Як Україна досягає Цілей Сталого Розвитку і де криються проблеми

У вересні 2015 року 193 країни світу затвердили Глобальні Цілі Сталого Розвитку (ЦСР) до 2030 р. Так більшість держав на планеті вирішили об’єднати зусилля для подолання глобальних проблем людства – бідності, голоду, нерівності, низького рівня життя, забруднення природи та інших. Всього було прийнято 17 глобальних цілей і тепер кожна країна адаптує до своїх пріоритетів і досягає їх, виходячи з власних можливостей та наявних ресурсів. Більше про те, як вони враховані в державній політиці в Україні читайте у матеріалі від експерта ІСЕД.

Україна врахувала більшість ЦСР

Для того, щоби в Україні впровадити ЦСР, їх потрібно спочатку включити у державні стратегічні документи (ДСД), потім у плани реалізації цих документів, а відтак у бюджетах різних рівнів передбачити для них фінансування.

Під час адаптації ЦСР до українських реалій було сформульовано 86 завдань, які необхідно виконати. Як показало дослідження експертів ІСЕД, 81 завдання (94%) повністю або частково враховане в українських стратегічних документах та проектах документів, що перебувають на різних стадіях затвердження. Більш того, немає жодної цілі, що була б зовсім не відображена у документах державних політик.

Експерти аналізували основні 35 державних стратегічних документів, що по тематиці мають відповідати ЦСР. Наприклад, такі як план пріоритетних дій уряду, різні секторальні стратегії, а також цільові програми розвитку галузей. Насправді їх набагато більше ніж 35, однак термін дії деяких з них завершився, а за деякими напрямами ДСД взагалі не розроблялися.

Найбільше завдань ЦСР врахував уряд

Найбільше завдань ЦСР враховано у Середньостроковому плані пріоритетних дій уряду на період до 2020 р. – 52 завдання або 59%. За ним слідує Стратегія регіонального розвитку – 39 завдань та Стратегія сталого розвитку України на період до 2020 р. – 28 завдань. Серед інших «рекордсменів» врахування ЦСР: Стратегія внутрішньої і зовнішньої політики, Стратегія подолання бідності (до 2020 р.), Національна стратегія у сфері прав людини (до 2020 р) та Стратегія національної безпеки (до 2020 р.).

При цьому, найбільша кількість завдань ЦСР врахована у сфері збереження навколишнього середовища, соціального захисту, торгівлі, промисловості і економічного розвитку.

Яких важливих стратегічних документів в Україні бракує?

В нашій країні відсутні стратегічні документи за низкою вкрай важливих напрямів: заохочення інвестицій, протидія корупції, легалізація доходів, протидія насильству, подолання конфлікту та відбудова Донбасу, скорочення незаконного обігу зброї, боєприпасів та вибухівки тощо. Програмні документи у деяких сферах існували, проте у 2017 р. термін їхньої дії завершився, а нових прийнято так і не було. Тому реалізація Цілей по цих напрямках може бути зірвана. Цікаво, що в Україні немає жодного стратегічного документу національного рівня, окрім нової Енергетичної стратегії, розробленого на період до 2030 р., тобто до реалізації ЦСР.

Чому реалізація ЦСР може бути зірвана

Проте, найбільша проблема у тому, що більшість чинних ДСД не мають планів реалізації, як наприклад Стратегія національної безпеки України та Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні, тому ті завдання, що закладені у них – під загрозою невиконання.

Немає оцінки – немає відповідальності

Переважна більшість завдань у державних стратегічних документах, що відповідають ЦСР не мають індикаторів і відповідних термінів виконання. Тобто, чітко не прописано, як вимірювати результат і за яких умов те чи інше завдання вважатиметься виконаним. Наприклад, про розвиток екологічно чистих видів транспорту у ДСД сказано лише, що його потрібно стимулювати. Будь-які визначені індикатори, а тим паче заходи із широкого впровадження використання громадянами електромобілів у документах відсутні. Тому, якщо ситуація не зміниться – у 2030 р. не буде зрозуміло, чи вважає Україна, що розвинула екологічно чисті види транспорту чи ні. Що це означає на практиці? Якщо немає можливості оцінити результати впровадження ЦСР, то політикам і чиновникам не обов’язково виконувати визначені завдання, так як за зірваний процес ніхто не понесе відповідальності, а відповідно і нема жодного покарання.

Для реалізації ЦСР потрібні сильні громади

Велика частина завдань ЦСР мають бути реалізовані у громадах, проте в Україні процес децентралізації ще не завершився. Станом на сьогодні ми маємо не надто багато ефективних громад, які могли б належно реалізувати завдання ЦСР. Існує ризик, що на місцевому рівні взагалі не буде інкорпоровано ЦСР в стратегічні документи.

Бізнес і влада ще не домовились про ЦСР

Відсутня консолідована позиція державних організацій і приватного та громадського секторів щодо реалізації Цілей Сталого Розвитку, що може зірвати цей процес. Наприклад, імплементація ЦСР потребуватиме концентрації бюджетних видатків на потреби соціального захисту, освіти, охорони здоров’я і посилення обмежень для бізнесу у сферах впливу на довкілля чи посилення відповідальності роботодавців за умови та належну оплату праці. Тому без узгодженої позиції усіх суспільних інститутів реалізувати ЦСР буде неможливо.

Потрібна ефективна система прийняття рішень

Наші експерти відзначають, що Україна має проблеми не лише із впровадженням Цілей сталого розвитку, але й реалізацією державної політики загалом. Тому, на думку аналітиків, потрібно розробити нові процедури підготовки й ухвалення рішень парламентом і урядом України.

Для моніторингу виконання завдань ЦСР потрібно створити відповідні профільні органи за участі всіх зацікавлених осіб. Вони б контролювали впровадження Цілей Сталого Розвитку. Необхідно щорічно проводити форум для обговорення досягнутих за рік результатів. І для того, щоб мати чітке уявлення про реальні результати виконання завдань ЦСР треба удосконалити систему національної статистики, зробивши її більш точною і запровадивши передові технології обробки даних.

Повна версія аналітичної доповіді розміщена на сайті ІСЕД.

Думки, висновки й рекомендації належать авторам і упорядникам дослідження і не обов’язково відповідають поглядам Програми розвитку ООН в Україні та Глобального екологічного фонду.

Світлана Ковалівська Світлана Ковалівська , Заступник директора з питань розвитку Інституту суспільно-економічних досліджень
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram