Мафія і держава: біг наввипередки
На жаль, злочинність надзвичайно креативна в пошуку лазівок і дуже швидко вибудовує технологічні рішення, щоб забезпечити свою діяльність. Не повірите, фінтех позаздрить тим хакатонам, які вона проводить із цією метою на теплих океанських островах, якнайдалі від національних служб безпеки. А потім вивертає фінансові системи всього світу новими й новими схемами незаконного збагачення. Особливо в країнах, що розвиваються й мають великий відсоток економіки в тіні. В Україні, яку до того ж тероризує агресор, для них просто рай.
Пандемія коронавірусу запустила процеси переходу на дистанційне обслуговування. Через це зросли темпи розвитку послуг електронної комерції та платіжних технологій (зокрема, інтернет-еквайрингу, миттєвих переказів). Відповідно прогресують шахрайські схеми в сегменті електронної комерції та платіжних технологій.
Не встиг Нацбанк і правоохоронці минулого року прищемити хвоста нелегальному гральному бізнесу, який ганяв і відмивав свої тіньові доходи через так званий міскодинг (схема, коли платіжні операції клієнтів позначають іншим кодом, який не відповідає реальній діяльності суб’єкта господарювання, за послуги якого оплачують кошти. — LB.ua), як включилася схема так званих дропів і грошових мулів. Це використання банківських рахунків фізичних осіб як транзитних, щоб переказувати й відмивати незаконні кошти (щось на кшталт використання паспорта реальної особи, щоб узяти кредит, тільки тут мова про банківський картковий рахунок. — LB.ua).
Здаю в оренду банківський рахунок
Дропи (від англ. to drop — кидати), або грошові мули — це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів, до карток і рахунків, разом з пін-кодами й фінансовими номерами, відповідно й доступом до інтернет-банкінгу. Хтось свідомо продає власні дані, реквізити й доступи — таких знаходять на різних сайтах і в соцмережах. А когось розводять соціальні інженери, себто шахраї.
Винагороду дропам виплачують залежно від того, як саме використовуватимуть поточний чи платіжний рахунок — це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунку через платіжні термінали тощо. Зазвичай від $20 до $100 залежно від виду послуги, подекуди оплату розраховують як відсоток від обсягу операцій.
При цьому організатори груп дропів, отримавши доступи до рахунків і всі необхідні реквізити, застосовують різноманітні програмно-технічні комплекси, щоб автоматизувати перекази, агрегацію та розподіл коштів між рахунками у схемі.
З осені 2023 року НБУ фіксує, що аномально зростають обсяги P2P-переказів (від персони до персони, тобто між картками фізичних осіб) по банківській системі, а також кількості карток, з яких здійснюють такі перекази й середні суми операцій.
А ще фінмоніторинг окремих банків побачив такі дивні явища, як масове одночасне відкриття рахунків, наприклад, у невеличкому райцентрі десь на периферії. Або як дідусеві-пенсіонеру новорічної ночі чомусь нападало багато переказів загалом на кілька сотень тисяч гривень, а під ранок усі гроші переказали різними сумами на інші карткові рахунки.
Словом, коли копнули глибше, виявилося, що є не дуже багаті українці, через картки яких літають величезні суми, як колись човни на підводних крилах через шлюзи Дніпровського каскаду.
Ось реальні приклади, які навів голова Нацбанку Андрій Пишний на зустрічі з журналістами.
1. Наймана працівниця підприємства із селища міського типу на Вінниччині, 52 роки, розмір доходів — до 20 тис. грн на місяць.
Зареєструвалася в чотирьох банках через дистанційний онбординг (відкриття карткового рахунку онлайн. — LB.ua).
Через два тижні почала отримувати не менш ніж 17 Р2Р-транзакцій на день від різних отримувачів і переказувати до інших банків.
Щоденний обсяг транзакцій для картки сягнув 160 тис. грн. А загалом оборот склав 5 млн грн.
2. Студент з Одеси, 19 років, розмір доходів — до 20 тис. грн.
З інтервалом у тиждень відкрив онлайн рахунки у двох банках. Провів за місяць трансакцій по 300 тис. грн в обох банках.
3. Наймана працівниця з Миколаєва, 38 років, розмір доходів — до 11 тис. грн.
Перебуваючи за кордоном, відкрила онлайн рахунки в чотирьох банках. Піковий оборот сягнув 980 тис. грн на місяць від різних відправників і до різних отримувачів.
4. Безробітний із села на Миколаївщині, 20 років, розмір доходів — до 8 тис. грн.
Відкрив рахунок в українському банку. Через три місяці почалися трансакції — отримання/відправлення переказів P2P.
Сума переказів склала 1.8 млн грн на місяць за 453 трансакції.
5. Пенсіонерка з Харкова, 67 років, розмір доходів — до 20 тис. грн на місяць.
За передноворічну ніч у своєму банку, де мала пенсійний рахунок, відкрила дев'ять депозитних рахунків (серед яких були назви «На автобус», «На діамант», «На пікап») накопичувати кошти. За ніч зібрала понад 2.1 млн грн, усі кошти вивела з рахунку наступного ж дня. Пенсіонерка була переконана, що збирає кошти на потреби ЗСУ.
Загальна типова поведінка:
1. Новий клієнт у банку або не мав транзакцій тривалий час, після чого відразу починається аномальна активність на картці (висока інтенсивність зарахувань і відправлень, обороти можуть сягати понад 100 тис. грн за декілька днів);
2. Понад 97 % обороту складають перекази, майже завжди відсутні звичайні операції купівлі товарів, робіт і послуг або отримання готівки;
3. У операцій переказів майже немає або рідко зустрічаються спільні критерії чи показники, різні чеки, різні отримувачі, різні відправники;
4. Кількість операцій переказів може сягати сотень за годину.
Реальна монетарна загроза
За оцінками Нацбанку, таке платіжне шлюзування сягнуло загрозливих масштабів і вже створює монетарні загрози для банківської системи. Йдеться про десятки тисяч рахунків, які можуть використовувати, аби замаскувати незаконну діяльність під звичайні операції фізичних осіб. За оцінками Андрія Пишного, йдеться про мільярди доларів і сотню тисяч учасників схеми.
«Важко підрахувати точно, адже дропи постійно закривають і відкривають нові рахунки в різних банках, і це процес дуже динамічний. СБУ навіть показувала нам телефон такого дропа, де були встановлені онлайн-додатки майже всіх українських банків», — розповів на зустрічі з журналістами заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
У НБУ кажуть, такі схеми стають гострою проблемою на рівні держави, бо дозволяють ухилятися від сплати податків під час війни, фінансувати інформаційні кампанії та диверсії з боку РФ, вести незаконну господарську діяльність, нелегальні продажі й оборудки на ринку підакцизних товарів тощо. При цьому бюджет країни втрачає вже до 1 млрд грн щомісяця. Адже перекази формально законні, а із сум жодних податків не платять.
95 % користувачів навіть не помітять обмежень
У Нацбанку кажуть, довго думали, що із цим усім робити. І зрозуміли, що без непопулярних і комплексних рішень не обійтися. Тому й вирішили попередити й підготувати суспільство.
Отже, приблизно за місяць НБУ оголосить про ліміти вихідних миттєвих переказів P2P з однієї картки на іншу.
Фізична особа зможе здійснити з однієї своєї картки (на картку іншої фізичної особи) лише до 30 переказів на загальну суму 100 тисяч гривень.
Очікується, що це значно підвищить вартість послуг дропів і сповільнить перетікання грошей у злочинній системі.
А тепер пояснимо, що саме обмежують. Бо щойно ця новина просочилася в соцмережі, як користувачі вибухнули обуренням.
Насправді обмежувати законні витрати із законних карток і банківських рахунків ніхто не збирається. Купувати, оплачувати товари в магазинах — онлайн і офлайн, платити ФОПам, переказувати за реквізитами по IBAN — можна скільки завгодно. Йдеться ж лише про обмеження щомісячної кількості та загальної суми переказів З однієї своєї картки НА іншу картку, а не навпаки.
Проаналізуйте, чи багато ви за місяць робите таких переказів? Мамі-пенсіонерці, дитині-студенту, улюбленому волонтеру, брату-свату-другу на фронт. 30 разів на місяць, більше? І на понад 100 тис. грн? Якщо так, то йдіть у свій банк і знайомтеся особисто з фінмоніторингом. Він занесе вас у спеціальний список, і поки ви сумлінно декларуватимете доходи, що відповідають вашим витратам, то він вас на руках носитиме. І будете ви там оточені особливою турботою і навіть преміальним банківським сервісом.
А якщо у вас не одна, а дві картки, а три? У кількості ж відкритих карток громадян ніхто також не обмежує. Майте хоч і 10! Це ж скільки переказів можна зробити з майбутніми лімітами, аби ви тільки здужали!
Так, можливо, декому доведеться трохи оптимізувати свої банківські рахунки. Але хіба воно того не варте? Хіба за зручність миттєвих переказів не треба платити, поступившись деяким регулятивним вимогам? Які, швидше за все, вас і не зачеплять. Нацбанк же не з дуба взяв саме такі ліміти.
Його аналітики вивчили докладну статистику операцій сотень унікальних клієнтів, які аномально відкрили й отримали на свої рахунки загалом 1,6 млрд грн за 2023 рік. Абсолютна ж більшість банківських клієнтів, що користуються миттєвими переказами, — 95–98 % — навіть не помітить обмежень, оскільки, за аналізом, вони не досягають 30 переказів і 100 тис. грн, тож не потрапляють до зони ризику, кажуть у НБУ. Лише 5 % граються в «аномальних багатіїв» й активних «носіїв» грошей з картки на картку.
Цих банківських клієнтів обіцяють до того ж заносити в чорний список на кшталт реєстру скомпрометованих карток чи скомпрометованих ІНН (індивідуальних податкових кодів), які беруть участь у схемах. У НБУ ще остаточно не визначилися з критерієм. Це для того, аби ті відкривачі банківських рахунків, які свідомо роблять це, щоб здавати їх у злочинну оренду, тричі подумали, перш ніж заробляти на такому. Пенсіонерам, імовірно, все одно, а от молодим і перспективним студентам тут ще жити, працювати, отримувати зарплати, кредити. Хто ж такого «спеціаліста» візьме на роботу чи видасть йому кредит, якщо код засвітився в реєстрі дропів.
З іншого боку, Нацбанк паралельно закрутить регуляторні гайки банкам і фінкомпаніям-порушникам платіжної дисципліни, щоб їхній фінмоніторинг не заплющував очей на «витівки» й дійсно знав свого клієнта. Таку філософію банківської діяльності наполегливо просуває Нацбанк з огляду на європерспективи України.
І зверніть увагу: на ВХІД переказів не обмежують, щоб якраз не постраждали банки для ЗСУ. А то вирішите відсвяткувати свій день народження патріотично та з користю для підшефних котиків із ЗСУ, вам (чи вашим візаві за наведенням) поздоровлення прилітатимуть, а там блок стоїть — не можна більше від скількох-то привітань. Оце було б справді прикро. Тому Нацбанк обіцяє бити дропів сильно, але акуратно…