ГоловнаЕкономікаДержава

Графіки відключення світла: у серпні стане легше

За кілька тижнів з ремонту вийдуть кілька блоків атомних станцій. Це не означає, що знеструмлень не буде, проте графіки відключень стануть не такими суворими.

Житловий район Києва під час відключення електроенергії, 4 липня 2024 року.
Фото: EPA/UPG
Житловий район Києва під час відключення електроенергії, 4 липня 2024 року.

Липнева репетиція зими 

Уже не вперше з початку місяця світло в Україні відключали одночасно аж для чотирьох черг споживачів (усього їх шість). Це означає, що дефіцит електроенергії у спекотні дні лише зростає. Скільки саме ресурсу не вистачає державі, уряд не розголошує задля безпеки. Водночас аналітики Центру Разумкова порахували: у пікові літні години дефіцит електроенергії коливається в межах 3 ГВт, що дорівнює потужності такої самої кількості атомних блоків. 

Липень стане репетицією наступної складної зими. Втрати генерації внаслідок обстрілів уже сягнули 9 ГВт, і Росія не припиняє спроб завдати ще більших руйнувань українській енергетиці. Лише з кінця березня об'єкти генерації та розподілу електроенергії зазнали щонайменше сімох масованих атак. Не припиняє Кремль і точкових ударів по областях чи містах. Скажімо, у Києві в понеділок, 8 липня, росіяни знищили чи суттєво пошкодили три трансформаторні підстанції. 

З вівторка, 9 липня, на два тижні в Україні мали запрацювати нові графіки відключення світла. Планували, що одного дня котрась область була б зі світом упродовж усієї доби. Так диспетчери Укренерго хотіли виміряти, яким є добовий обсяг використання електроенергії в кожному регіоні. Але запровадження таких графіків довелося скасувати через значний дефіцит.

Київ: унаслідок удару 8 липня повністю зруйновані або пошкоджені три трансформаторні підстанції ДТЕК
Фото: ДТЕК
Київ: унаслідок удару 8 липня повністю зруйновані або пошкоджені три трансформаторні підстанції ДТЕК

«У липні в нас найбільший дефіцит потужності за останні, можливо, пів року. На мій погляд, як ми пройдемо цей місяць, так приблизно можна прогнозувати пройти зиму. Безумовно, якщо не стануться нові потужні влучення, наприклад, у гідро- чи в теплові електростанції. Я дав би ще плюс чотири години відключень на день з кореляцією на різні фактори», — зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

На липень також припадає пік планової ремонтної кампанії на блоках атомних станцій. В уряді відзвітували: цьогоріч лагодитимуть їх прискореним темпом, водночас без загрози ядерній безпеці. Точного графіка ремонтів не оприлюднюють. Але з досвіду попередніх років: зазвичай у липні роботу зупиняли три-чотири атомні блоки. Загалом же їх на контрольованій Україною території дев’ять. Ще шість — у російській окупації, на Запорізькій АЕС. 

«Враховуючи обставини — постійні прицільні ворожі атаки, намагаємося робити так, щоб протягом опалювального сезону всі підконтрольні нам атомні блоки були в роботі. Для цього потрібно здійснювати заміну палива, технічне обслуговування, і це не тільки для того, щоб вони працювали взимку, а й для того, щоб забезпечити ядерну й радіаційну безпеку, що є, напевно, найважливішим пріоритетом», — заявила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук
Фото: ukrinform.ua
Заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук

Третій фактор, який робить липень репетицією складної зими, — це значне підвищення споживання електроенергії. В Укренерго заявили: влітку країні потрібно десь на третину більше світла, ніж навесні. Піки споживання у спекотні місяці фактично дорівнюють показникам зими. 

Для розуміння: коли споживання зростало бодай на два-три відсотки, країні доводилося вмикати додатковий блок теплової станції. А тепер це неможливо: більшість ТЕС уразили росіяни, йдеться про руйнування понад 40 енергоблоків. Скажімо, державна теплова генерація повністю знищена. А саме вона відповідала за важливу для країни функцію — маневрування. Тобто в час особливого попиту ТЕС доволі швидко вмикали додаткові блоки. Щоб збалансувати енергосистему тепер, доводиться знеструмлювати споживачів — іншого виходу немає. На жаль, про це забувають українці, які користуються кондиціонерами, поки інші сидять без світла.

«Я радше сказала б, що зараз це таке собі навчання. А головний екзамен буде вже взимку. Чому я не порівнювала б ситуацію влітку та взимку, тому що ми не знаємо, що в нас буде з опаленням. Так, у нас є кампанія, що кожна котельня повинна мати резервне джерело живлення. Як вона буде реалізована, це і покаже зима. І ще я сказала б, що ефективність протиповітряної оборони — це головна складова нашої успішної підготовки до зимового періоду», — переконана генеральна менеджерка з організації консультативних послуг у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко.

Експертка з енергетичної безпеки аналітичного центру <i>DiXi Group</i> Олена Лапенко
Фото: dixigroup.org
Експертка з енергетичної безпеки аналітичного центру DiXi Group Олена Лапенко

Наприкінці липня кілька атомних блоків повернуться до роботи після планових ремонтів. Саме тоді відключення світла можуть стати коротшими, прогнозують в Укренерго. Але це не означає, що графіки знеструмлення взагалі перестануть застосовувати. Уже з кінця літа спекотних днів ставатиме все менше — і українська енергетика отримає нетривалу передишку до перших морозів, коли споживання електроенергії знову суттєво зросте. 

«За час останніх обстрілів Україна втратила 9 ГВт установленої потужності. Це такий обсяг, якого не компенсувати найближчим часом. Тобто відключення світла — це довготривала історія, ще на рік, два і, можливо, більше, поки ми не відновимо генерацію», — сказала виконавча директорка Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Оксана Іщук. 

Через спеку і відсутність дощів зменшилися обсяги генерації українських гідроелектростанцій, які і до того були вкрай низькими. Видавати більше струму в мережу вони навряд чи зможуть найближчим часом з двох головних причин. Перша — значні пошкодження генерації, через російські обстріли не працюють два десятки гідроблоків. Друга причина — спека не спаде, принаймні цього тижня синоптики прогнозують температуру вище +30°C.

Фото: EPA/UPG

«Причина всіх проблем — обстріли. І не варто вірити в міфи та поширювати їх: ніхто не експортує електроенергії, відключення відбувається не тому, що комусь цього заманулось саме в цей момент, а тому, що не вистачає електроенергії покривати потреби. Ключове — чи продемонструємо ми єдність у відповідь на цей виклик, як робили це протягом повномасштабної війни», — зазначив експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Уряд уже неодноразово закликав населення заощаджувати електроенергію, адже тепер її дефіцит фактично цілодобовий. Просять принаймні не вмикати всі прилади одночасно. Фахівці рекомендують також відмовитися від використання окремих. Скажімо, за можливості краще взагалі вимкнути бойлери, а користуватися гарячою водою із загальної мережі. Це дозволить зменшити споживання електроенергії та заощадити гроші. 

Збільшення імпорту: до кінця літа обіцяють результати 

У червні місячні обсяги імпорту електроенергії стали найбільшими за останні десять років. У країн-сусідів Україна закупила близько 850 млн кВт⋅год. Ще один рекорд — такий обсяг перевищив навіть сукупний імпорт електрики за весь 2023 рік. 

Найбільше ресурсу Україні продала Угорщина. До трьох десятків збільшилася і кількість українських компаній-імпортерів електроенергії. Поки що не вирішили з розширенням ліміту імпорту, який складає 1700 МВт. В уряді повідомили, що переговори ще тривають, а рішення очікують до кінця літа.

Лінії електропередач високої напруги.
Фото: EPA/UPG
Лінії електропередач високої напруги.

У кількох країнах Європи вже заговорили, що готові збільшити продаж електроенергії до України. Керівництво Оператора систем передачі Польщі повідомило, що обсяги експорту до України можуть зрости на 860 МВт. Президент Словаччини також вважає, що його країна здатна збільшити продажі струму до України вже восени і взимку. Цікаву схему постачання пропонує Молдова. Там готові розмістити на своїй території кілька генераційних установок, які працюватимуть на газі. Україна постачатиме Молдові пальне, а назад отримуватиме електроенергію. 

«Україна веде переговори про збільшення обсягу перетину на 500 МВт. Рішення ухвалює Європейська мережа системних операторів передачі електроенергії, а не окрема держава ЄС. Далі все залежить від наших партнерів: від їхньої фізичної та технічної готовності», — розповіла членкиня НКРЕКП Ольга Бабій. 

У червні Укренерго довелося просити й аварійної допомоги від сусідів. Упродовж п’ятьох днів її нам надавали Румунія, Польща та Словаччина. Також минулого місяця Україна двічі аварійно мусила віддавати надлишки електроенергії. Усе через неможливість постачати ресурс внутрішнім споживачам саме в ті дні. Але такі операції не варто плутати з комерційним експортом. Держава не продає електроенергії за кордон від початку травня. 

«Експорту в нас немає, крапка. Але є проблеми з імпортом. Бо ми його використовуємо, навіть наявний ліміт, десь на 60–65 %. Іноді буває навіть менше, наприклад, 1 липня в спекотні години ми використовували до 30–40 % можливостей імпорту. Чому так? Тому що енергетичний блок влади не забезпечив сумісності умов ринків України та Європейського Союзу», — сказав Володимир Омельченко.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко
Фото: dsnews.ua
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко

У імпорті електроенергії особливий інтерес має український бізнес. Якщо підприємці закуповують ресурс за кордоном, то не потрапляють під графіки відключення світла. Такий механізм ще навесні затвердив Кабінет Міністрів. Але до правил внесли суттєві зміни.

«До 1 червня обов’язковий обсяг закупівлі імпортованої електричної енергії складав 30 % від загального обсягу споживання щогодини для гарантування забезпечення його постачання без обмежень внаслідок дефіциту електроенергії в енергосистемі. Рішенням Кабінету Міністрів України його збільшили до 80 %. І це, як відбувається в останні роки, без обґрунтування й обговорення з бізнесом і галузевими асоціаціями, без аналізу впливу на економіку тощо», — розповіла колишня міністерка енергетики Ольга Буславець. 

Прогнози на зиму: занадто багато але

Яким буде наступний опалювальний сезон, прогнозувати ще занадто рано. Проте і уряд, і енергетичні компанії готуються до кількох сценаріїв розвитку подій. Достеменно зрозуміло одне — графіки відключення електроенергії залишаться. Питання лише в їхній тривалості, але це вже залежить від багатьох чинників, зокрема, нових ракетно-бомбових ударів по енергосистемі. 

«Не варто сіяти паніку серед людей, варто розповідати, що так — ми зараз втратили велику кількість генерації, ми матимемо графіки відключення і маємо навчитися жити з ними. Я не певна, що, наприклад, у жовтні буде гірше. Усе залежатиме від обсягу імпорту, від потужностей генерації, яка буде відновлена до зими. А також від рівня споживання й температурних режимів. Тому це можуть бути і кращі графіки відключення, ніж маємо зараз», — переконана Ольга Бабій.

Ольга Бабій
Фото: facebook//Ольга Бабій
Ольга Бабій

У приватній компанії Yasno, яка постачає світло мешканцям Києва та Дніпровщини, вважають, що знеструмлення взимку можуть тривати по 12 годин на добу. Такий варіант розвитку подій називають базовим. У морозну погоду дефіцит електроенергії в Україні сягне третини від потреби, спрогнозував директор компанії Сергій Коваленко. Водночас додав: такі цифри — лише моделювання, точніший прогноз можна буде зробити вже наприкінці літа.

В Укренерго ж утримуються від надто точних передбачень, ще й із цифрами. У компанії пояснюють, що варіанти розвитку подій залежать здебільшого від того, у якому обсязі вдасться відновити пошкоджену генерацію. А також чи зможе Україна ефективно відбивати нові російські атаки по нашій енергетиці. 

І поки так званий гігават Володимира Зеленського залишається предметом дискусій, іноземні партнери України звітують про нові об'єкти генерації, які вже встановлюють. Агентство США з міжнародного розвитку передало Україні 91 когенераційну установку. Їхня загальна потужність — понад 56 МВт. Узимку ця техніка дозволить забезпечити теплом 1 млн мешканців багатоквартирних будинків, а також стане резервним джерелом електроенергії для лікарень.

Одна з когенераційних газопоршневих установок (КГУ), які передала <i>USAID</i> Україні — міні-ТЕЦ
Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України
Одна з когенераційних газопоршневих установок (КГУ), які передала USAID Україні — міні-ТЕЦ

Паралельно закуповують малі генераційні установки й місцеві громади. Найбільше такої техніки придбав Київ. За даними видання «Наші гроші», столиця провела торги на загальну суму понад 1 млрд гривень. За ці кошти придбали 15 установок, потужності кожної вистачить, скажімо, для однієї лікарні, загалом — понад 60 МВт. 

В уряді переконують: перепон для встановлення малої генерації в Україні більше немає. Бо процедури будівництва значно спростили. Зокрема, Кабмін скоротив перелік дозвільних документів. Серед іншого і найпроблемніших, які стосуються містобудівних правил. Навіть саме зведення обʼєднання тепер може відбуватися паралельно з розробленням проєктної документації. А дозвіл на приєднання до електромереж чиновники мають видати впродовж двох днів.

Сергій БарбуСергій Барбу, кореспондент "5 каналу"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram