Верховна Рада на позачерговому засіданні 19 березня схвалила в другому читанні і в цілому законопроєкт №4241, який посилює захист боржників за споживчими кредитами та вводить етичні норми для колекторів.
За проголосували 274 парламентарі.
Тепер так звані колектори за законом не зможуть використовувати техніки агресивного дозвону.
Колекторам забороняється:
- здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, інших осіб (далі - боржник), а також ставлять під загрозу його життя, здоров’я, честь, гідність та ділову репутацію, використовувати погрози, шантаж, здійснювати незаконні або неправомірні дії та/або ображати особисту гідність споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя та/або інших осіб;
- вводити боржника в оману відносно розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть для споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя у випадку невиконання умов договору;
- за власної ініціативи взаємодіяти з боржником в період з 20 години до 8 години;
- взаємодіяти з боржником загальним числом більше двох разів на добу, крім випадків їх згоди на взаємодію частіше. При цьому взаємодія за допомогою засобів зв’язку вважається такою, що відбулась, якщо в результаті такої взаємодії особі передано інформацію про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, пов’язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, які стягуються при невиконанні зобов’язання за договором або законом;
- приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення боржнику, про поштову адресу або адресу електронної пошти, з якої спрямовується повідомлення, або про відправника поштового або електронного повідомлення;
- використовувати функцію (сервіс) автоматичного додзвону до споживача протягом більше ніж 60 хвилин на добу;
- використовувати на конвертах або повідомленнях, що направляються боржнику, зображення, які можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, а також розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи «виконавчій документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо, а також використовувати назви органів державної влади та осіб, що здійснюють повноваження в сфері примусового виконання рішень (державні виконавці, приватні виконавці тощо) будь-яким чином повідомляти третіх осіб про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з третіми особами таким чином, що останнім стане або може стати відома інформація про заборгованість споживача
- вимагати від близьких осіб боржника прийняти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості, якщо інше не передбачено договором або законом;
- вимагати погашення заборгованості у інший спосіб, ніж це передбачено законом або договором;
- за власною ініціативою будь-яким чином взаємодіяти зі споживачем, якщо він письмово шляхом надання всіх підтверджуючих та належних чином оформлених документів повідомив, що його інтереси при
врегулюванні простроченої заборгованості представляє його представник.
Нагадаємо, в першому читанні Рада прийняла даний законопроєкт 27 січчня.
У грудні 2019 Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2133 про захист прав і законних інтересів боржників під час здійснення колекторської діяльності. Законопроєкт забороняв принижувати, ображати, погрожувати, залякувати боржників. Втім документ пройшов тільки одне слухання.