ГоловнаПолітика

Велика політична реформа. Фінал?

Вечір 19 жовтня. Площа Конституції біля Верховної Ради. Нарада організаторів акції за «Велику політичну реформу» триває вже 20 хвилин. Міхеіл Саакашвілі, Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Віталій Шабунін, Світлана Заліщук, Віктор Чумак та інші зібрались в коло – вони вирішують, чи продовжиться сьогоднішня акція під Верховною Радою.

Через 10 хвилин один з організаторів акції, член «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Леменов робить заяву: попри те, що тільки одна з трьох вимог мітингувальників виконана у палатковому містечку під парламентом залишиться лише одна партія – «Рух нових сил Саакашвілі». Решта домагатиметься виконання своїх вимог «іншими методами». Після нього виходить на сцену нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв і дає зрозуміти – члени руху «Визволення» (він, Семен Семенченко, Павло Костенко) також залишаються. Більше того, одразу після заключних виступів вони підуть колоною до президента – вручати йому законопроект про Антикорупційний суд – «нехай негайно вносить його у Верховну Раду».

Чому ініціатори акції «Велика політична реформа» розійшлися у виборі тактики та що робитимуть далі читайте в матеріалі LB.ua.

Фото: Сергей Нужненко

 Результати

З трьох вимог, які декларували організатори акції, виконана лише одна, щоправда і та частково. Нагадаємо, організатори вимагали ухвалення закону про Антикорупційний суд, нового виборчого законодавства (перехід до відкритих партійних списків та зменшення прохідного бар’єру на виборах до парламенту), а також зняття депутатської недоторканності.

19 жовтня Верховна Рада проголосувала за направлення до Конституційного суду двох законопроектів про зняття депутатської недоторканності. Саме КС повинен дати висновок, чи відповідають дані законопроекти українській Конституції. Лише після цього їх можна ухвалювати у Верховній Раді. Один з них написаний групою депутатів, автором іншого є президент. Свій законопроект Петро Порошенко зареєстрував в Раді 17 жовтня, у день початку акції «Велика політична реформа», таким чином «очоливши» протестний рух.

«Я радий, що учасники мітингу підтримують вимоги президента», – заявив тоді Петро Порошенко.

За скерування законопроектів до КС проголосували більшість депутатів. Справді, не голосувати за направлення їх до Конституційного суду було б безглуздо. А от саме зняття недоторканості готові підтримати не так багато народних обранців.

Фото: Сергей Нужненко

Особливо багато опонентів скасування недоторканості у фракції «Народний фронт».

«ПАРЄ і Венеціанська комісія чітко кажуть: не варто знімати депутатський імунітет з депутатів у країнах молодої демократії. Давайте подивимось у кого є імунітет. Він є в дипломатів, суддів, адвокатів, журналістів, священника. Чи повинен депутат захищати права людини? Скажіть, у нас всі стали чесними правоохоронцями, в нас немає з ким воювати? Хто каже, що не потрібно, нехай подивиться які я отримую смс та як витягую людей з СІЗО. У нас корумповані «мєнти», прокурори і судді, зате в тюрмах сидять «тільки злодії» чи як? Тому уявіть ви ніби йдете з ними в бій і знімаєте бронежилет», – пояснює член НФ Георгій Логвинський.

Фото: LB.ua

В Блоці Петра Порошенка від ідеї зняття недоторканності теж не в захваті, але кажуть, що голоси дадуть: незабаром вибори і хто ж наважиться виступати проти такої чутливої для виборців теми. Хоч кілька народних депутатів – членів коаліції, з якими поговорив журналіст LB.ua, все ж сподіваються, що Конституційний суд дасть негативний висновок по законопроекту.

Опозиційні фракції насправді також ставляться до цієї ініціативи з пересторогою. Після заяв генпрокурора Юрія Луценка про те, що восени почнуться гучні затримання, це й не дивно. Наприклад, «Опозиційний блок» обіцяє голосувати, якщо до другого читання у законопроект впишуть зняття імунітету також і з президента та суддів (вже частково зняте). Приблизно такої ж думки і у фракції «Батьківщина».

Також цього тижня депутати розглянули три законопроекти щодо нової виборчої системи, які пропонують відмінити мажоритарну систему та закриті партійні списки і впровадити відкриті списки.

У одному із законопроектів – авторства позафракційного Віктора Чумака – також є дуже важлива для молодих політсил норма, яка знижує прохідний бар’єр на виборах у парламент до 3%. Це може дозволити зайти у Верховну Раду новоствореним партіям таким, як «Рух нових сил» Саакашвілі, чи «Хвилі» самого Чумака, адже подолати бар’єр у 5% вони радше за все не зможуть.

Втім, у фракціях коаліції до ухвалення нового виборчого законодавства ставляться, м’яко кажучи, без ентузіазму.

Що стосується створення Антикорупційного суду, то президент досі не вніс власний законопроект у Верховну Раду, хоча має це зробити згідно з рекомендацією Венеціанської комісії. Натомість, Петро Порошенко заявив, готовий подати законопроект від себе, якщо його розроблять у Верховній Раді.

Суперечки

Організаторів акції було аж сімнадцять і вони по-різному бачили хід розвитку мітингу. Наприклад, представники «Руху нових сил» – Міхеіл Саакашвілі і Юрій Дерев’янко, а також представник «Визволення» Семен Семенченко (за сумісництвом депутат «Самопомочі» ) виступили за те, щоб розбити біля Ради палаткове містечко. Усі вони не криючись кажуть, що ухвалення згаданих законопроектів – лише привід для тиску на владу.

Фото: Сергей Нужненко

Але така ідея сподобалась не всім. Не в захоплені були лідери громадських організацій і навіть керівництво «Самопомочі», членами якої є і Семенченко, і Єгор Соболєв. Мовляв, на мітинги прийшло значно менше людей, ніж вони сподівались. До того ж, наступні два тижні не пленарні, а стояти під порожньою Верховною Радою не надто результативно. Та й людей, які залишаться у наметах, як мінімум потрібно годувати. До слова, профінансували намети і польову кухню, за словами організаторів - «Рух нових сил». 

Першими від відповідальності за те, що відбувається в наметовому містечку відхрестились "Центр протидії корупції"і партія «Самопоміч» - політсила в перший ж день виріщила припинити участь в акції.

«Ми вважаємо, що ця акція не політична подія. Там є люди, які не належать до будь-яких партій. Ми брали участь в політичному мітингу, коли політичний мітинг перетворився на протест людей, ми стали поруч з тими людьми, але не знецінюємо, вважаємо, що не має бути знецінений цей протест політичними прапорами», – у традиційній манері пояснив позицію партії голова фракції «Самопоміч» у ВР Олег Березюк.

Фото: Сергей Нужненко

Водночас, інший співрозмовник LB.ua в «Самопомочі» стверджує: в певний момент в партії зрозуміли, що не можуть брати відповідальність за дії окремих людей: «Є рада акції – Соболєв, Семенченко, Найєм, Заліщук, Дерев'янко, Саакашвілі, Левченко, які це вирішують. Вони мали план Б, план В. Нас у це не посвячували. Ми не могли гарантувати безпеку людям».

З першого дня Єгор Соболєв, Семен Семенченко і «Рух нових сил» намагались зробити акцію якомога більш схожою на те, що відбувалось під час Революції Гідності: поставили намети і завели польову кухню, заявляли про розгони палаткового містечка і побиття активістів поліцією. Втім, уже з першого дня акції стало зрозуміло, що люди не готові масово виходити на підтримку проголошених вимог. Тому такі відсилання до Майдану виглядали дещо награними.

Фото: Сергей Нужненко

Мустафа Найєм натомість переконаний, що протест вдався не таким масштабним, бо влада всіляко намагалась «заглушити» про нього згадки: «Нам закрили телеканали, ми почали говорити з фейсбуку. Вони почали і там вводити тролів, які знищували нас».

У підсумку, «Рух нових сил» а також депутати від «Самопомочі» Єгор Соболєв, Семен Семенченко і Павло Костенко вирішили залишитись в палатковому містечку «до останнього».

Фото: Сергей Нужненко

Що про протест думають в коаліції

«Я все більше впевнююсь, що ні Саакашвілі, ні його прихильники не ставлять собі за мету добитися виконання тих вимог, які вони висунули. Їх справжня мета – це реально масштабна дестабілізація в Україні для захоплення влади будь-якою ціною. Всі в цій залі почули вимоги організаторів мітингу», - заявив у середу голова фракції БПП Артур Герасимов.

Такої ж думки про організаторів мітингу і голова фракції НФ Максим Бурбак: «Які цілі вони переслідують? Дуже банальні – за будь-яку ціну дорватися до влади, ввести парламент в штучну політичну кризу, зіткнути людей з правоохоронцями і спровокувати бійки».

Фото: РБК

В перший день протесту деякі депутати з БПП були дійсно переляканими - 17 жовтня побили Олегу Барну і Юлія Мамчура, закидали яйцями Олексія Гончаренка. Один з представників БПП розповів, що після агресії у вівторок у партійному чаті депутати задавали логічні запитання про те, хто може гарантувати їм безпеку. Аргументованої відповіді не отримали і тому чимало народних обранців вирішили просто не йти на роботу у середу.

Втім, уже того дня більшість депутатів з фракцій коаліції з якими поспілкувався LB.ua, вже були налаштовані іронічно: «Закінчаться гроші Коломойського - закінчиться мітинг».

А от у четвер деякі депутати з «БПП» та НФ говорили про протест з відвертою зловтіхою. Мовляв, з кожним днем, Саакашвілі сам шкодить і собі, і своєму рейтингу.

Фото: Сергей Нужненко

Що далі

Отож, законопроект про Антикорупційний суд досі не внесений, не ухвалений жоден законопроект по виборчому законодавству, не розглянуті виборчі кодекси, під питанням голосування за скасування недоторканості 

Публічно організатори заявляють: «це все-одно перемога», адже до протестів ці законопроекти просто лежали в архівах Ради і ніхто не збирався виносити їх на розгляд.

«Це була перша політична акція в якій об’єднались купа громадських середовищ і політичних партій, яку підтримали незалежні експертні організації, за яку вийшли люди. Ми всі маємо єднатися і будемо єднатися», – переконаний Віктор Чумак.

Інші ж не такі оптимісти. «Нічого не проголосовано. Сьогодні влада познущалась над людьми, розвела, як кошенят», – сумно констатує Олег Березюк.

Тереза ЛащукТереза Лащук, журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram