ГоловнаЕкономікаДержава

Мінцифри програло змагання за контроль «крипти»

Цього тижня президент Зеленський ветував законопроєкт «Про віртуальні активи», і 6 жовтня на сайті ВР з’явився текст пропозицій президента.

З тексту можна констатувати, що бліцкриг Мінцифри із захоплення контролю над ринком криптоактивів не вдався. 

Фото: Укрінформ

В Офісі президента вирішили, що це надто велика честь – віддавати на регулювання галузь з багатомільярдними оборотами якимось учорашнім айтішникам, і зробили «головним по крипті» стару добру Нацкомісію з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР).

У цьому є певна логіка, оскільки це орган, звичний до регулювання різних фінансових інституцій. Та й світова практика покладає здебільшого саме на аналогічні установи повноваження з нагляду за нині модними фінансовими інноваціями.

А як усе починалося! У ВР зі своїми ідеями прийшли саме представники Мінцифри. Спочатку хотіли, щоб саме їхнє міністерство видавало ліцензії біржам віртуальних активів (ВА) та іншим подібним закладам.

Але дибки стали НБУ та НКЦПФР – органи, м’яко кажучи, більш впливові, ніж цифрові трансформатори. Тому останнім довелося в рамках компромісу розподілити пиріг ліцензування операцій з ВА на трьох.

Здавалося, що ніби домовилися, президент вирішив по-своєму.

Що з собою мав принести законопроєкт про ВА?

Насправді законодавча ініціатива була списана з вимог FATF до моніторингу фінансових операцій. Згідно з документом, під ретельну фіксацію підпадали всі угоди на понад 5 тис. грн, а якщо їхній поріг перевищував 30 тис. грн – то запроваджувалися правила ретельної ідентифікації клієнтів тощо.

Фото: Tech Daily/Unspash

Словом, вводився досить прискіпливий контроль за криптою.

Голова НБУ: Найбільше побоювання у випадку з віртуальними активами пов’язане з їх використанням для відмивання брудних коштів і недопущенням того, щоб наша країна перетворилася на таку собі всесвітню пральню, через яку відмивають брудні гроші.

Усі учасники ринку, незалежно від спеціалізації, мусили йти до держави по ліцензії. А для того, щоб отримати ліцензію, потрібен солідний пакет документів і немаленький статутний капітал.

Автори законопроєкту намагалися ввести поняття віртуального активу в законодавство. Утім тут є сумніви в успішності цієї спроби. Бо визначення термінів у законопроєкті аж ніяк не досконалі, а місцями мають прикрі прогалини.

Приміром, у світовій юридичній практиці власником активу вважається власник приватного ключа, котрий його здобув законним способом. Із зазначеного ж законопроєкту не зрозуміти, як визначати власника, у якому порядку і за якими ознаками. Практично до кожного з термінів є питання, і не позаздриш суддям, яким на практиці доведеться цей правовий текст застосовувати.

На це вказує і Володимир Зеленський у своїх зауваженнях: мовляв, плутанина в термінах є порушенням Конституції, бо люди не зможуть зрозуміти, про що закон, це є порушенням принципу верховенства права.

Фото: Макс Левин

Однак що характерно, якихось конкретних пропозицій, щоб ліквідувати поняттєву плутанину, президент не надає, натомість ретельно виписує всі повноваження регулювання обігу ВА під НКЦПФР і НБУ.

Є ще велика кількість претензій до законопроєкту від правників-науковців, але ні Зеленського, ні депутатів вони не цікавлять. Можливо, це поміняється, коли некомпетентність авторів стане очевидною на практиці.

Що буде далі?

У ВР є 30 днів на розгляд пропозицій президента. Радники авторів законопроєкту чомусь називають терміни до двох місяців, але, мабуть, вони не тільки не заглядали у підручники із цивільного права, але й у регламент Верховної Ради.

Парламент, звісно, може проігнорувати правки президента або врахувати їх частково – але тоді треба буде понад 300 голосів, що є малоймовірним сценарієм.

У будь-якому разі, навіть якщо ВР ухвалить законопроєкт у президентській версії 226 голосами, негайно він працювати не буде. Бо в його перехідних положеннях записано, що діяти він починає з моменту ухвалення і набуття чинності іншого закону, котрий стосується оподаткування криптовалют.

Це, звісно, ще одна велика проблема – так хотіли легалізувати ВА, що аж не встигли виписати, як їх обліковувати і оподатковувати. Тож реальна «легалізація» ВА відтерміновується на невизначений час, допоки будуть ухвалені відповідні зміни в Податковий кодекс. 

Прикро, що законодавці так відстають від країни. Україна посіла перше місце у світі (!) за відсотком населення, яке володіло криптовалютою у 2020 році, а от юридичним особам тримати крипту на балансі все ще не можна через недолугість влади. 

Ігор ЛуценкоІгор Луценко, військовослужбовець ЗСУ, з 2015 року – засновник Центру підтримки аеророзвідки
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram