ГлавнаяЭкономикаГосударство

Несправедливий карантин

Українські підприємці – фантастично адаптивна частина українського народу, яка віднаходить себе за будь-яких обставин. Але окрім традиційних образів є ще офіційні дані, які свідчать про те, що через карантин в Україні може закритися кожен п’ятий малий бізнес.

Фото: EPA/UPG

Таку інформацію оприлюднила Європейська Бізнес Асоціація після експрес-опитування, яке було проведене серед представників малого та мікробізнесу – учасників проєкту Unlimit Ukraine у квітні.

Так, згідно з результатами опитування, 18% респондентів розглядають варіант закриття власного бізнесу, 78% повідомляють про втрати до 75% від доходів, і тільки 4% можуть похвалитися збільшенням прибутку компанії.

Кожен тиждень карантину завдає збитків як бізнесу, так і громадянам. Кілька сотень тисяч людей вже зареєструвалися на біржі праці за цей час. За приблизнимиоцінками українських аналітичних центрів, кожен місяць карантину коштував державі 0,7% ВВП, тобто понад 27 млрд грн.

Центр спільних дій розбирався, чи можна уникнути потенційних та поточних втрат, де уряд та парламент «перетисли», запровадивши карантинні обмеження, що чекає підприємців, які закрили власні бізнеси та що, у першу чергу, має зробити українська влада, щоб бізнес не зазнав ще більших втрат.

Карантин не для всіх

Карантин був необхідним заходом для того, щоб уникнути спалаху епідемії в Україні. Однак більшість підприємців, провівши на вимушеному карантині майже два місяці, без доходів, сходяться на іншій думці – помирати погано, але ще гірше помирати від голоду. Особливо це стосується тих, хто, на період карантину, через специфіку бізнесу, не зміг, бодай частково, перевести роботу в онлайн режим.

Фото: РБК-Украина

Попри те, що уряд України ввів ряд пільг та скасував ряд податків – наприклад, на весь період карантинускасував ЄСВ, запровадивпрограми підтримки для малого бізнесу, на рівні деяких міст були запровадженідодаткові пільги для підприємців, це не змінило планів підприємців по всій країні влаштовувати протестні акції.

Так, від моменту початку карантину під Кабміном вже тричі збирались представників малого та середнього бізнесу. Представники креативних індустрій не мітингували, однак нагадали про себе в інший спосіб – 12 травня сотні прожекторів світили у небо в українських містах в рамках акції «Стоп культурний карантин».

Також протести проти карантину відбулись у Львові, Харкові, Дніпрі та ще низці міст країни. Вимоги усюди схожі –послаблення карантину,рівні умови для ведення бізнесу та фінансової допомоги від держави у зв’язку із втратами, понесеними під час вимушеного «простою».

Причини того, що підприємці вийшли на акцію протесту лежать не лише в економічній площині, вважає Сергій Доротич, київський підприємець, член Руху «SafeФОП». Це ще тотальна недовіра до влади через несправедливість та нерівність умов. Недавні історії зрестораном депутата Миколи Тищенка та мережею будівельних гіпермаркетів«Епіцентр» поставили під сумнів рівність усіх перед законом.

«52 стаття Конституції чітко говорить, що будь-який бізнес не може мати преференцій. Нерівність умов – це те, що найбільше обурює підприємців. Тому що сумнозвісна мережа «Епіцентр» продавала і продає будівельні матеріали навіть зараз, у 58-й день карантину. Відкрили невеликі будівельні маркети, а будівельні ринки – ні. А в Києві це ринок «Юність», це криті ринки, де працює багато підприємців. І до сих пір держава дозволяє фактично монополісту отримувати надприбутки. І так – у будь-якій сфері. Це ж стосується і ресторанів Тищенка», – пояснив він своє ставлення до процесів.

Фото: Facebook

За його словами, влада таким чином порушила ключові базові принципи рівності можливостей. Звичайним громадянам не дозволено, а депутату, власнику великої будівельної мережі – можна.

Заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко, відповідаючи на питання, чому не всі господарські магазини працюють за прикладом «Епіцентру», сказав: «Це рішення самих компаній, працювати чи ні».

Сергій Доротич наголошує: подібні рішення та дії держави – потужний і небезпечний сигнал для всього суспільства: держава зневажає людей та підприємців. Суспільство відповідає аналогічно – починає зневажати – не конкретно Порошенка чи Зеленського – а всю систему державної влади.

Як врятувати український бізнес

Попри те, що уряд України почав знімати карантинні обмеженняз 11 травня, громадський наземний транспорт працюватиме у спецрежимідо 22 травня. Про метро поки щоне йдеться. Його планують відкрити під час четвертого етапу послаблення карантинних обмежень.

На важливості налагодження роботи громадського транспорту, зокрема, метрополітену, наголошує і Олег Гетман, представник Економічної експертної платформи.

«Бізнес не зможе повноцінно працювати без громадського транспорту. Звісно, його потрібно запустити враховуючи заходи безпеки: 50% заповнення транспорту; метро, яке працює з масочним режимом та з дезінфекціями, через 2-3 станції; щоб не було напливу людей потрібно тимчасово ліквідувати пільги для груп ризику. Тому відкриття громадського транспорту – за умови дотримання всіх заходів безпеки – це найголовніше, що має зробити влада вже 22 травня. Думаю, що Кабміном буде прийняте таке рішення і далі в тих містах, в яких є метро, місцева влада сама буде вирішувати, як і коли його відкривати», – сказав він.

Підтвердженням цих тез ставтранспортний колапс у другий день послаблення карантинних обмежень у місті Києві. Це стало свідченням того, що бізнес, який отримав довгоочікувані послаблення від української влади потребує теж робочих рук та можливості для працівників діставатися до роботи.

Другий момент, на який звертає увагу Олег Гетман, норми щодо ведення торговельної діяльності під час карантину, які виписані нечітко.

«Уряд не помітив, що там дуже дивне формулювання. Таке враження, що в Кабміні просто забули, що величезна кількість людей працює на непродовольчих ринках. Юристи зламали собі голову, намагаючись зрозуміти, чи можуть працювати непродовольчі ринки. В результаті місцеві влади плюнули на це все і відкрили їх. Але і далі залишається незрозумілим, як бути будівельним та авторинкам. Добре було б до 22 травня дуже чітко прописати це питання у новій редакції 211-ї постанови», резюмував він.

Інший крок з боку держави, який необхідно вжити для допомоги українському бізнесу – скасувати податки не лише на час карантину, а й частково і після відміни карантинних обмежень. Тобто держава має робити максимум фіскальних послаблень щоб дати можливість бізнесу відновити роботу, наголошує Олег Гетман.

«Має бути істотне послаблення податкового навантаження на бізнес на час карантину і ще хоча б на три місяці після його закінчення. Це може бути серйозною підтримкою для малого та середнього бізнесу. Для тих, хто зберіг співробітників – треба робити оплату ЄСВ добровільною – хто хоче – сплачує, хто не хоче – не сплачує. Це теж буде серйозна допомога. Це 22 % податку на зарплату – найбільше навантаження», – сказав він.

За його словами, шукати компенсатори треба в інших напрямках – скоротити не ефективні бюджетні витрати та/або взяти додаткові дешеві кредити, але ні в якому разі не друкувати додатково гривню. Бо це призведе до інфляції і тільки нашкодить.

Фото: Макс Требухов

Ще один момент, який непокоїть українських підприємців – різноманітні перевірки, адже саме вони у післякарантинний період можуть стати джерелом корупції.

«Якщо ми хочемо зберегти малий бізнес – маємо, по-перше, не заважати йому працювати, – вважає Світлана Мороз, адвокат, керуючий партнер ЮК «Dictum». – Наприклад, оголосити мораторій на всі види перевірок до 2021 року, або заборонити наносити штрафні санкції за перше порушення (спочатку попередження, а у разі невиконання – штраф)».

Для виходу з коронакризи необхідна злагоджена робота представників влади в Києві і на місцях. Не всюди місцева влада впроваджує ефективну політику захисту малого бізнесу, проте корінь проблеми знаходиться в столиці, оскільки повноваження місцевих рад щодо цих питань обмежені.

Уряд має забезпечити комплексну підтримку малого бізнесу. І перш за все, забезпечити пропорційність обмежень і прості та прозорі механізми виконання санітарних вимог підприємцями.

Нині небезпека ухвалених рішень полягає в запропонованих механізмах їхньої реалізації, які на практиці можуть нести корупційні ризики та блокувати зняття обмежень.

Таїсія Алексєєва, Журналістка Центру спільних дій
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram