І при інсульті, і для краси, і проти діабету
Клітинна терапія — перспективна галузь сучасної регенеративної медицини. Вона кардинально змінює підходи до лікування. Для цього використовують власні або донорські стовбурові клітини: їх вводять в організм, щоб стимулювати відновлення тканин та органів.
Серед методів — МСК-терапія (терапія мезенхімальними стовбуровими клітинами). Особливість МСК — вони вміють перетворюватися на різні типи клітин і запускати відновлення. Отримують МСК з донорського кісткового мозку або жирової тканини.
МСК використовують у багатьох напрямах: для відновлення кісток і хрящів, поліпшення сприйняття клітинами інсуліну при діабеті, для лікування серцево-судинних і неврологічних хвороб, а також для омолодження шкіри.
Особливо цікава реабілітація після інсульту за допомогою МСК-терапії. Відновлення функцій таких пацієнтів завжди вважали справою складною і трудомісткою.
Тим часом експерти Центру сучасних клітинних технологій та регенеративної медицини ReoCell вважають, що МСК здатні пожвавити і налагодити багато важливих процесів організму.
Потрібні донор, багато аналізів і 50 млн клітин
МСК не синтезують штучно: їх можна взяти тільки від людини — самого пацієнта чи донора. Це роблять так: отриманий через невеликий прокол (на животі або стегні) біоматеріал одразу відправляють у лабораторію. Там його перевіряють на відсутність інфекцій, виділяють мезенхімальні стовбурові клітини. Далі їх культивують — дають час розмножитися й вирости.
«Так нарощують терапевтичну дозу. А вона в середньому, залежно від діагнозу, становить 50 млн клітин», — пояснює Ольга Кочеткова, біологиня, біотехнологиня й наукова радниця ReoCell.
Щоб живих клітин було не більше, не менше, їх підраховує спеціальне обладнання. Воно ж перевіряє їх за низкою критеріїв, бо, якщо не відповідатимуть вимогам — лікувальний засіб не вдасться.
А в день процедури в стерильних умовах готують шприц для ін’єкції або флакон для крапельниці.
«Залежно від захворювання засіб вводять у м’яз, внутрішньовенно, підшкірно чи в суглоб. Іноді це роблять навіть через ніс за допомогою спрею — щоправда, так вводять не самі клітини, а їхні похідні, екзосоми, — каже Ольга Кочеткова. — Це не болючіше, ніж звичайний укол».
Іноді досить одного введення (як-от у колінний суглоб), а іноді потрібен курс (при цукровому діабеті чи постінсультному стані).
«Це залежить ще й від складності стану, обсягу інсульту і чи є супутні захворювання, — пояснює науковиця. — Якщо людина звертається для лікування коліна, а має ще й цукровий діабет, то будуть певні корективи».
Як працюють смартклітини
Клітини самі знаходять пошкоджене місце в тілі. Тому їх намагаються вводити якомога ближче до нього. Якщо ж вводять внутрішньовенно, клітини орієнтуються на сигнальні білки, які виділяє пошкоджена тканина.
«Якщо говорити максимально просто, то МСК уміють зчитувати сигнали про допомогу, рухаються до місця, звідки вони надходять, і там виконують свою функцію, — описує процес Ольга Кочеткова. — Прибувають, куди потрібно, аналізують ситуацію і роблять своє».
Якщо факторів запалення забагато, МСК зменшують їхню кількість. Якщо ж надходять сигнали про відмирання тканин, вони зупиняють цей процес.
«Їхній основний принцип дії — регуляторний: це такі собі начальники, виконроби, які скеровують усі процеси відновлення в потрібне русло», — пояснює біологиня.
Що добре в МСК-терапії — тут не існує поняття несумісності, як, скажімо, з клітинами, які використовують для лікування раку крові.
Відторгнення відбувається, коли на поверхні донорських клітин є білки, які організм пацієнта розпізнає як чужорідні. А у МСК цих білків нема або дуже мало — їх мають менш ніж 2 % клітин (це перевіряють у лабораторії). Тобто організм їх не відторгає, тому їх називають імунопривілейованими.
Важлива властивість цих клітин — вони можуть ставати новою тканиною. МСК ще не мають чіткої спеціалізації, набувають її залежно від того, куди саме потрапляють.
Та головна їхня цінність навіть не в цьому. Від МСК очікують, що вони сприятимуть росту нових тканин, зніматимуть запалення і змусять організм відновлюватися.
«Мені при травмі коліна вводили 25 млн клітин. З них лише частина справді перетворилася на хрящову тканину, щоб відновити пошкоджену ділянку, — каже Ольга Кочеткова. — Усього близько 3 % введених клітин локалізуються у місці введення. Решта аналізує, керує. Клітинна терапія — це команда екстреної допомоги».
Як саме МСК діють на мозок після інсульту
Мозок — це не хрящ і не шкіра. Його здатність до відновлення раніше вважали вкрай обмеженою в часі.
«Думали, що все, чого вдалося досягти за період до 12 місяців після інсульту — це максимум, і далі покращень вже не буде. Тепер ми знаємо, що відновити функції можна й набагато пізніше», — розповідає лікарка-неврологиня центру ReoCell Вікторія Березюк.
Навіть через рік після інсульту МСК знову вмикають відновлення мозку завдяки нейропластичності — здатності здорових клітин будувати нові зв’язки та брати на себе функції загиблих.
Звісно, що раніше розпочати терапію, то краще: після інсульту запускається безліч процесів, які руйнують мозок, — і дуже мало методів здатні зупинити їх. МСК гальмують це руйнування та зменшують наслідки. У результаті людина має більше шансів зберегти рухову й мовленнєву активність, пам’ять і здатність до концентрації.
Під час інсульту частина мозку гине — і всі методи реабілітації спрямовані на те, щоб навчити інші ділянки виконувати її роботу. Стандартна реабілітація дає мозку лише зовнішні стимули (вправи, навантаження).
«При введенні МСК ми даємо клітинам ресурс відповідати на ці стимули, — пояснює лікарка. — Але в кожного свій потенціал до відновлення. Навіть з однаковими знімками МРТ пацієнти реагуватимуть на лікування по-різному».
Ефект заміряють за спеціальними шкалами що два-три місяці — перевіряють витривалість, ходьбу та когнітивні функції.
«Показники за цими шкалами майже всіх моїх пацієнтів уже за пів року максимальні», — зазначає Вікторія Березюк.
У ReoCell наводять приклад: один пацієнт через два місяці від початку терапії відновився настільки, що повернувся до роботи і сам сів за кермо авто з механічною коробкою передач.
«Фізичні вправи й МСК доповнюють одне одного, — наголошує неврологиня. — Стовбурові клітини прискорюють процеси. Навіть якщо пацієнти пропускали реабілітацію, виміри все одно показували прогрес, бо клітини працювали».
Результати за кілька днів, навіть якщо після інсульту минули роки
Коли ж очікувати ефекту? У разі інсульту стандартом вважають мінімум три місяці. Але швидкість відновлення кожного пацієнта індивідуальна. Організму потрібен час, щоб запустити процес відновлення: змусити працювати власні клітини пацієнта й перерозподілити завдання між ними.
«Починають утворюватися нові нейронні зв’язки. Також потрібен час, щоб виросли нові кровоносні судини й переналаштувався імунітет», — пояснює Вікторія Березюк.
Один пацієнт уже на четвертий день після введення препарату позбувся запаморочення, яке турбувало його три роки після інсульту, а уражена рука за силою зрівнялася зі здоровою. В інших випадках лікар вимірює показники й фіксує перші покращення за місяць-два-три. Наприклад, у ReoCell згадують чоловіка, який через півтора місяця сам проходив по 5000 кроків без палиці, а за кілька місяців сила в його ногах зросла удвічі.
«За даними досліджень, упродовж від одного до п’яти років спостереження показники пацієнтів лише покращувалися або принаймні залишалися стабільними, погіршень не фіксували», — зазначає Вікторія Березюк.
Після інсульту позитивний ефект спостерігають, навіть якщо пацієнту не встигли надати невідкладну допомогу в перші чотири-п’ять годин, у першу добу або якщо з моменту інсульту минуло вже кілька років.
Серед клінічних кейсів ReoCell — 47-річний чоловік, якому ввели МСК через два з половиною роки після інсульту. Уже за два місяці його рухливість покращала на 47 %, денна кількість кроків зросла удвічі, а запаморочення, яке турбувало його всі ці роки, зникло.
А ще 65-річна пацієнтка, яка розпочала терапію через чотири роки після інсульту. За чотири місяці її рухливість покращала в середньому на 60 %.
За словами неврологині, неможливо передбачити, наскільки саме покращає стан — на це впливають вік, супутні захворювання, емоційний стан і навіть підтримка близьких.
Йдеться про індивідуальну реакцію організму та його потенціал. Утім прямої залежності цього потенціалу від віку не виявили. «Люди старшого віку також добре реагують на терапію. Тільки немає сенсу брати їхні власні клітини: з роками вони втрачають якість, тому краще використовувати донорські», — пояснює Вікторія Березюк.
Чому клітинна терапія все ще не стандарт лікування
Попри потенціал методу, українські неврологи призначають МСК-терапію вкрай рідко навіть у тих випадках, де вона могла б допомогти. Вони й далі радять лише звичайну фізичну реабілітацію просто тому, що не знають про клітинні технології та не мають доступу до них.
«Більшість українських лікарів-неврологів просто не знають про цей метод або не розуміють його можливостей, — пояснюють у ReoCell. — До того ж держава покриває стандартну реабілітацію 14 % пацієнтів, що перенесли інсульт, а клітинну терапію пацієнт має оплачувати сам».
При цьому йдеться не про захмарні суми: вартість курсу при інсульті (з урахуванням розширеного дообстеження, яке виключає протипоказання) становить від 40 до 131 тисячі гривень.
Ми працюємо над тим, щоб зробити клітинну терапію доступнішою, і рухаємося в бік зменшення ціни, — додають у ReoCell. — У майбутньому вона має бути доступною кожному українцю».
Виникає питання: якщо метод дієвий і безпечний, чому ж провідні регулятори — американська FDA (Управління з продовольства і медикаментів) та європейська EMA (Європейське агентство з лікарських засобів) — досі не зробили МСК-терапію офіційним стандартом лікування інсульту, а розглядають її лише як близько експериментальну процедуру?
Як пояснює Ольга Кочеткова, річ у тому, що живі клітини неможливо затвердити за схемою звичайних ліків. У фармацевтиці все просто: перевірили одну таблетку з партії — і всю партію вважають однаковою. З клітинами це не працює.
Матеріал від різних донорів не буває ідентичним, а сам МСК-препарат готують індивідуально — під пацієнта. До того ж живі клітини придатні для введення лише від 6 до 12 годин. Щоб регулятор дав дозвіл, потрібно жорстко стандартизувати кожен крок біолога в лабораторії, кожну колбу й кожне налаштування обладнання.
«В Україні законодавство щодо стовбурових клітин дуже обмежене, а в суспільстві досі багато упереджень, — зауважує Ольга Кочеткова. — Через ці перестороги процедура затвердження триває довше. Хоча міжнародні дослідження вже показують чудові результати. Це питання часу, і МСК-препарати масово вийдуть на ринок».
Побічні ефекти й законність клітинної терапії в Україні
Головне, що цікавить пацієнта з неврологією, крім самого результату, — побічні ефекти, особливо довгострокові. «Безпечність цього лікування при неврологічних хворобах доведена, — каже Вікторія Березюк. — Після процедури може піднятися температура, з'явитися слабкість чи головний біль, але це передбачувана реакція, яка минає протягом трьох днів».
За словами неврологині, відтермінованих ускладнень (інфекційних, судом тощо) за роки спостереження не фіксували. «А я зустрічала дослідження за 10-річний період, і в наших пацієнтів ми теж не відзначали», — каже вона.
Попри те, що МОЗ України не внесло МСК-терапію при інсульті до офіційних стандартів лікування, клініка застосовує її на підставі власних напрацювань.
«Тобто на основі даних світових клінічних досліджень ми можемо розробляти власні протоколи», — пояснює Ольга Кочеткова.
Юридично така діяльність спирається на постанову Кабміну № 286 («Ліцензійні умови провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини»), яка дозволяє роботу з клітинними продуктами за апробованими методиками.
«Пацієнтам це може здаватися експериментом лише тому, що лікарі не знають про метод і тому рідко його радять. Але насправді ми в Україні наздоганяємо світові практики, — каже науковиця. — Світ уже переступив цей етап і рухається до таргетних механізмів клітинних терапій, тобто прицільного впливу на конкретні пошкоджені клітини чи білки».