А це майже 19 млн дівчат, каже новий аналіз Всесвітньої організації охорони здоров’я, опублікований у журналі The Lancet Child & Adolescent Health.
Майже кожна шоста дівчина-підліток пережила таке насильство минулого року – 16%.
«Насильство з боку інтимного партнера починається надзвичайно рано для мільйонів молодих жінок у всьому світі, – каже доктор Паскаль Аллоті, директор департаменту ВООЗ із сексуального та репродуктивного здоровя та досліджень. – Зважаючи на те, що насильство в ці критичні роки становлення особистості може завдати глибокої та тривалої шкоди, до нього потрібно ставитися більш серйозно як до проблеми громадського здоров’я – з акцентом на профілактиці та адресній підтримці».
Насильство з боку партнера може мати руйнівний вплив на здоров’я молоді, освітні досягнення, майбутні стосунки та перспективи на все життя. З точки зору здоров’я це підвищує ймовірність травм, депресії, тривожних розладів, незапланованої вагітності, інфекцій, що передаються статевим шляхом, і багатьох інших фізичних і психологічних станів.
Це дослідження спирається на наявні дані, щоб уперше надати детальний аналіз поширеності фізичного та/або сексуального насильства, якого зазнали 15–19-річні дівчата, які перебували в інтимних стосунках. Воно також визначає ширші соціальні, економічні та культурні чинники, які збільшують ці ризики.
Хоча насильство проти дівчат-підлітків трапляється скрізь, автори підкреслюють значні відмінності в поширеності.
За оцінками ВООЗ, найбільш постраждалими регіонами є Океанія (47%) і центральна Африка на південь від Сахари (40%), тоді як найнижчі показники – в Центральній Європі (10%) і Центральній Азії (11%).
Між країнами також існує значний діапазон: від приблизно 6% дівчат-підлітків, які зазнають такого насильства в країнах з найнижчими показниками, до 49% у країнах з найвищими. Україна, судячи по карті, в групі країн з низькими показниками.
Новий аналіз показує, що насильство з боку інтимного партнера щодо дівчат-підлітків є найбільш поширеним у країнах і регіонах з низьким рівнем доходу, у місцях, де менше дівчат навчається в середній школі, і де дівчата мають слабші законні права власності на майно та права спадкування порівняно з чоловіками.
Дитячі шлюби (до 18 років) значно підвищують ризики, оскільки різниця у віці подружжя створює дисбаланс влади, економічну залежність та соціальну ізоляцію – усе це збільшує ймовірність стійкого насильства.
«Дослідження показує, що для того, щоб покласти край гендерному насильству, країни повинні мати політику та програми, які збільшують рівність жінок і дівчат, — сказала автор дослідження доктор Ліннмарі Сардінья, технічний спеціаліст відділу даних та вимірювання насильства щодо жінок у ВООЗ. – Це означає забезпечення середньої освіти для всіх дівчат, забезпечення гендерних рівних майнових прав і припинення шкідливих практик, таких як дитячі шлюби, які часто підкріплюються тими самими несправедливими гендерними нормами, які увічнюють насильство щодо жінок і дівчат».
Наразі жодна країна не йде шляхом ліквідації насильства щодо жінок і дівчат до цільової дати досягнення Цілей сталого розвитку 2030 року.
В Україні загалом офіційно зареєстрували 298 фактів сексуального насильства з початку повномасштабного вторгнення. Росії.