ГоловнаЕкономікаБізнес

Без пільг і преференцій. Що очікує на український IT-сектор?

Упродовж десяти років – з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року – для українського ІТ-сектору діяла пільга, яка дозволяла компаніям галузі не сплачувати податку на додану вартість (ПДВ).

Її хотіли продовжити – 2022 року у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт. Однак його не проголосували. Тепер ІТ-компанії мають сплачувати ПДВ, який у нашій країні становить 20%.

Як це вплине на галузь? 

Фото: Arthur Hidden/freepik.com

IT української економіки

IT – чи не єдиний сектор економіки України, який зростав під час війни. І єдина сфера експорту, яка виросла в цей період. За 2022 рік експортна виручка IT-послуг зросла на 5,85% і принесла рекордні $7,3 млрд. Це на $406 мільйонів більше, ніж у 2021 році.

У профільній асоціації IT Ukraine, яка є найбільшим вітчизняним об’єднанням IT-компаній, стверджують, що це відбувалося, зокрема, на тлі дії пільг.

Тому ще минулого року асоціація розпочала кампанію збереження пільги зі сплати ПДВ – звернулася з відкритим листом до Офісу президента, міністерств фінансів і цифрової трансформації, а також до Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, в якому обґрунтувала необхідність зберегти пільгу. Зокрема, як вважають в IT Ukraine, це суттєвий інструмент підтримки конкурентоздатності українських виробників.

«Для багатьох ІТ-бізнесів, які розробляють і розповсюджують власні програмні продукти на вітчизняному ринку, звільнення від оподаткування стає критичним питанням їхнього подальшого існування в Україні», – вважають в Асоціації.

IT Ukraine переконує: скасування пільги зі сплати ПДВ суттєво зменшить частку вітчизняних ІТ-компаній, призведе до скорочення штату працівників і їхньої релокації за кордон.

Та уряд, зокрема Міністерство фінансів, пояснює крок необхідністю наповнювати бюджет.

Державний бюджет та IT-бізнес

Економіст, колишній член Ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран вважає рішення поспішним: будь-які зміни податкової системи під час війни є поганою ідеєю, особливо якщо йдеться про збільшення податкового навантаження. «На жаль, автори податкових законопроєктів зазвичай не прораховують ефекту від своїх дій, – сказав він у коментарі LB.ua. – Цього разу це сталося з ІТ-сектором».

Віталій Шапран
Фото: radiosvoboda.org
Віталій Шапран

За словами економіста Іллі Несходовського, такі рішення взагалі матимуть негативні наслідки для перспективної галузі, яка суттєво допомагає економіці під час війни. «Те, що раніше стимулювало IT-бізнес (податкові пільги. – LB.ua) залишатися в Україні, тепер фактично прибирається», – сказав він LB.ua.

Ще до російського вторгнення багато українських IT-спеціалістів перебували за кордоном, і війна їх там затримала.

«Більшість отримали статус податкових резидентів країн ЄС. Понад те, вони отримали доступ до послуг європейських банків, тому в них з'явилася альтернатива українській податковій системі, – каже Віталій Шапран. – Якщо на початку війни багато IT-фахівців перебували в ЄС, але працювали як українські ФОПи, то тепер маніпуляції з податками можуть відлякати їх від української юрисдикції».

Ілля Несходовський також вважає, що додаткові 20% ПДВ для IT-сектору призведуть як мінімум до втрат і тінізації роботи компаній. «Сектор шукатиме способів оптимізувати цей податок. Відбудеться тінізація», – наголосив він.

Додаткова загроза для ІT-компаній – цілком імовірно, вони стикнуться з блокуванням податкових накладних, що вже актуально для бізнесів, які сплачують цей податок. Відомо, що через зміни в адмініструванні податку на додану вартість з жовтня 2022 року система масово блокує податкові накладні, зокрема, через роботи за напрямами, які не є прямими видами діяльності платників.

«Їм теж будуть блокувати податкові накладні. Адже пояснити, як ти виготовляв IT-продукт, залишається відкритим питанням», – каже Ілля Несходовський.

Ілля Несходовський
Фото: facebook/Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

Чи можуть повернути пільги і коли?

Уже йдеться, що пільгу можуть повернути, щоправда, не для всіх, а для резидентів Дія.City.

Про це заявив у інтерв'ю Інтерфаксу-Україна заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.

«Зараз ведуться консультації… Ми запропонували, що давайте хоча б для резидентів Дія.City. Ця ініціатива виходила від IT-асоціацій, інших гравців. Вони запропонували такий підхід», – сказав Борняков.

За його словами, Мінцифри підтримує обидва варіанти: і продовження дії пільги лише для резидентів Дія.City, і її повернення для всіх.

Борняков уточнив, що це може відбутися лише шляхом ухвалення відповідного закону у Верховній Раді і за згодою Мінфіну. Консультації тривають.

Олександр Борняков
Фото: dou.ua
Олександр Борняков

І тут багато чого буде залежати від ситуації, від потреб військових і допомоги партнерів. Бо зменшення видатків на оборону зробить більш налаштованим на цей діалог Мінфін, який зараз вишукує всі можливості поповнити бюджет.

Головне, аби було для кого повертати ці пільги.

Згідно з дослідженням IT Research Resilience, з 24 лютого 2022 року з України виїхало 50-57 тисяч працівників ІТ-індустрії (17-20%). З них 64% – жінки.

Хоча це стосується фахівців вищої кваліфікації. Щодо новачків, які прийшли в цю професію через втрату роботи на тлі війни, то ними, як констатують спеціалісти, зараз Україна перенасичена.

До того ж, на жаль, через масовані удари Росії по Україні іноземні клієнти почали обережніше наймати на проєкти наших розробників.

За даними профільного сайту вакансій Djinni, темпи найму уповільнилися на 13% – у січні на 14 000 вакансій претендувало 69 000 айтівців.

Та програмісти не втрачають оптимізму.

 Андрій Оксенюк
Фото: nv.ua
Андрій Оксенюк

«Ми очікуємо, що цей рік буде не менш складним для галузі – її перспективи багато в чому залежать від того, який прогрес демонструватимуть ЗСУ на фронті. Усе ж віримо, що репутація, яку наша ІТ-спільнота сформувала за роки роботи на глобальному ринку, стане вирішальним чинником для прийняття рішень на користь України», – каже Андрій Оксенюк, CFO Ciklum.

Назар Шевчук, Журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram