Далі у касі Чопа купується квиток за 85 гривень квиток на міжнародний поїзд Чоп - Чиєрна-над-Тісоу (надалі - Чиєрна). Разом з тим, деякі залізничні туристи застерігають, що поїзд Київ-Ужгород часто запізнюється, тому у випадку явного запізнення — йдіть до начальника поїзда, щоб повідомляли про це. З Чиєрни у Кошице квиток на поїзд другого класу коштує 5 євро. На вокзалах можна розраховуватися карткою.
Розклад поїздів у Словаччині можна дивитися на сайті залізниці.
До Кошице я їхав у монолітному електропоїзді з розетками та вайфаєм, а назад — у стареньких вагонах. При цьому на сайті зазначається, чи є розетки, вайфай та місце для велосипедів у поїзді. До речі, під час поїздки ви можете насолоджуватися краєвидами, відклавши інтернет подалі, тому що вікна чисті та великі.
Якщо не хочете купувати квитки у Чиєрні, то в Чопі можна купити прямий квиток одразу до Кошице, з пересадкою на станції в Чиєрні, при цьому квиток коштуватиме 283 гривні. Інтервал руху Чиєрна - Кошице складає дві години, але чи варто залишатися в Чиєрні - не знаю. При цьому ви можете вийти в Словенське Нове Мєсто, перейти умовний словацько-угорський кордон, погуляти по Угорщині і поїхати на наступному поїзді далі.
З собою в Словаччину дозволено провезти дві пачки цигарок та пляшку горілки. Теоретично ви навіть можете взяти цілий блок цигарок і розпихати його по вагонам. Але я б не радив цього робити, бо словаки доволі ретельно перевіряють поїзд. Фіскальна служба (здається, такий український аналог) розкручує панелі поїзда, а під крісла дивляться люстерками. Єдине куди можна покласти цигарки — це, напевно, отвори для сміття, при мені їх не перевіряли.
Квиток на маршрут дійсний протягом доби, тому ви можете не втрачаючи квиток їхати і виходити на бажаних станціях.
Приміський поїзд Чиєрна - Кошице стає на кожній зупинці, дорога займає майже дві години.
Забігаючи наперед, скажу, що зворотній квиток Кошице -Чоп мені обійшовся у 6,9 євро. Купував я його на вокзалі Кошице, який є більше торговим центром, лише з одним павільйоном під продаж квитків. Окрім кас, на вокзалі також розташований білетомат.
Також до Кошице їздить автобус LEOexpress з Ужгорода за 8 євро.
Єдиний мінус у цій поїздці — Ужгород та Чоп знаходяться далеко від Києва. З Чопа до Кошице я доїхав за три-чотири години, а з Києва до Чопа аж за 16.
Загалом маршрут Київ-Чоп (109 гривень плацкарт без постілі), Чоп-Чиєрна (85 грн), Чиєрна-Кошице (5€), Кошице-Чоп (6.9€), Чоп-Ужгород (17 грн), Ужгород-Львів-Київ (130 грн без постілі) мені обійшовся у 11,9€ та 341 гривні.
Хостел
У місті є хостели в п'яти хвилинах ходьби від центру, де койка коштує 4,5€. У номері стояли два двоярусних ліжка та тумбочки. До речі, в номері жив цікавий сусід — за гроші від малювання шаржів у центрі європейських міст він живе в хостелах і подорожує країнами.
Їжа
Якщо ціни Словаччини перераховувати на гривні, то усі товари виходять дорогими. Навіть словацькі продукти в Україні коштують менше, ніж у місцевих супермаркетах. Найдешевша їжа була у китайських кафе (велика тарілка густої овочевої юшки коштувала євро). Найпопулярніша вулична їжа, за моїми спостереженнями, - шаурма, піца та пиво.
Ціни в кафешках - від 4 євро. Суто місцеву їжу я знайшов за 4 євро - галушки у сметані.
Історичні пам'ятки
На огляд міста вистачить одного-двох днів. Загалом ідеально приїхати у місто поїздом, а звідти - опівночі на LEOexpress. Альтернативний варіант - розцінювати Кошице, як проміжну станцію в подорожі, звідти літають лоукости та їздять поїзди на Прагу.
У місті два туристичних сайти, та й в Інтернеті багато інформації про місто.
Вузенькі вулички, гарна архітектура, велика кількість туристів та європейські ціни — це все Кошице. Завдяки безвізу подорож туди не потребує ніякої додаткової підготовки.
