів”.

По-друге, сьогодні в Тернополі діє кілька програм, які стимулюють розвиток бізнесу. Ми ухвалили рішення на сесії (міськради), згідно з яким всім суб’єктам господарювання, що мають в оренді земельну ділянку чи комунальне майно, автоматично продовжується договір оренди. Без додаткових погоджень, сесій, бюрократичних процедур.

Крім того, в місті діє програма малого підприємництва, що передбачає покриття відсотків по кредиту для дрібного бізнесу.

Утім, люди не відчувають упевненості в державі в цілому, в тому числі в державних органах. Інвестори, з якими ми спілкуємося, кажуть нам: окей, ви нам гарантуєте нормальне спілкування з представниками міськради. А хто гарантує митницю, податкову, відсутність тиску з боку поліції, інших правоохоронних органів? Вони не відчувають впевненості, що цього не буде. І ми цього не можемо гарантувати.

Фото: Макс Левин

Якщо говорити загалом про чисельність населення регіону. За даними електронного перепису Дмитра Дубілета, кількість населення Тернопільщини – 760 тисяч осіб. Згідно зі статистикою, оприлюдненою на сайті міськради, в обласному центрі мешкає трохи більше 220 тисяч.

Ми маємо інформацію з кількох джерел. Перша - та, яку оприлюднив уряд з нібито електронного перепису, хоча він дивним чином проведений. Друга - ведемо моніторинг кількості мешканців міста за рівнем споживання води, кількістю твердих побутових відходів. За цими даними, кількість населення Тернополя становить приблизно 230-250 тисяч осіб. Приблизно така ж цифра (220-250 тисяч) - статистика інших органів влади. Знову ж таки, їх не можна назвати остаточними, оскільки є люди, які зареєстровані в Тернополі, а є ті, хто тимчасово проживає в місті.

Із близько 220 тисяч населення понад 60 тисяч - це студенти та учні. В Тернополі є чотири національні університети і дуже велика кількість студентів. А отже, є ті, хто тимчасово (на період навчання) реєструються і проживають у гуртожитках.

Значним позитивом є те, що кілька років поспіль є позитивна динаміка стосовно природного приросту: на відміну від багатьох обласних центрів, у Тернополі народжуваність перевищує смертність. А це свідчить про те, що все-таки місто розвивається, і в ньому хочуть залишатися молоді люди.

Фото: facebook/Сергій Надал

"Інвестиції в інфраструктуру міста не вкладалися щонайменше 30-40 років"

Який бюджет міста на цей рік?

Бюджет, затверджений на сесії міськради, становить 2 млрд 600 млн гривень. Він приблизно на 360 млн менший від того, який був у 2019 році. Це зумовлено лише тим, що держава прийняла нову тактику і стратегію. І тепер виплата державних пільг та субсидій буде надходити з держбюджету безпосередньо до одержувача, оминаючи бюджет міста.

Якщо ж брати бюджет міста за власними надходженнями, то він зріс на понад 260 млн гривень.

В основному бюджет спрямований на те, щоб передусім забезпечити соціальну складову. Понад 60% бюджету міста – це кошти, передбачені на зарплати працівників бюджетних установ і оплату енергоносіїв. Близько 40% бюджету міста - це кошти на заклади освіти. Все ж таки освіта - це майбутнє нашого міста, майбутнє нашої країни. Це інвестиції, які позитивно вплинуть на наше місто.

Разом з цим така урядова стратегія свідчить, що держава з кожним днем все більше і більше своїх повноважень перекладає безпосередньо на органи місцевого самоврядування.

Тобто це ті витрати, які лягли на місцевий бюджет у рамках децентралізації?

Саме так. Тому що держава залишила за собою фінансування виключно педагогічних працівників. Тобто зарплати працівників, які не є педагогічними працівниками, оплата енергоносіїв плюс - фінансування всіх позашкільних освітніх закладів, художніх, музичних, спортивних шкіл, - тепер це проблеми місцевої влади.

Звідки берете кошти? Основні статті доходу бюджету?

У першу чергу, це податок з фізосіб, плата за оренду землі, акцизний збір з продажу алкоголю і тютюну.

Близько 590 млн гривень становить дефіцит за спеціальним фондом місцевого бюджету...

Це кошти, які передбачені за програмою співпраці зі Світовим банком, де гарантом виступає Мінфін. Це залучені кошти, сподіваємось, цього року нарешті вдасться цей проект реалізувати.

Ми працюємо для реалізації проекту з ремонту шкіл та садочків, включаючи ремонт фасадів, їх утеплення, заміну освітлення тощо. Звичайно, що цей проект неможливо реалізувати за один рік, але це, власне, ті кошти, які мають бути освоєні цього року.

Фото: Макс Левин

Крім того, я бачила на сайті міськради інформацію про ще кілька кредитних програм. Там інформація за 2018 рік. Уточніть її, будь ласка.

Ми активно залучаємо кошти міжнародних фінансових організацій. Ці кошти направлені в основному на реалізацію інфраструктурних проектів, зокрема, мережа теплопостачання, водопостачання, транспорт. Будемо відверті, інвестиції в інфраструктуру міста не вкладалися щонайменше 30-40 років.

Ми маємо кілька проектів, які реалізуємо спільно з Європейським банком реконструкції і розвитку, зі Світовим банком, Європейським інвестиційним банком.

Один з проектів - це реконструкція системи теплопостачання, який передбачає заміну 4-трубної системи подачі тепла і гарячої води на 2-трубну. Це зменшить споживання газу, електроенергії. Крім того, плануємо встановити теплопункти в кожному житловому будинку, що дасть змогу забезпечити цілодобову подачу води по всьому місту.

Наступний проект реалізовуємо зі Світовим банком і «Тернопільводоканалом». Він передбачає заміну мереж водопостачання, встановлення єдиної системи контролю за подачею води і водовідведення, а також модернізацію будівництва нових очисних споруд і станції знезалізнення води. Вода у Тернополі має дещо підвищений вміст металу. Впоратися з цією проблемою нам допоможе подібна станція.

Яка вартість проекту?

$36 млн. Всі ці проекти – довготривалі, термін кредитування – 15-20 років. І реалізуються вони під мінімальні відсотки: від 1% до 5%. Їх компенсація відбуватиметься комунальним підприємством за рахунок зменшення споживання, за рахунок зменшення витрат.

До прикладу, зараз актуальним питанням є зменшення платіжок за теплопостачання. Першим, хто це зробив в Україні, був Тернопіль. Ще задовго до постанови уряду. Тому що впродовж попередніх років ми провели серйозні роботи для «Тернопільтеплокомуненерго». Як наслідок, відбулося суттєве зменшення споживання електроенергії. Плюс - ми бачили очікувані ціни на газ на 2020 рік та звітність «Тернопільтеплокомуненерго». І ще 16 грудня виконавчий комітет міської ради зобов’язав комунальне підприємство зробити перерахунки щодо подачі тепла і гарячої води для населення. Тобто не тільки за рахунок зменшення ціни на газ, а і за рахунок того, що проводили заходи із енергозбереження, які дали суттєву економію.

Фото: Макс Левин

Якщо підсумувати, яку суму з місцевого бюджету потрібно сплачувати за місяць чи рік для погашення цих кредитів?

Ці суми закладені щороку в міському бюджеті як гарантія. Але сплачуються вони не з міського бюджету, а комунальними підприємствами. Зокрема, «Тернопільтеплокомуненерго» і «Тернопільводоканал» за рахунок економії споживання. Тобто ті суми, відсотки, які сплачуються, є значно меншими, ніж витрати, за рахунок впровадження нового обладнання і нових технологій.

Тобто оновити інфраструктуру міста неможливо без залучення кредитів?

Неможливо. Давайте будемо відвертими: держава не фінансує великі інфраструктурні проекти десятки років. Транспорт, теплові мережі - у зношеному стані. Вони потребують заміни. Іншого способу, як залучити інвестиції для цього, не існує.

Найдешевші інвестиції - це кошти міжнародних фінансових донорів, які ми можемо отримувати на 15-25 років під 1-5%, залежно від форми та умов кредиту. Таких дешевих ресурсів, на жаль, українські банки не пропонують. Навіть для міста чи комунальних підприємств вони дають кредити під 18-19% у гривні. Це - надзвичайно невигідні умови.

Ще один проект - реконструкція системи зовнішнього освітлення, реалізація якого також запланована на цей рік. Кредит - 12 млн грн.

Цей проект хочемо реалізувати спільно з корпорацією Нефко (NEFCO). Він передбачає заміну всього освітлення, яке сьогодні працює на ртутній лампі, на нове, світлодіодне. Воно - більш економне, а тому компенсація цих кредитних коштів відбуватиметься за рахунок зменшення споживання світла. Знову ж таки, отримувачем коштів буде комунальне підприємство «Тернопільміськсвітло». Бюджет міста Тернополя буде виключно гарантом, що розрахунки будуть проведені належним чином. І якщо комунальне підприємство не зможе компенсувати ці кошти, тоді це відбуватиметься з міського бюджету.

Як змінився бюджет міста внаслідок децентралізації? Зокрема, раніше ви говорили, що у 2015 році Тернопіль отримав на 40% більше коштів, ніж у 2014. Однак, на місцевий бюджет лягли зобов’язання щодо оплати зарплат освітянам, медикам, утримання профтехучилищ.

Почну з того, що реформа є дуже правильною. Україна робила дуже правильні кроки, починаючи з 2014 року. На жаль, у 2015-2016 роках ситуація почала дещо змінюватися. Попри те, що органи місцевого самоврядування отримали певні повноваження, вони отримали й додаткові витрати.

Як наслідок, упродовж 2018-2019 років сума витрат, які отримало місто, була вдвічі більша за суму отриманих доходів.

Фото: facebook/Сергій Надал

Тобто позитивних наслідків децентралізації ви не відчули?

Ми отримали можливість вільніше, на розсуд громади, використовувати місцеві бюджети. Раніше і це було зарегульовано.

Хоча немає чіткого визначення, де є зобов’язання і відповідальність держави, а де - місцевої влади. Чимало видатків, які в Конституції і законодавстві закріплені за державним бюджетом, фінансуються з місцевих.

Під час скандалу з підвищенням вартості проїзду у листопаді 2018 року ви пояснювали, що це був вимушений крок, оскільки наприкінці року потрібно було погасити борг освітянам і медикам у 40 млн. грн.

Тоді з цим зіштовхнулися практично всі міста, тому що недофінансована була зарплата освітянам медикам. На жаль, ця ситуація виникає практично щороку. Різниця полягає лише в тому, що іноді ми на початку року розуміємо, яку суму потрібно буде закрити з місцевого бюджету, і розраховуємо її. А іноді нас про це повідомляють усередині або кінці року, коли бюджетний рік запланований, але нам кажуть, що ми змушені знайти десятки мільйонів гривень, щоб виплатити зарплати вчителям і лікарям, оскільки це - мешканці Тернополя. Звісно, ми це робимо, але це - кошти, які ми заклали для ремонтних робіт, закупівлю техніки тощо.

На жаль, подібна тенденція зберігається і цього року. Місто має видатки на освіту, охорону здоров’я, в тому числі видатки на забезпечення хворих на діабет інсуліном.

Яка сума додатково ляже на плечі міської влади?

За попередніми підрахунками, близько 50-60 млн грн.

Ці кошти вже закладені в бюджет?

Частина коштів - закладена, частину, сподіваємось, уряд виділить. Дуже прикро, коли чуємо одні обіцянки з екрану телевізора, а у відповідь на звернення нам кажуть: реорганізовуйтесь, оптимізовуйте витрати, знаходьте можливість компенсовувати самі… Нас штучно штовхають на скорочення вчителів, лікарів. Але цього не можна робити, якщо цих фахівців потребують мешканці міста. Тому ми змушені дофінансовувати виплату зарплат з міського бюджету.

Фото: facebook/Сергій Надал

Чи змінилась комунікація у вас з представниками нинішнього уряду, у порівнянні з попереднім?

З попереднім урядом комунікація була кращою, більш конструктивною. На жаль, наразі цього не бачимо. Відбувається ігнорування не лише представників окремого міста, а навіть Асоціацій міст України - органу, який представляє інтереси всіх населених пунктів.

Асоціація зібрала проблеми, пропозиції від представників різних міст України, зверталася з цим до уряду, окремих міністрів, ініціювала спільні наради. Ми зустрічалися, знаходили якесь порозуміння, хто і в чому може піти на зустріч. Фактично всі зацікавлені в одному - в розвитку країни. Можу сказати, що навіть за кількістю подібних зустрічей, сьогодні їх значно менше, ніж було раніше.

Депутати провладної фракції, що пройшли від Тернополя, є вашими однодумцями? Сприяють вирішенню проблеми з фінансуванням?

Щодо більшості проблем, про які ми говоримо, я з ними спілкувався. І хочу подякувати, що вони розуміють і практично завжди, коли ми просимо, допомагають, чи то щодо діяльності парламенту, чи уряду.

Яким чином допомагають? Долучаються до комунікації чи лобіюють виділення коштів для Тернополя?

Долучаються до комунікації з урядом, до процесу прийняття тих чи інших рішень в комітетах або сесійній залі. Тобто в даний час я хочу подякувати депутатам, обраним від Тернополя, що вони все-таки підтримують місто.

Фото: facebook/Сергій Надал

Про проект реформи децентралізації Зеленського: "Думка громади, депутатів може бути знівельована бажанням чи небажанням однієї особи"

Свою реформу децентралізації запропонував президент Володимир Зеленський. Він повернув проект на доопрацювання. Якраз з таким зверненням до глави держави зверталась і міська рада Тернополя. Зокрема, обурили повноваження префекта, що фактично означало формування вертикалі президента.

Запровадження інституту префекта - це нормальна європейська практика. Питання в тому, які повноваження повинні в нього бути. Обурило якраз те, що проект передбачав, що префект одноосібно може припинити дію будь-яких рішень органів місцевого самоврядування. Тобто думка громади, депутатів може бути знівельована бажанням чи небажанням однієї особи. Її добрим чи поганим настроєм. До цього таких повноважень не мав ніхто: ні органи прокуратури, ні облдержадміністрація.

Сьогодні існує нормальна практика: якщо на думку представників державних органів, органів прокуратури певні рішенні місцевої ради є незаконними, вони можуть оскаржити їх в суді. І суд має право їх скасувати.

Крім того, в проекті закону пропонувалось позбавити (Тернопіль - LB.ua) статусу обласного центру. Тобто зрівнюються всі міста. Це серйозно впливає і на рівень надходжень, і на рівень розвитку міста. Це була ще одна причина, чому ми звертались до президента.

Інший момент: щодо права органів влади розформувати або ліквідувати будь-яку територіальну громаду. Цією нормою взагалі нівелюється питання місцевого самоврядування. Тобто сьогодні захотіли - створили, завтра - розігнали. Як же тоді планування розвитку міста?.. Це, зокрема, ті аспекти, які обурили депутатів міської ради. І я хочу подякувати президентові, що він дослухався до наших зауважень і відкликав законопроект.

Коли президент Зеленський приїжджав до Тернополя, то, відверто скажу, справив на мене враження людини, яка все ж таки хоче чути і прислухається до людей. Принаймні, у мене склалось таке враження зі спілкування з ним особисто.

Фото: Макс Левин

Як відбувалася ваша зустріч із Зеленським (1 листопада 2019 року президент приїжджав до Тернополя для представлення нового голову облдержадміністрації - Ігора Сопеля)?

Це була дуже коротка зустріч. Після його наради з керівництвом області, спілкування з людьми була коротка спонтанна зустріч. Ми спілкувалися про певні проблеми і шляхи їх вирішення. Як на мене, зустріч була дуже позитивною. Я все ж таки чекаю, що ті пропозиції, які ми подали, будуть враховані.

Про які проблеми говорили?

Мова йшла про те, як залучити більше коштів в економіку країни, як спростити життя українцям, як стимулювати розвиток міст. Були пропозиції, які він (президент - LB.ua) доручив опрацювати міністру економіки Мілованову. Сподіваюсь, що вони будуть реалізовані.

А про які пропозиції йшлося?

Наприклад, сьогодні кожне місто має бути самодостатнім, думати, де взяти кошти на реалізацію тих чи інших проектів, як компенсовувати ці кошти, щоб не їздити і не просити їх в Києва. Аби залучити кошти, навіть грантові, під мінімальні відсотки, потрібно погодити це з міністерствами. Це - довгий шлях, дуже складний. У країнах Європи цей процес набагато простіший і не потребує таких погоджень. Якби такі ж умови діяли в Україні, це дало би притік інвестицій в міста, а відповідно, дало би поштовх для створення нових робочих місць, можливості для розвитку бізнесу.

Крім того, ми говорили (з президентом - LB.ua) про ряд об’єктів, наприклад, аеропорт Тернополя, які не можуть бути виставлені на приватизацію. Була пропозиція, щоб місто викупило його, щоб частина аеропорту використовувалась для потреб міста, що дасть можливість для його розвитку, а не буде використана інвестором під інші цілі.

Що стосується звернення до Мілованова, ви отримали вже якийсь фідбек від нього?

Поки що відбувалося спілкування на рівні консультації, але кінцевої відповіді ми все ж таки не маємо.

Як вам те, як зустріли Зеленського у Тернополі?

Ви маєте на увазі спілкування з людьми?

Так. Йому ж кричали “Ганьба”.

Було кілька груп людей: ті, хто дуже схвально зустрічав (президента - LB.ua), а також ті, хто не зовсім схвально. Тобто і прихильники, і противники готувалися до цього візиту. І кожна сторона організовувала групу людей, яка мала б якимось чином висловити свою повагу чи неповагу до президента. Але все відбулося, як на мене, досить демократично. До честі президента, він не ховався, не заїжджав (до облдержадміністрації - LB.ua) з чорного ходу. Він все-таки пройшов через колону людей.

Президент Зеленський представляє Ігоря Сопеля
Фото: president.gov.ua
Президент Зеленський представляє Ігоря Сопеля

До призначення ви були знайомі з головою ОДА Ігорем Сопелем (інтерв'ю було записане до відставки Сопеля - LB.ua)?

Ні.

Про його призначення ви дізналися в день його представлення?

За декілька днів до призначення поширювалась інформація, що може бути та чи інша людина призначена керівником (ОДА - LB.ua).

Яка у вас комунікація?

Достатньо добра. Ми спілкуємося. Сподіваюсь, це матиме продовження у реалізації реальних проектів. Думаю, в нього є розуміння того, що чим краще місту, тим краще області. І потрібно разом над цим працювати. Особливо, коли з початком року формуються плани на рік, бюджети. Є ряд проектів, які ми запланували разом реалізувати. Наразі не буду забігати наперед, сподіваюсь, вдасться зберегти співпрацю.

Те, що ви - представник “Свободи”, впливає на комунікацію чи то з президентом Зеленським, чи з “його” людиною - головою облдержадміністрації?

Не впливає. Йдеться про політичні вподобання і політичну приналежність. А моє завдання - забезпечити повноцінне функціонування міста. І я чудово розумію, що в Тернополі живуть прихильники різних політичних партій, але вони мають спільні інтереси у розвитку міста. Я працюю над тим, щоб проживання в місті було комфортним. Є політична позиція щодо ідеології. Це мої цінності і переконання. Бачення, якою має бути держава. А є питання, пов’язані у першу чергу з господаркою та життєдіяльністю міста. Нею керуюся у питаннях управління містом. Те ж саме я поки що бачу в діях голови адміністрації. Він не нав’язує свою політичну позицію.

Фото: Макс Левин

"Сьогодні 85 млн грн з бюджету місто витрачає на забезпечення проїзду пільговиків"

Перейдемо до питань місцевого значення. У листопаді 2018 року в Тернополі виникли акції протесту через підвищення вартості проїзду. Тоді міська влада підвищила тарифи на проїзд спочатку до 8-9 грн. Це викликало обурення тернополян. Потім виконком знизив тариф, це призвело до страйку водіїв маршруток. І в кінці-кінців міськрада знову підвищила тариф до 5-6 грн.

Ви пояснювали, що тариф на проїзд - нерентабельний. Була запроваджена “Картка тернополянина” і планувалося створити єдину комунальну транспортну компанію, щоб підвищити якість послуг. Як вдалося вийти з цієї кризи?

Вдалося знайти порозуміння з громадою міста. Ті тарифи, які існували на той час, були збитковими. Більше того, наше завдання було не просто підняти тарифи для перевізників, а максимально вивезти з обігу готівку. Тому в Тернополі активно почався процес впровадження електронної системи оплати за проїзд. Впроваджувалась “Картка тернополянина”. І постала мета - зробити проїзд набагато нижчим у випадку сплати електронною карткою, ніж готівкою. Щоб кошти попадали перевізнику на рахунок, а не в кишеню водію.

Таким чином, ми отримуємо інформацію про реальні доходи перевізників та кількість пільговиків. Оскільки перевізник отримував компенсацію з міського бюджету за пільговиків.

У маршрутках не могли їхати одночасно більше, ніж три пільговики…

Так. Про це зараз зазначу.

Тобто тоді (у листопаді 2018 року - LB.ua) ми поставили собі завдання - ввести таку вартість проїзду, щоб зацікавити людей переходити на електронну систему оплати. Це збурило громадськість, і ми змушені були на це відреагувати. Ми взяли висновок незалежної аудиторської компанії щодо собівартості проїзду, висновок депутатів міськради, врахували побажання громадських активістів, які виступили проти підвищення. В результаті сформували тариф, який був значно нижчим першого і навіть нижчим того, про який нам говорили активісти. Але він повністю компенсовував витрати і не був збитковим для перевізників.

Фото: nova.te.ua

Ви - про 5-6 грн?

Так. П’ять гривень - вартість проїзду в тролейбусі і шість - в автобусі. При чому оплата “Карткою тернополянина” - нижча на гривню, ніж готівкою.

Завдяки запровадженню “Картки” ми з’ясували реальний облік всіх пільговиків, які їздять у громадському транспорті. І з’ясувалося, що їх кількість значно менша, ніж та, яку ми до того часу обліковували. Фактично це дало суттєву економію коштів. І ми зняли обмеження щодо кількості пільговиків, які одночасно можуть їхати в маршрутних автобусах. Такі нововведення дають можливість нам бачити також реальний пасажиропотік, а отже, розраховувати маршрути транспорту, змінювати зупинки тощо.

Більше того, раніше учні та студенти оплачували 50% вартості проїзду. Починаючи з вересня 2019 року, ті з них, хто користується “Карткою тернополянина”, мають можливість безкоштовного проїзду.

Скільки міський бюджет компенсовує за проїзд пільговиків?

У бюджеті 2020 року ми передбачили 15 млн грн компенсації за збиткову діяльність КП “Тернопільелектротранс” і 70 млн - КП “Тернопільелектротранс” та іншим перевізникам за проїзд пільговиків.

Яка реальна вартість проїзду?

За розрахунками “Тернопільелектротранс” - 9 грн.

Тобто тоді проїзд був би…

Рентабельним.

Але впав би ваш рейтинг (посміхаюсь).

Питання не в рейтингу. Питання в тому, що ми ж хочемо мати сучасний транспорт, щоби водії мали достойну зарплату, а не їхали в Польщу. Ці фактори впливають на собівартість проїзду. Сьогодні 85 млн грн з бюджету місто витрачає на забезпечення проїзду пільговиків.

Ви говорили про те, що планувалося створити єдину комунальну транспортну компанію. Разом з тим, є питання, чи не порушить це антимонопольне законодавство.

Так, сьогодні діє антимонопольне законодавство, згідно з яким не може надаватися 100% послуг лише однією компанією. Повинні бути різні форми власності і кілька перевізників. Але все таки, ми працюємо над тим, щоб максимальну кількість громадського транспорту перевести в комунальну форму власності. Дійти до тієї межі, яка дозволена антимонопольним законодавством. Правда, навіть це зробити надто складно. Адже для того, щоб забезпечити повноцінну роботу громадського транспорту в Тернополі, потрібно, зокрема, приблизно 120 автобусів. Придбати таку кількість транспорту - дуже великі видатки для міста.

Скільки приблизно це може коштувати?

Залежно, який транспорт купувати. Новий автобус коштує сьогодні від 4 млн. грн. Нам вдалося знайти сучасний європейський транспорт - автобуси МАН. Це автобуси, які відповідають вимогам ЄВРО-5, які працюють на дизельному паливі. Вони обладнані кондиціонерами, місцями для інвалідів…

Фото: facebook/Сергій Надал

Білоруського виробництва?

Ні, це німецькі автобуси. Ми шукаємо їх в Європі. Уже завезли більше 20. Вартість одного разом з доставкою в Тернопіль - 1 млн грн. Так, це не нові автобуси, вони були у користуванні, але їхня якість значно вища, ніж сучасних українських.

Крім того, ми плануємо придбати на умовах лізингу білоруські автобуси МАЗ. На жаль, в Україні сьогодні можна купити автобуси білоруського виробництва під значно нижчі відсотки, ніж на українські.

Тобто українські виробники пропонують дорожчі автобуси, ніж білоруські?

Так, плюс - кредитування для придбання білоруських значно дешевше, ніж для придбання українських.

Кредитування білоруською стороною?

Ні, українським банком. Крім того, діє програма уряду Білорусі, що компенсовує видатки українським банкам.

Білоруські автобуси виготовляються з німецьких, японських, американських комплектуючих, вони досить якісні. Крім того, український виробник не в змозі виробляти стільки автобусів. До прикладу, у Львові, де є виробник автобусів - “Електрон” - він не здатен навіть забезпечити потреби свого міста.

"Ведеться активна реконструкція мосту вже рік. Фактично це будівництво нового моста"

У Тернополі відбувається ремонт Привокзальної площі, був ремонт набережної, різних вулиць по місту. Разом з тим, вас дуже активно критикують за Гаївський міст, який тривалий час не можуть відремонтувати. На мості встановили обмежувач по висоті, тому не всі транспортні засоби можуть проїхати, в результаті чого часто утворюються затори, трапляються аварії.

Неправильно говорити, що міст не ремонтується. Ведеться активна реконструкція мосту вже рік. Фактично це будівництво нового моста.

Фото: facebook/Сергій Надал

Декілька років тому ми залучили фахівців МНС і провели огляд моста. Було встановлено, що він перебуває в аварійному стані. Фактично це — надзвичайна ситуація місцевого значення. Інформацію передали в Кабмін, і представники влади обіцяли виділити 20 млн грн, аби усунути цю аварійну ситуацію. На жаль, коштів так і не отримали.

Гаївський міст є комунальною дорогою міста і частиною міжнародної траси Берлін-Київ, яка проходить через тернопільську об’їзну.

Місто замовило проектно-кошторисну документацію, яка передбачає не лише ремонт даного моста, а й облаштування нової транспортної розв’язки з в’їздами-виїздами з вулиць Тернополя, сусідніх населених пунктів. Це би розвантажило місто від вантажного транспорту. Загальна проектна вартість - понад 200 млн гривень. Ми провели тендерні процедури і визначили переможцем будівельну компанію, яка зобов'язалася ці роботи провести за 160 млн гривень.

Звичайно, що така сума - надзвичайно велика для бюджету міста Тернополя. Тому ми розраховували, оскільки міст є частиною загальнодержавної траси, що все ж таки кошти зможемо отримати з державного бюджету.

Ми змушені були припинити рух транспорту частково по даному мосту. Тим паче, міст розташований над залізничною колією, якою курсують поїзди міжнародного значення, що перевозять і пасажирів, і вантажі, в тому числі небезпечні. Якби не дай Бог стався обвал цього мосту, то наслідки могли би бути надзвичайно трагічні.

Гаївський міст
Фото: mediator.te.ua
Гаївський міст

Сьогодні існує загроза, що міст обвалиться?

На даний час загрози немає. По аварійній ділянці рух припинений. По іншій ділянці рух дозволений, окрім великогабаритного транспорту, щоб він не руйнував цю частину. Власне, саме для того і встановлений обмежувач по висоті. Поліція не може там стояти постійно, щоб контролювати рух транспорту.

На всій ділянці, починаючи із в'їзду в місто, стоять попереджувальні знаки і схема об'їзду. До речі, весь транзитний (іногородній) великогабаритний транспорт враховує ці знаки і об’їжджає ділянку. Але чомусь переважна більшість місцевих намагаються все таки якось проскочити цю частину.

Роботи з будівництва мосту ведуться дуже активно. Завершена перша частина. І вже тепер приступаємо до накриття проїжджої смуги. Цього року приступимо до роботи на іншій частині моста.

Чим зумовлено те, що роботи проводяться тривалий час? По-перше, повторюсь, вони ведуться над залізничною колією, якою постійно курсують поїзди. І працювати будівельники можуть лише в певні години і певні дні, які визначила залізниця, коли не проходять потяги.

По-друге, все залежить від фінансів. Ми виділяємо кошти з міського бюджету. Сподіваюсь, що цього року зможемо залучити додаткові кошти... Є розуміння новообраних депутатів, нового голови адміністрації. І я думаю, що спільними зусиллями вдасться вирішити цю проблему.

Чи йдеться про виділення коштів з обласного бюджету на ремонт моста?

Обласний бюджет таких коштів поки що не виділив. Хоча зараз ми працюємо над тим, щоб перерозподілити фінанси, які приходять в область на комунальні і місцеві дороги. Залучаємо кошти з державного бюджету і частину коштів - з міського.

Фото: Макс Левин

Питання фінансування моста, наскільки мені відомо, стало одним із конфліктних під час обговорення бюджету області. І в тому числі стало перешкодою для ухвалення бюджету облрадою до нового року.

Я не думаю, що це питання було причиною конфлікту. Можливо, це питання озвучували окремі депутати, обрані від міста.

Взагалі, конфлікт був у самому принципі прийняття бюджету і щодо переліку об'єктів, на яких планувалось розподілити фінансування, в тому числі щодо Гаївського моста. Але сьогодні практично у всіх гілок влади, які працюють в місті і області, є розуміння, що цей міст потрібно ремонтувати, що це - спільна проблема. Тому що по цій об'їзній дорозі лише 27% - рух транспорту мешканців Тернополя. Решта - це транзитний транспорт, в тому числі транспорт області.

Ваші опоненти вважають, що ремонт цього мосту, зважаючи на його значну вартість, не вигідний вам з електоральної точки зору. Тобто зробити цей міст вам не так вигідно, як, наприклад, ремонти міжбудинкових доріг, парків чи набережної.

Не питання вигоди, пріоритети розставляють мешканці. Ми постійно опитуємо тернополян, які проблеми в місті є головними. Якраз готуємо перелік об’єктів, які плануємо ремонтувати 2020 року. У мене є список побажань тернополян, повірте, цей міст далеко не на першому місці. Для людей в більшості важливі питання їхніх дворів, проїжджої частини, опалення, ремонту будинку, даху тощо. Власне тому будемо робити в першу чергу те, що вимагають люди.

Фото: Макс Левин

"Ніхто не збирався за такі кошти (15 млн грн - LB.ua) продавати цей об’єкт (будівлі колишньої залізничної лікарні на вулиці Івана Франка - LB.ua), це питання - під дуже жорстким контролем"

Кілька тижнів тому Служба безпеки України заявила про запобігання незаконного продажу історичної будівлі колишньої залізничної лікарні на вулиці Івана Франка в Тернополі.

Слідство вважає, що будівлю вартістю 15 млн гривень збиралися продати зі знижкою нинішньому орендареві на підставі фіктивного ремонту окремих приміщень. Міська рада пояснила, що тільки визначила можливість приватизації лікарні, однак процедура не реалізована, договір купівлі-продажу не укладено. Чому так активізувалася СБУ? Поясніть ситуацію загалом.

Скажу одразу, що це нісенітниця.

Чому активізувалась СБУ? Тому що в Тернополі відбулися певні зміни - новий керівник як СБУ, так і обласної прокуратури. Можливо, їхні підлеглі хочуть показати шалену видимість роботи.

Цей об’єкт визначений сесією міської ради для продажу, визначена його вартість. Але він не проданий, наголошую. Він буде продаватися на умовах, котрі визначені чинним законодавством.

Після оприлюднення цієї інформації я спілкувався з керівництвом СБУ і запитував, для чого вони так подали інформацію. Мені пояснили, мовляв, мають претензії до орендаря, а не до міської ради. Ніхто не збирався за такі кошти (15 млн грн - LB.ua) продавати цей об’єкт, це питання - під дуже жорстким контролем.

На будівлю лікарні накладений арешт?

Ця будівля перебуває в комунальній власності. Вона передана в оренду, і за неї надходять кошти до міського бюджету.

Приміщення колишньої залізничної лікарні
Фото: ternopil.te.ua
Приміщення колишньої залізничної лікарні

Чи можна вважати, що нове керівництво СБУ і прокуратури намагаються в такий спосіб навести певні контакти з вами? Наскільки я знаю, вони - не місцеві.

Керівники дійсно не місцеві. Подібна ситуація траплялась протягом останніх років. Дуже часто це нагадує те, що робили за часів президента Януковича. Коли в рік могло бути порушено 20-30 кримінальних справ, і вони використовувались як можливість тиску на місцеву владу. Я бачу, що процедура може знов-таки повторюватись, але ми це проходили, до цього готові, і знаємо, що наші дії відповідають повністю умовам чинного законодавства. І лише на цих умовах будемо спілкуватися з представниками будь-яких органів.

Тобто методи ті самі?

На жаль, так.

Скільки обшуків було в міськраді за часів ваших двох каденцій?

Не пам’ятаю, але не настільки багато. Сьогодні обшуки - це нормальне явище з боку правоохоронних органів. Ними вже важко когось здивувати. Дуже часто це робиться для того, щоб показати значимість і велику важливість роботи.

Коли є рішення суду, що передбачає надання певного документа, який зберігається в приміщенні за адресою вул.Листопадова, 5, правоохоронці приходять туди, а їм кажуть, що таких документів тут немає. Міська рада розташовується у п’яти приміщеннях. Тобто документ - за іншою адресою. А вони кажуть нам, мовляв, добре, тоді прийдемо з обшуком...

Фото: Макс Левин

"Я готовий на будь-які перемовини, які дадуть позитив для Тернополя"

Ще кілька питань про ваше політичне майбутнє. Ви - мер Тернополя уже два терміни. І, я так думаю, будете знову балотуватися на цю посаду. Чи не так?

Ми (я і команда людей, які працюють разом зі мною) маємо план розвитку міста на наступні десять років. Є цілий комплекс робіт, які розпочаті і потребують логічного завершення. Звичайно, хотілося би зробити заплановане, забезпечити повноцінний розвиток Тернополя. Тому, очевидно, що будемо брати участь у місцевих виборах. Звичайно, це залежатиме, в першу чергу, від думки тернополян. Якщо ми будемо відчувати, що є певна підтримка і бажання тернополян далі разом працювати, розвивати місто і підтримувати команду міського голови Сергія Надала, звичайно, будемо це робити.

Чи заміряли ви рівень своєї підтримки?

Це регулярно роблять різні політичні сили. Потім ці рейтинги оприлюднюються. Результати показують досить високу підтримку людьми того, що відбувається в місті. Я за це дякую тернополянам. Тому що це все робиться в першу чергу завдяки їм.

За моїми даними, ви проводили електоральні заміри свого рейтингу і рейтингу партії “Свобода” в Тернополі. Ваші опоненти кажуть, що ваш рейтинг — близько 36%.

Ми говоримо про різні рейтинги. Ми чуємо від 36 до 60%, залежно від того, як ставиться запитання і про що йде мова.

Тобто у вас зберігаються шанси виграти вибори в один тур, як минулого разу?

Ну, це визначають тернополяни.

Разом з тим, рейтинг “Свободи” в місті - близько 8%, навіть попри те, що ви - її представник. Чи плануєте ви себе далі поєднувати з цією політсилою, чи, можливо, приєднаєтесь до іншої?

Я є представником “Свободи”, і ми будемо працювати і надалі на цих виборах з тою політичною силою, з якою був протягом всього цього часу. Якщо ви говорите про питання відсотків, я думаю, що воно сьогодні не є настільки актуальне, тому що, давайте говорити відверто, жодна з політичних партій зараз немає великих рейтингів, окрім президентської, але й вона втрачає. Здебільшого людей втомили “старі” політики. Вони хочуть змін. Йде пошук. А визначатися будуть ближче до виборів. Зрештою, політичну силу обирають не за рейтинг, а за цінності, які вона сповідує.

Фото: facebook/Сергій Надал

Тобто у цьому феномен Зеленського в Тернополі?

Так. У цьому феномен Зеленського. Хоча я думаю, що з кожним днем вони визначаються, чи подобається їм те нове, чи все ж таки це не те, що вони очікували. І я думаю, що буде ще чимало інших пропозицій.

Крім того, люди чітко розрізняють, як голосувати за президента, за Верховну Раду, а як - в регіонах. І дуже часто, до прикладу в Тернополі, вони можуть підтримати зовсім різних політичних сил, делегуючи їх в ці три органи.

Навіть якщо вам доведеться мати доволі слабку більшість у міськраді, або взагалі її не мати (ви залишитесь у “Свободі” - LB.ua)?

Давайте будемо працювати на те, щоб вона була доволі сильною.

Чи готові ви на певні перемовини з представниками провладної політичної сили, щоб стати такою собі компромісною фігурою на місцевих виборах?

Я готовий на будь-які перемовини, які дадуть позитив для Тернополя. Для того, щоб сформувати дієвий орган - міську раду, яка буде повноцінно працювати з тими, хто зацікавлений у позитивних змінах для розвитку міста.

Сьогодні немає тієї ситуації, яка була при президентові Януковичу, коли заходила Партія регіонів, з якою ми категорично не хотіли працювати. З політичними силами, які сьогодні є в Тернополі, можна працювати, домовлятися. Вони однозначно декларують проукраїнську позицію, вектор на європейський розвиток, на розвиток не тільки міста, а й країни.

Чи достатньо розвивається “Свобода”, як гадаєте? По-моєму, не дуже.

Я не можу коментувати питання щодо розвитку всієї політичної сили, оскільки цим займається політичне керівництво партії. Мої функції дещо інші, тому що я намагався себе більше присвятити все-таки роботі в місті, як керівник міста. Є окремі люди, відповідальні за роботу партії, її імідж, розвиток. Сподіваюся, що цього року нам вдасться це поєднати. Це посилить і партійні позиції, і мої. І, зокрема, дасть позитив місту.

Фото: Макс Левин

Ви фінансуєте регіональний осередок партії?

Як я можу фінансувати партію?

Зі своїх доходів.

На тому ж рівні, що й інші члени партії, - за рахунок членських внесків. Але ми все-таки сподіваємось, що матимемо прихильників, які погодяться фінансувати партію на виборах.

Чи бачите ви перспективи партії, щоб вона знову пройшла в парламент, до прикладу?

Ми всі - оптимісти, ми сподіваємося, що ситуація буде кращою. Що буде запит на наші ідеї та цінності.

Очевидно, хорошого мера (і з таким рейтингом) хотіла би взяти будь-яка політична сила. Чому ви досі залишаєтесь у “Свободі”? Вас мало хто асоціює зі “Свободою”.

Насправді це не так. Для тернополян Сергій Надал - це “Свобода”, а “Свобода” - це Сергій Надал. Можливо, хтось із представників політичних партій має іншу думку. Але це, знову ж таки, їхня думка. Ми багато років працюємо разом (зі “Свободою” - LB.ua). У мене є певні особисті і політичні переконання, з якими я прийшов до “Свободи”. І не знаю, що має статися, щоб щось змінилося.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналістка, редакторка відділу "Право"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram