Удари посилюються, імпорт на мінімумі
Від початку року Росія понад сотню разів атакувала об’єкти «Нафтогазу». Минулого місяця удари посилилися: по інфраструктурі родовищ та транспортування газу Кремль цілить десятками дронів та ракетами. Частина видобутку зупинилася на ремонти, скільки саме – з метою безпеки держава не розголошує. Однак, за даними джерел LB.ua, цифри є не такими критичними, як торік.
«Нам потрібно передбачати якийсь надзвичайний “варіант Б”. Я б не виключав, що у окремих регіонах внаслідок цих ударів будуть обмежуватися поставки газу. Зараз точно ні, але ризики є восени чи взимку. Треба до цього варіанту підготуватися і розвивати, наприклад, тему поставок LNG», – вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Інтенсивність російських ударів не зменшується. Однак Кремль змінює тактику: обстріли інфраструктури видобутку та транспортування газу іноді тривають добами. Очевидно, що такими ударами Москва вже почала кампанію з підготовки до зими. Росіяни прагнуть завадити Україні вдало підготуватися до опалювального сезону і у час морозів скористатися цієї нагодою.
«Росія почала бити по газовій інфраструктурі ще з весни 2024 року. Зараз вони інтенсифікували удари видобутку і газу, і нафти. Це – Полтавщина та Харківщина. Залишається один шлях – імпорт. Однак потрібно розуміти, що тут проблема не стільки у газі, скільки у грошах», – пояснює експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар.
Фахівець додає: навіть попри російські удари по видобутку, ризиків обмеження споживання газу немає ні зараз, ні у перспективі. Такий варіант розвитку подій Михайло Гончар вважає нереальним.
Подібної думки і директор Центру вивчення енергетики Олександр Харченко. Експерт вважає,що Україна встигне запастися газом до зими. Хоча й закупівлі за кордоном останні два місяці майже не відбуваються.
«Ми продовжуємо роздавати газ по ПСО (пільгова фіксована ціна – LB.ua), “Нафтогаз” все ще не знає, де взяти гроші на його купівлю. І я думаю, що це буде остання зима, коли нам на нього дадуть кошти партнери», – каже директор центру Олександр Харченко.
Скільки газу потрібно Україні на опалювальний сезон
Кінець весни і початок літа для енергетики – це один із найсприятливіших періодів. Скажімо, цими тижнями споживання газу в Україні знизилося до сезонних мінімумів. Попри російські атаки обсяги видобутку покривають теперішні потреби країни у пальному. Є навіть залишки, які закачують у підземні сховища.
Україна вже має понад 11 млрд кубів газу на зиму. Однак менше половини цього запасу – буферне паливо. Піднімати його не можна, цей газ створює тиск для нормальної роботи системи взимку.
До початку опалювального сезону Україні потрібно накопичити ще від 2,2 млрд до 3,5 млрд кубів газу. Якою б зрештою не була ця цифра, але більше половини обсягу доведеться купувати за кордоном. Про це повідомили джерела LB.ua у Міністерстві енергетики.
Обсяги імпорту з європейського ринку обвалилися ще у квітні. Того місяця Україна закупила лише 29 млн кубів – це мізерна цифра, свідчать дані компанії Expro.
«Газ на ринку є, а от чи є гроші? Я думаю, що для “Нафтогазу” це буде головною проблемою. Закуповувати пальне краще зараз, ніж робити це прямим імпортом у зимовий період. Коли його ціна максимізується на європейському ринку, частиною якого ми є», – каже Михайло Гончар.
Фахівець вважає, що міжнародні донори дедалі менше готові виділяти кошти на імпорт газу. Михайло Гончар додає, що найімовірніше кредитори вимагатимуть в уряду переглянути тарифну політику і все ж підвищити вартість газу для населення. А саме цього вперто уникає як Кабінет міністрів, так і Офіс президента. В уряді, скажімо, не втрачають нагоди нагадувати, що ціна комунальних послуг для населення до кінця війни має залишатися незмінною.
Лише на забезпечення газом у минулому опалювальному сезоні «Нафтогаз» набрав кредитів на понад 1,5 млрд євро. Це був вимушений та екстрений крок. Інший варіантів ні у компанії, ні у держави не було.
Однак тепер постає два критичних питання: де зараз брати гроші і як повертати борги.
«Ми не очікуємо, що імпорт суттєво зросте у червні. Але і нулів скоріше за все також не буде. Думаю, що він зберігатиметься на рівні 20-100 млн кубів. Постачання може зрости у порівнянні з травнем. Тому що “Нафтогаз” закуповував незначні обсяги, коли у певні моменти ціни на європейському ринку знижувалися», — прогнозує аналітик ринку природного газу ExPro Consulting Михайло Свищо.
Основний імпорт газу держава буде здійснювати з липня, вважає економіст Олег Пендзин. Експерт каже, що ціни на газ у 600 євро на ринку Європи – занадто високі для українського імпорту. А якщо додати ще й супутні витрати, то роздрібна вартість битиме рекорди. Економіст впевнений – вичікування і Кабміну, і «Нафтогазу» є цілком виправданими.
«Щоб забезпечити Україну газом на наступний сезон точно треба закупи за кордоном. По-перше, є очікування першого траншу з 90 млрд євро кредиту від ЄС. Де передбачали гроші, зокрема, і на такі речі. По-друге, очікують зниження ціни на газ і через можливе вирішення питання у Перській затоці», – додає Олег Пендзин.
Ситуація із запасами газу на початку цього літа є значно кращою, ніж торік – і на це є кілька причин. По-перше, зміна керівництва «Нафтогазу» суттєво покращила якість стратегічного планування у компанії. По-друге, з минулої зими країна вийшла зі значно більшими запасами. По-третє, імпорт тривав фактично весь опалювальний сезон. По-четверте, попри екстремально морозні окремі дні січня і лютого, загалом осінь-зима видалася теплою. Саме тому й споживання газу не було надто високим.
Російські удари практично повністю відлякали нерезидентів від співпраці з Україною. Йдеться про іноземні компанії, що раніше зберігали свій приватний газ в українських сховищах. Для держави це був подвійний зиск. Послуга приносила доходи Оператору ГТС. А додаткові обсяги газу в сховищах допомагали легше піднімати паливо у тижні пікового споживання взимку.
Що відбувається на європейському ринку газу?
Рівень заповнення сховищ країн Європи залишається на найнижчому за останні п'ять років рівні. Мова про майже 42 млрд кубів. Держави континенту не поспішають імпортувати більше пального. Хоча до цього вже закликає Європейська комісія.
Однак основним фактором млявих закупівель залишаються ціни. Блокування Ормузької протоки значно зменшує місячну пропозицію на світовому ринку. Газу в продажу стало менше приблизно на 10 млрд кубів.
І йдеться не лише про фізичне блокування однієї з основних морських логістичних артерій. Країни регіону й досі не можуть оговтатися від руйнівних іранських ударів дронами та ракетами по паливній інфраструктурі.
Одним із найбільших виробників скрапленого газу є Катар. Своїми ударами навесні Іран пошкодив до чверті тамтешніх СПГ-потужностей. Йдеться про зниження виробництва приблизно на 17 млрд кубів газу на рік. Відновлення потужностей триватиме дуже довго: за різними даними від трьох до п'яти років.
«Катарський газ ніколи не був серйозним гравцем на європейському ринку. Він займав нішу від 4 % до 8 %. Однак загальна цінова ситуація на газовому ринку додає турбулентності та підвищує ціни», – пояснює Михайло Гончар.
Але ситуація у Катарі все ж може вплинути і на країни Європи. Річ у тім, що ця держава Арабської (Перської) затоки здебільшого орієнтувалася на покупців з Азії – туди продавали понад 80 % від загального виробництва.
Тепер ж азійські країни відчувають дефіцит постачання з Катару, тому створюють Європі серйозну конкуренції на ринку. Однак ситуація все ж залишається доволі динамічною. Деякі країни Азії або скорочують споживання газу, або намагаються замінити його на інше паливо – скажімо, вугілля.
Поки немає підстав вважати, що у червні споживання газу в Україні збільшиться. (Зараз мова про обсяг приблизно до 25 млн кубів на добу). Це означає, що його вдасться й надалі покривати за рахунок внутрішнього видобутку. Однак у цій ситуації варто враховувати ще один важливий фактор: російські обстріли.
«Ціни у Європі залишаються вищими, ніж в Україні. Якщо говорити про прогноз на червень, то скоріше за все ця тенденція збережеться. Якщо ми говоримо про Україну, то зараз це близько 26 тис грн, то у Європі 32-33 тис», – каже Михайло Свищо.
Попри голосні заяви Дональда Трампа, переговори між США та Іраном досі не вийшли з глухого кута. Ормузька протока залишається заблокованою, і говорити про відновлення постачання LNG з регіону ще дуже зарано. Конкуренція за газ може ще більше зростати з наближенням осені, що й надалі тиснутиме на ціни.