Прогнило щось у голлівудськім королівстві. Саме із шекспірівським пафосом хочеться говорити про останні події кіноіндустрії. І не тому, що ось-ось у прокат вийде чарівний фільм Хлої Чжао «Гамнет», у якому вона вигадує високодраматичні (хоч і вельми наївні) причини появи великої п'єси про принца Данії.
Родина Еллісонів і нова медіаімперія
Кілька днів тому Netflix публічно оголосив про запуск процесу придбання Warner Bros. за 82,4 мільярда доларів (його завершення очікують у кінці 2026 року). Це викликало двоїсті відчуття у всіх, хто стежить за світом десятої музи. З одного боку, незаздрісна доля медіамастодонта була визначена — лишалося тільки питання часу. Попри свіжі кіно- й телехіти («Барбі», «Останні з нас», «Майнкрафт», «Грішники», «Білий лотос» та ін.), останні кілька років корпорація Warner Bros. Discovery (WBD) переходить з кварталу у квартал з колосальними збитками.
Про бажання вигідно комусь продатися у WBD заявляли ще кілька місяців тому. Утім угода саме зі стримінговим гігантом видавалася малоймовірною, оскільки про «покупку століття» вже давно й дуже гучно марить Девід Еллісон (син американського олігарха Ларрі Еллісона), який вже придбав іншого голлівудського довгожителя, студію Paramount разом з усіма її супутніми активами: CBS, MTV і Nickelodeon.
Родина Еллісонів — найближчі друзі Дональда Трампа і великий спонсор республіканців — будує власну медіаімперію. У 2020 році, наприкінці першої президентської каденції, Трамп зобов'язав китайську компанію ByteDance продати американський сегмент TikTok і підтримав одного з претендентів на придбання — техногіганта Oracle, який не стосується світу соцмереж, працює виключно в корпоративному секторі, зате належить Еллісонам. За п'ять років президентський наказ усе ще не виконано. Еллісон-старший у розважальному бізнесі поки що видається чужинцем, але молодший, Девід, упевнено торує туди шлях. Заснована ним близько 20 років тому компанія Skydance, звісно, не зіставна з Paramount чи WB, та все ж це досить помітний кіноконвеєр. У її портфоліо — «Залізна хватка» братів Коенів, «Анігіляція» Алекса Ґарленда, екранізація «Війни світів Z», а також недавні фільми таких франшиз, як «Місія нездійсненна», «Стар Трек», «Термінатор», «G.I. Joe» і «Топ Ґан». Останній у прокаті зміг зібрати майже 1,5 млрд доларів, ставши однією з найкасовіших картин усіх часів.
Девіда Еллісона (на відміну від його сестри Меган, засновниці інді-студії Annapurna Pictures) складно назвати синефілом, але вести бізнес він точно вміє. Задовго до злиття з Paramount Skydance уклала довгострокову партнерську угоду з Apple і продюсує їхній флагманський серіал «Фундація». Телевізійний підрозділ Skydance устиг виробити десяток надпопулярних проєктів для Netflix та Amazon. Після того, як Еллісон очолив об'єднану Paramount Skydance, фінансові показники поки що не виправдали очікувань, утім тренд спостерігається позитивний.
Ковід і невдалі управлінські рішення WarnerMedia
Коли у 2022 році телекомунікаційний велетень AT&T виокремив дочірню WarnerMedia в незалежну компанію, та об'єдналася з Discovery (так-так, з тим самим, що крутить науково-пізнавальні передачі), розраховуючи, що цей союз дозволить їм очолити світовий медіаринок. Але реалії тим часом змінилися до невпізнання.
Ковід розбалансував усю індустрію розваг: наприклад, Netflix і Prime Video, чий бізнес від початку побудований навколо потокового мовлення, під час пандемії процвітали. Їхні кіно й серіали одразу можна дивитися хоч на телефоні, хоч на ноутбуці, хоч на чайнику — аби пристрій мав екран і підключався до інтернету. А от класичні студії, які тільки почали опановувати новий формат дистрибуції, ледве пережили локдаун: люди сидять по домівках, а всі новинки прокату вичікують величезне кінотеатральне вікно, перш ніж їх нарешті хоч хтось перегляне. Мейджори поспіхом повідкривали власні стримінги й почали штампувати для них оригінальні шоу. От тільки виявилося, що підписна модель далеко не золота жила. Люди губляться в розмаїтті дуже схожих між собою, але відокремлених сервісів і не знають, які обрати, а платити за всі неможливо дорого. При цьому щоб утримувати наявних клієнтів, треба регулярно поповнювати бібліотеку — а це вимагає постійних великих вкладень, які, за недостатньої аудиторії, просто не відбиваються.
AT&T залишила Warner Bros. з величезними постковідними боргами. Нове керівництво замість того, щоб латати дірки, взялося їх власними руками поглиблювати. Злиття з Discovery обернулося жахливими витратами на реструктуризацію, які з'їдали прибуток швидше, ніж студія встигала його генерувати. Не варто забувати й про порочне коло ребрендингу дочірнього вузлового ресурсу HBO Max у просто Max, а потім назад у HBO Max (sic!), що коштувало компанії сотні мільйонів доларів і геть заплутало аудиторію. Лою у вогонь підлив недавній скандал зі щорічними абсурдно високими виплатами гендиректору Девіду Заславу. Коли він вчергове підняв собі й так непосильну для компанії винагороду до майже 52 мільйонів доларів, у акціонерів увірвався терпець: вони демонстративно відмовилися погоджувати його зарплатний пакет, що тієї ж миті потягнуло котирування компанії вниз.
При цьому, як ми вже згадали, Warner Bros. останнім часом демонструвала певні успіхи: стримінг HBO Max зрештою вийшов на самоокупність і просто зараз підкорює нові ринки (зокрема й український), а сама кіностудія завершує сезон-2025 у топі касових зборів на внутрішньому ринку. Та навіть цього не вистачає, щоб упоратися з проблемами минулого й помилками сьогодення. Через світову рецесію, рекордну інфляцію та нещодавні страйки акторів і сценаристів, під час яких усі кінопроцеси просто зупинилися, грошей вистачає лише на те, щоб амортизувати падіння в боргову яму і хоч якось рятувати її від ще більшого провалу.
Лівий Голлівуд і зміна медіаландшафту
У сутичці за найстарішу та найвпливовішу фабрику мрій брали участь три сторони: уже згадані Paramount Skydance (Еллісони), Netflix і Comcast (власник Universal Pictures і NBC). Третя ніби вписалася в авантюру лише з ввічливості, адже для купівлі такого складного й дорогого активу холдинг не має вільних коштів. До останнього моменту здавалося, що Netflix теж не має особливо сильної мотивації: їхній різноплановий і часто дуже якісний оригінальний контент є однією з конкурентних переваг. І все ж на території США ліцензійні права Netflix на бібліотеку культових фільмів і шоу Warner Bros. скінчилися, а для деяких інших країн угоди спливають наприкінці цього року. З огляду на той факт, що інтернет-корпорація фактично не практикує традиційну модель поширення контенту (кінотеатри, кабельне/ефірне телебачення, стороннє ліцензування), складалося враження, що Warner Bros. їй потрібен лише для володіння безцінною інтелектуальною власністю.
До речі, Netflix не має наміру поглинати окремі частини Warner Bros. – Discovery та крупного новинного мовника CNN. Стримінгову компанію цікавлять студія, стримінговий бізнес, HBO, видавець DC Comics і зібрання класичного кіно TCM — а «нерозважальне» лишається незалежним. Натомість Еллісони хотіли викупити все цілком — і, скоріш за все, це ключова причина, чому WBD послідовно ігнорує пропозицію друзів Трампа.
Голлівуд історично здебільшого лівий і підтримує (як і весь штат Каліфорнія) Демократичну партію. Нова перемога Трампа стала ескалацією протистояння: згадати хоча б скандал з популярним телеведучим Джиммі Кіммелом. У своєму вечірньому шоу він пожартував про MAGA-активістів, його за це зняли з ефіру, і весь голлівудський шоубізнес почав бойкотувати Disney — роботодавця Кіммела.
Коли Paramount опинився в руках Девіда Еллісона, той вирішив закрити передачу колеги Кіммела, переконаного демократа Стівена Кольбера, а також поставив на позицію головного редактора дочірнього CBS News консерватора-трампіста Барі Вайсса. Конкуруюче CNN має репутацію ліберального медіа, його постійно критикує Дональд Трамп, тож керівництво телеканалу цілком резонно побоюється засновника Skydance. Еллісон міг би впливати і на творчу політику конгломерату. Вкрай важко уявити, щоб під його патронатом вийшли такі вибухові соціальні проєкти, як «Одна битва за іншою» Пола Томаса Андерсона, «Джокер» Тодда Філліпса, «Грішники» Раяна Куглера або навіть серіал HBO «Лікарня "Пітт"».
Кінотеатри проти стримінгів
Та злиття з Netflix жахає індустрію не менше, причому не лише американську, а й світову. Адже тепер під загрозою сама феноменологія новітнього мистецтва. З чим у нас асоціюється кіно? Звісно ж, із залами і з амфітеатрами, обшитими червоним оксамитом, із заворожливою темрявою, стрибаючими тінями на величезному полотні, з досвідом колективного перегляду, зрештою, з попкорном. Завдяки тому, що певний час фільми ексклюзивно виходять на великому екрані (славнозвісне кінотеатральне вікно), одеони й мультиплекси все ще існують і не збираються зникати, скільки б їх не намагалися ховати. Така модель залишає цей бізнес рентабельним, хоч пандемія вже деформувала класичні правила: раніше міжнародним стандартом ринку було вікно в пів року, зараз воно вимірюється місяцями, а іноді й тижнями.
На зустрічі з пресою та інвесторами очільник Netflix Тед Сарандос розпливчасто заявив, що компанія не виступає «проти кінотеатрів», але при цьому додав: «...з часом, гадаю, вікна стануть набагато зручнішими для споживачів (в оригіналі — consumer-friendly)...». Цей хитрий термін, consumer-friendly, можна інтерпретувати як завгодно, але в контексті попередніх заяв про «застарілість» кінотеатральної моделі це виглядає знущально.
Якщо Netflix вдасться остаточно втілити свої наміри, то над індустрією нависне загроза подальшого скорочення вікна, а то й скасування його. Ні, кінотеатри вмить не зникнуть, але з часом вони перетворяться на такі собі музеї: їхня кількість зменшиться в рази, весь сектор стане нішево-елітарним або державним.
У Франції, де культура перегляду кіно історично дуже висока, а кількість кінематек на душу населення рекордна, уже виступають проти угоди на міжінституційному рівні. Netflix не може це ігнорувати, тому що, попри складні стосунки з П'ятою республікою (наприклад, на Каннському кінофестивалі діє фактичне ембарго на презентацію ексклюзивних картин стримінгу), для них цей ринок є ключовим. 16 грудня Сарандосу довелося відвідати помпезну презентацію європейського медіамонстра Canal+ в Парижі, аби запевнити місцевих, що, нібито, принаймні, у Франції стрімінг залишить усе так, як і було раніше. Також можна очікувати, що заборону на угоду накладе антимонопольний регулятор Великої Британії, адже величезна частина активів WBD (включно з продюсерськими компаніями та студіями) розташована саме там.
У США це поглинання бойкотують зі ще більшою ревністю, адже воно ставить під загрозу долі тисяч кінематографістів. Страйки акторів і сценаристів трапилися зокрема й через те, що зі зростанням домінування абонементних сервісів зламалася система оплати праці. Зазвичай робітники теле- й кіноцеху працюють за таким принципом: вони укладають контракт зі студією, за яким остання виплачує їм якусь базову виробничу ставку, а їхній подальший дохід залежить від фінансового проєкту. Якщо це кінофільм, то частку від його касових зборів і подальшого ліцензування віддають творчій команді. Якщо це телешоу, то, відповідно, виплачують відсоток за кожну трансляцію в ефірі.
Утім дедалі більше контенту нині виходить одразу ж на стримінгах, за які глядач платить фіксовану суму на місяць, а тому порахувати виручку або ліцензійний дохід окремого слота неможливо — і це суперечить описаній бізнес-моделі. Мегазірок це мало обходить, адже вони від початку отримують шалені гроші, але всі інші, хто живе від гонорару до гонорару, відчувають, як їм дедалі складніше заробляти на хліб. Новий договірний стандарт усе ще не сформувався, і коли найбільший традиційний роботодавець стає частиною VOD-сервісу, можна очікувати, що поступово стара модель просто кане в Лету.
Світ у мініатюрі
Хоч керівництва Netflix і WBD дійшли згоди й стоять на ній дуже твердо, фінал цієї історії ще не близький. Американські сенатори міркують про блокування угоди, а Paramount Skydance готуються до агресивної конкуруючої пропозиції. Вони мають намір без дозволу ради директорів WBD поступово викупити в інвесторів контрольний пакет акцій за рекордні 108 мільярдів доларів, заради чого Еллісони готові залучити ресурси саудитів. Дійшло навіть до кумедного: родина запропонувала голові WBD винагороду в кілька сотень мільйонів доларів, якщо той підтримає її пропозицію. У свою чергу, Заслав (той самий, що виписує собі величезні премії) назвав пропозицію «недоречною» та категорично відмовився від неї. Президент США з приводу угоди Netflix і WBD поки дав тільки один в міру нейтральний публічний коментар, але від нього, як відомо, можна очікувати чого завгодно.
Усе це, звісно, дуже метафорично. Це сучасна Америка в мініатюрі, та й не тільки вона. Як декларує відомий слоган Washington Post, демократія помирає в темряві, точніше задихається в безглуздому балагані дурості, жадібності й популізму. Відчайдушні роздуми про те, котре лихо менше — та сама тортура, яку сьогодні в різних масштабах проживають і в Лос-Анджелесі, і в Києві. Комусь протистоять одіозні олігархи з безликими монополіями, іншим — політичні тварини з бездіяльними бюрократами, проте глобально суть одна й та сама.
Може здатися, що проводити такі паралелі некоректно, адже якесь там кіно — усього лише сентимент, умови праці його творців незіставні з людськими життями. Але все взаємопов’язано, і від настроїв громадянського суспільства в США, на які впливає місцевий медіаландшафт, залежать життя людей в Україні. Усе виростає з малого, і це мале допомагає зрозуміти деякі власні помилки, якими б величезними й згубними вони не були. Напевно, тому людина й потребує мистецтва — грубих асоціацій непорівнюваного.
Наостанок облишимо внутрішню політику Нового Світу й міжнаціональну софістику. Невже Warner Bros. приречена? Невже дволітерний золотистий щит каменем упаде з небес і розверзне землю, а синява затягнеться безпросвітними хмарами? У короткостроковій перспективі — можливо, у довгостроковій — навряд чи.
Практично всю історію кіно боротьба студій — це гра в стільці. Були курйози, коли володарем Paramount був виробник автозапчастин, а Warner Bros. — трунар і продавець паркувальних місць. Що в першому, що в другому випадку «доньки» пережили «батьків». Усе тому, що вершать культуру і синтезують мрії — а вони, без перебільшення, цінніші за всі гроші світу.