Фінансові ринки
Котирування українських облігацій зовнішніх позик почали стрімко знецінюватися після агресивних заяв російських дипломатів на тлі відсутності результатів переговорів між США, НАТО та Росією.
Саме після цього інвестори почали спродувати цінні папери – і російські, і українські. Станом на 18 січня, за інформацією «Інтерфаксу-Україна», ціна найкоротших українських цінних паперів із погашенням у вересні 2022 року втратила 3,3%, унаслідок чого ставка погашення за ними підскочила з 19,5% до рекордних 26,5%.
Це, крім іншого, погіршило можливості України залучати кошти на зовнішніх ринках. Тепер нам складніше позичати, а віддавати доведеться під вищі відсотки.
З ринку облігацій внутрішніх позик (ОВДП) теж почався відтік грошей іноземців. За даними Нацбанку, тільки від початку 2022 року нерезиденти продали облігацій на 4,24 млрд грн, скоротивши свої сукупні портфелі до 87,1 млрд гривень.
Отримавши гривню, нерезиденти пішли з нею на міжбанк – купувати валюту.
Курс гривні
Гривня почала просідати ще з початку року – зниження курсу вже підігрівали декілька факторів. Щоправда, некритичних, як видавалося спочатку.
Так, попит на валюту в кінці 2021 року та на початку 2022-го, як вказують економісти, підживлювався напливом бюджетних коштів, які традиційно щедро виділяють з державної казни під ялинку, аби закрити бюджетний рік. Така вже особливість наших держфінансів – цілий рік гроші притримують, а потім масово роздають і форсують витрати, щоб ці кошти не пропали. Так відбувається щороку. І традиційно на початку січня у фінансово-банківську сферу стікається купа грошей, яка здебільшого йде на валютний ринок. Цього року ця банківська ліквідність зросла на 50 млрд грн, до 250 млрд грн. Зростання на чверть – це дуже багато. Тому вже першого тижня року гривня до долара просіла у співвідношенні 27,5 грн за один долар.
Додалася й спекулятивна складова, яку сформував попит з боку тих самих банків. Річ у тому, що з 1 грудня НБУ збільшив ліміти валютної позиції банків (співвідношення вимог і зобов'язань уповноваженого банку в іноземній валюті. – LB.ua) у півтора разу – з 10% до 15% від розміру регулятивного капіталу. Рішення ухвалили ще влітку 2021 року. У Нацбанку вважали, що це сприятиме зростанню ролі банків у згладжуванні надмірних курсових коливань на валютному ринку. Однак щось пішло не так.
Чому? «Нескладно здогадатись, що не всі банки зацікавлені в такому «згладжуванні». Для декотрих можливість заробітку на зміні курсу може видатися доволі привабливою. Про згладжування коливань мав би дбати НБУ, знижуючи тим самим привабливість арбітражу», – розповів LB.ua засновник Growford Institute, радник Міністра фінансів України, член Ради Національного банку України 2014-2015 років Віталій Ломакович.
При цьому, як вказують спеціалісти, ті, хто мав валюту від експорту й традиційно її спродував у кінці року, вирішили трохи змінити свої звички у 2022 році. Експортери, спостерігаючи за тим, що відбувається з гривнею, притримували валюту та витрачали для платежів гривню, яку отримали в кінці року після повернення ПДВ.
Свою частку попиту додали нафто- та газотрейдери, імпортери вугілля й імпортери авто і електроніки.
Тому не дивно, що на тлі вкрай сприятливих для курсу гривні факторів – продовження співпраці з МВФ, рекордних врожаїв зернових, високих цін на метали і прокат, зростання IT-сектору, про що вже писав LB.ua, гривня пішла в піке. І воно триває, хоча Нацбанк потроху згладжує надмірні коливання та розпродає сотні мільйонів доларів з валютних резервів.
До цього ралі вже підключились обмінники, і якщо не буде позитивних сигналів з боку регулятора та влади, середньорічний курс, який заклали в держбюджеті 2022-го на рівні 28,6 гривні за долар, уряду потрібно буде коригувати плани в бік погіршення.
Реакція влади
Як не дивно, але певне зростання курсу валюти уряду навіть вигідне, бо в номінальних цифрах збільшує надходження до бюджету з митних зборів та акцизів.
Статистика НБУ від того теж не страждає, навіть навпаки – від того зростає оцінка в гривні золотовалютних резервів і збільшується формальний прибуток. А це добре для всіляких звітів про роботу.
Загалом, як стверджують опитані LB.ua експерти, банкам може бути вигідним не стільки підвищення курсу долара, як різниця курсів – бажано прогнозована.
«Теоретично, заробляти на різниці курсів (часовий арбітраж) може будь-який банк, купуючи або продаючи валюту собі в позицію. А якщо хтось з них має інсайд з НБУ щодо майбутньої динаміки курсу – заробіток гарантований. Попри офіційну риторику НБУ щодо невтручання в процес курсоутворення, певне «бачення» бажаного розвитку подій у регулятора завжди є», – зазначають співрозмовники LB.ua в банківському секторі.
Можна сказати, що банкам у принципі вигідна нестабільність курсу (в певних межах), оскільки вона збільшує 1) обсяги валютообмінних операцій і 2) спреди між курсами купівлі/продажу, міжбанку/готівкового ринку.
Також ситуація вигідна тим, хто має валюту і тепер з її допомогою може купувати гривневі ОВДП з більшими відсотками дохідності за меншу вартість через зниження курсу гривні. Щоправда, ще потрібне збільшення облікової ставки НБУ, якого цілком можна очікувати на тлі наявних негативних сценаріїв в економіці.
Це рішення приймає правління Нацбанку, засідання якого має відбутись у четвер, 20 січня. Тож його результати стануть важливим сигналом для ринку.
Що буде з економікою на тлі стрибків курсу?
Однак попри все це, чи не найбільшою загрозою зростання курсу долара для економіки є можливий вплив на макропоказники, інфляцію та рівень цін.
Експерти, опитані агентством «Інтерфакс-Україна», переконані, що вихід нерезидентів з українських цінних паперів навряд чи позначиться на макроекономічних показниках у першому кварталі 2022 року, однак вплине на бюджетну сферу і може мати негативний вплив у більш довгостроковій перспективі.
«Найпомітніше ці нові обставини вплинуть на бюджетну сферу. Апетит інвесторів до українського боргу – і в гривні, і в іноземній валюті – різко впав протягом останніх двох тижнів. Отже, безперебійне фінансування дефіциту бюджету буде ускладнено щонайменше протягом першого півріччя 2022 року», – сказав голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Щодо валютних запозичень уряду, то доведеться практично повністю покладатися на фінансування від міжнародних організацій, а не приватних ринків капіталу, зазначив експерт. З ним погоджується колишній перший заступник міністра економіки, керівник з політичних питань Київської школи економіки (КШЕ, KSE) Павло Кухта. За його словами, вихід нерезидентів з українських боргових паперів насамперед чинить тиск на валютний ринок, тоді як вплив цього процесу на макропоказники першого кварталу 2022 року поки що малоймовірний.
На думку заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, девальвація гривні впливає на декілька процесів.
«По-перше, у гривневому вираженні збільшується сума валютного держборгу і, відповідно, процентних виплат. По-друге, девальвація посилює інфляцію в сегменті імпортних товарів, по-третє, робить українські продукти дешевшими щодо імпортних аналогів. Це наразі особливо актуально для харчової промисловості, де через зростання цін на сировину стало складніше конкурувати з імпортом», – прокоментувала Репко.
Водночас вона нагадала, що нинішній курс гривні поки що на рівні початку 2021 року.
«Нацбанк, імовірно, стримуватиме великі коливання, але через геополітику ризик України суттєво збільшився, і якщо найближчим часом ситуацію не буде врегульовано, закритий доступ на зовнішні ринки поставить перед урядом запитання: де в лютому та березні брати гроші на погашення зовнішніх позик», – зазначила заступниця директора ЦЕС.