Падіння на фондових ринках світу
У понеділок, 24 січня 2022 року, значно просів американський фондовий індекс S&P 500. Деякі американські медіа пов’язали таку волатильність з напруженою ситуацією навколо України, але навіть якщо частково це правда, головна причина інша – очікування прискореного підвищення ключової ставки Федеральною резервною системою (ФРС) у відповідь на високу інфляцію.
Річ у тому, що за підсумками минулого року інфляція в США сягнула 7%, що є максимумом з 1980 року. У відповідь на це експерти очікують, що до кінця 2022 року ФРС США підніматиме ставку від трьох до п’яти разів. Коли ставки знижують, фондові ринки зазвичай ростуть. А коли ставки збільшують, навпаки, акції падають. Причому для цього не потрібне саме підвищення – достатньо інформації про майбутнє підвищення. Саме це зараз відбувається на американському ринку акцій.
Американські індекси перебувають у стані зниження з початку року, зокрема, Dow Jones просів на 10%, S&P 500 – на 12,5%, а Nasdaq – більш ніж на 15%. Після 24 січня американський фондовий ринок потроху зростає, але падіння, скоріше за все, повториться, якщо з’явиться інформація про наміри ФРС щодо підвищення ставок.
Фінанси РФ теж почало лихоманити ще з початку року. Так, 18 січня відбувся найсерйозніший обвал на фондовому ринку Росії з березня 2020 року, який нівелював усе минулорічне зростання. 24 січня, яке вже назвали «чорним понеділком», падіння продовжувалося. Однак у цьому випадку причина очевидна: агресивна політика Кремля відлякує інвесторів і змушує російський капітал шукати спокійної гавані деінде.
Паралельно з цим відбулося стрімке падіння курсу російського рубля: на початку тижня долар подорожчав до понад 79 рублів уперше з листопада 2020 року, а євро – до більш ніж 89 рублів уперше з червня 2021-го. Лихоманка на ринках змусила Центральний банк РФ припинити закупівлю іноземної валюти.
Ба більше, 26 січня, після того як у Державній думі РФ пролунали заклики постачати зброю так званим «ДНР» і «ЛНР», російська валюта впала ще більше – долар сягнув рівня 80 рублів, а євро перевищив 90 рублів.
За оцінками Forbes, через геополітичну напругу статки понад ста російських мільярдерів трохи більше ніж за місяць скоротилися на 27,9 мільярда доларів.
Для українців ця ситуація може бути хоча б якоюсь компенсацією за падіння гривні та втечу інвесторів з вітчизняних цінних паперів. Звичайно, тішить те, що економіці країни-агресорки завдано удару навіть до введення санкцій, які обіцяють США та інші країни колективного Заходу, якщо Росія все ж таки вторгнеться на територію України.
Чи буде криза
То чи можна говорити про те, що світ увійшов у період сталого спаду?
Для світової фінансової системи загроз багато, і політичний та безпековий чинники тут одні з основних.
Та на настрої на фінансових ринках світу не менше, а часом навіть більше впливають очікування змін монетарної політики США. Причому навіть інформація про наміри може спрямувати індекси в бік зниження. Це, наприклад, сталося 24 січня 2022 року. А 25-26 січня відбулося засідання Федеральної резервної системи, на якому регулятор залишив ключову ставку в діапазоні 0-0,25%. Але через високу інфляцію ФРС буде вимушений підняти ставку, і, скоріше за все, зробить це декілька разів протягом 2022 року. А це призведе до того, що індекси коригуватимуться вниз.
А втім, це не означає, що у світі настає масштабна криза. Аналітики, з якими спілкувався LB.ua, переконані, що інвестори «переливатимуть» свої гроші з одних інструментів в інші, де буде хвиля попиту.
Формально про падіння говорять тоді, коли фіксується зниження від максимумів більш ніж на 20%. Востаннє таке було в лютому 2020 року – з початком пандемії ковіду. Тоді протягом місяця американський ринок упав на 34%. Але падіння тривало лише місяць, і вже в березні ринок перейшов до відновлення.
Але загрози стабільності ситуації залишаються. «Як справи йдуть у січні, такими вони залишаються протягом року», – сказав агентству Reuters головний інвестиційний стратег CFRA Research Сем Стовалл (Sam Stovall). Ця фраза передає тривогу учасників ринку.
Та й Міжнародний валютний фонд (МВФ) уже погіршив прогноз зростання світової економіки у 2022 році. Якщо у своєму жовтневому звіті World Economic Outlook МВФ прогнозував зростання на рівні 4,9%, то в січні знизив його до 4,4%. При цьому на 2023 рік фонд прогнозує подальше уповільнення – до 3,8%.
Це, як зазначено у звіті, викликано поширенням у світі коронавірусного штаму омікрон, зростанням цін на енергоносії, прискоренням інфляції у США та інших країнах світу, а також проблемами на ринку нерухомості Китаю.
Щодо до останнього, то, нагадаємо, як писав LB.ua, у грудні 2021 року найбільший приватний забудовник КНР Evergrande оголосив дефолт. Проблеми є і в інших китайських девелоперів, що вже призвело до уповільнення зростання Китаю, а тепер загрожує і всій світовій економіці.
Втім поки що січневе падіння є скоріше корекцією, і вона ще не критична.
Український аспект
Світова фінансова криза 2008 року, як і азійська криза 1998 року та пов’язаний з нею російський дефолт, дуже болюче позначились на стані фінансової системи в Україні, спричинивши значне економічне падіння, високу інфляцію та девальвацію гривні.
Але цього разу для України домінантний фактор девальвації – геополітичний. І падіння українських фінансових ринків триватиме до стабілізації ситуації, незалежно від того, що відбуватиметься на західних ринках.
