Сергій Плохій. «Російсько-українська війна. Повернення історії»
Видавництво «КСД»
Авторитетна версія історії найбільшого військового конфлікту в Європі після Другої світової війни — жахливих реалій українського сьогодення.
Професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із чільних сучасних дослідників історії України у світі Сергій Плохій висвітлює сучасну російсько-українську війну: її передумови, перебіг і можливі наслідки для світу. Він переконаний, що «у вогні нинішньої війни кується новий світовий порядок, який, може, повторить біполярний світ епохи холодної війни». А також, що коріння війни слід шукати в загибелі Російської імперії ХІХ–ХХ ст. Адже саме тоді зародилися ключові ідеї, що розпалили поточний конфлікт.
Хоча книга розрахована передусім на західного читача, вона цікава й українцям. Серед питань, на які можна знайти відповіді: чому Путін наважився розпочати війну? Як нам вдається чинити такий шалений опір «другій армії світу»? Як на тлі всіх цих подій відбувається об’єднання Заходу й повна ізоляція Росії? Якими будуть наслідки війни для України, Росії, Європи та світу в цілому?
Сергій Плохій. «Атоми і попіл»
Видавництво «Наш Формат»
Моторошна історія шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті від автора книг «Ядерне безумство. Історія Карибської кризи» та «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи».
Ще одна книга Сергія Плохія у цьому списку. У ній він говорить про історію ядерних катастроф: аварію на Чорнобильській АЕС, руйнування внаслідок цунамі станції «Фукушіма-1», ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимську аварію, пожежу на станції «Віндскейл» та аварію на «Три-Майл-Айленді».
Нині у світі налічують близько 440 активних ядерних реакторів, які виробляють приблизно 10 % світової електроенергії. З 1952-го по 2009 рік зареєстрували близько 99 (військових і цивільних) аварій на атомних електростанціях. Захоплення російськими окупантами Запорізької АЕС у 2022 році стало першим випадком, коли держава збройним шляхом взяла під контроль ядерний об’єкт. Світ виявився абсолютно неготовим до російського ядерного шантажу. Це доводить, що атомна енергетика — тягар необмеженої в часі відповідальності.
У книзі автор розкриває ризики ядерної енергетики і для військових, і для мирних цілей, водночас яскраво описує, як люди й уряди приймають рішення за надзвичайних обставин. У більшості випадків вони думають не про численні жертви, а про те, як приховати жахливі наслідки.
Олександр Зінченко. «Як українці зруйнували імперію зла»
Видавництво «Vivat»
Справжня історія розпаду СРСР і перші миті незалежної України.
Видання створене за мотивами документального серіалу «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла» від «Суспільного», який здобув премію Івана Франка в галузі інформаційної діяльності «За найкращий твір в телевізійній сфері» й був номінований на Національну премію України імені Тараса Шевченка. Однак книга суттєво його розширює та доповнює, поденно відтворюючи події 1991 року.
Працюючи над сценарієм, український історик і журналіст Олександр Зінченко дослідив численні розсекречені документи ЦРУ та КГБ, спогади і щоденники учасників подій, газетні вирізки, касети з інтерв’ю та відеохронікою. Усе це оприявнило низку суперечностей у твердженнях учасників, хаос думок, безліч припущень і фактів. Але йому все-таки вдалося зібрати пазл і відповісти на питання: чому, як і хто спричинив колапс СРСР; що відбувалося за лаштунками Серпневого путчу, який зробив розпад СРСР швидким і незворотним; як сталося, що із чотирьох сценаріїв розвитку подій, описаних у прогнозі ЦРУ, стався найрадикальніший — «Розпад».
Роман Клочко. «Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України»
Видавництво «Віхола»
Історія дисидентів й українського визвольного руху середини 1950-х — другої половини 1980-х.
Дисиденти долучилися до справи, за яку боролися кілька поколінь перед ними: вояки Армії УНР та УГА, українські націоналісти в лавах ОУН та УПА, різні покоління української еміграції. Одні прийшли до ідеї незалежності відразу, підхопивши естафету ОУН. Інші йшли до своєї думки поступово.
Дисидентський рух охоплював різні регіони України — від Львівщини до Донеччини, від Києва до Одеси. Дисиденти не вчиняли замахів на радянських лідерів, не підривали будівлі КГБ. Їхньою зброєю стало слово, яке дошкульно било радянський режим у його чи не найболючіше місце — монополію на інформацію. За це їх відправляли до в’язниць, таборів, виправних психіатричних лікарень. Та попри все, вони боролися за українську свободу й гідність.
Автор скрупульозно опрацював численні архівні документи, спогади й розкрив роками бережені за сімома замками секрети радянських спецслужб.
Ігор Гирич. «Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності»
Видавництво «Кліо»
Переможець «Книжка року-2023» у номінації «Біографії / мемуари» розповідає про українських діячів, чиїм інструментом був стилос, а полем битви — кабінети й сторінки книжок і преси. Про тих, хто творив маси нових свідомих українців.
Ті, хто виборює Україну «за письмовим столом», не такі помітні, як військово-політичні діячі, адже їхня діяльність не має ефектного зовнішнього вияву. Проте для побудови держави її потрібно виплекати в тиші кабінету, обґрунтувати науково-історично, філософськи, політологічно. Необхідно дати в руки політикам і суспільним діячам інтелектуальну зброю, треба запалити ідею незалежності. Українські будителі ХІХ — початку ХХ ст. самі мусили не просто формувати ідейні інструменти, а й виконувати громадсько-політичну роботу. Вони мусили йти проти течії, долати перешкоди нерозуміння, а іноді й ворожість суспільства, наражатися на переслідування колоніальної влади й переконувати слабкодухих людей.
Автор розповідає про історіософський внесок в українську суспільно-політичну думку Михайла Грушевського, Ольґерда Бочковського, В’ячеслава Липинського, Володимира Антоновича, Олександра Кониського, Євгена Чикаленка, Сергія Єфремова, Андрія Жука, Ярослава Дашкевича, Сергія Білоконя.
Анна Шиманська, Андрій Шиманський. «501 факт, який треба знати з... історії України»
Видавництво «ВСЛ»
Український аналог популярних у світі книг «501 факт, який треба знати з... історії» Елісон Реттл і «501 факт, який треба знати з... географії» Сари Стенб’юрі.
Анна й Андрій Шиманські запрошують юних (і не тільки!) читачів у захопливу подорож минулим нашої країни через важливі й іноді кумедні факти. Декотрих не знайдеш у шкільних підручниках, але саме вони роблять нашу історію більш живою та динамічною. Факти згруповані за хронологією: про найдавніші часи, княжу добу та козацтво, Україну у вирі світових воєн, радянські часи та незалежність, російсько-українську війну. Багатий ілюстративний матеріал суттєво доповнює їх.
Із книги можна дізнатися, яка давньогрецька колонія стала першою на території сучасної України; яке українське місто описує класик античної літератури Гомер в «Одіссеї»; коли вперше в писемних пам’ятках згадано слово «Україна»; хто з українських гетьманів був кавоманом. Є тут також про мамонтів, Дрогобицьку солеварню, козаків, корецьку порцеляну, опішнянські сливи, Михайла Грушевського, січових стрільців, родину Терещенків і Григорія Сковороду, що повчав молодь не видавлювати прищі.
Орися Демська. «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга»
Видавництво «Vivat»
Культурна історія української мови в контексті епох, ідей і мовних практик.
Бад-Емс і Страсбург — два західноєвропейські міста, які визначають дві головні точки культурної історії модерної української мови. З першого царським указом росіяни намагалися переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, а в іншому 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.
Мовознавиця Орися Демська доступно розповідає про ключові події культурного життєпису української мови від індоєвропейської прамови до наших днів. Зокрема показує, з якими мовами відбувалося взаємне збагачення та висвітлює протистояння з російською мовою, відзначаючи перебіг лінгвоцидів.
Амір Вайнер. «Збагнути війну: Друга світова війна і доля більшовицької революції»
Видавництво «Дух і Літера»
Сміливий і переконливий погляд на Радянський Союз через призму Другої світової війни.
Американський історик і професор радянської історії Стенфордського університету Амір Вайнер розглядає Другу світову війну як ключову подію в радянській історії, аналізуючи її вплив на інституції, ідентичність і переконання. Автор аргументує, що війна зробила внесок у трансформацію радянської влади, спровокувала формування міфу про її надзвичайну силу, який перевершив значення попереднього міфу про революцію. Цей міф про «війну з фашизмом» сприймали як вищий за історичні рамки.
За допомогою вдумливого й докладного аналізу радянського суспільства в цілому та конкретного регіону України — Вінниччини — автор розкриває, як Друга світова війна вплинула на сприйняття світу та дії членів політичної еліти і звичайних громадян.
Пітер Франкопан. «Великі шовкові шляхи. Нова історія світу»
Видавництво «Лабораторія»
Новий погляд на історію світу, у якому автор кидає виклик західній ідеї про першість греко-римської культури. У світі продано понад мільйон примірників цієї книги.
Світ змінюється на наших очах. Сучасні азійські економіки стрімко зростають, знову привертаючи увагу до регіону. Для того, щоб вести дискусію на тему, куди ми рухаємося, треба розуміти історію. У кожної країни свій інтерес і свій план дій у контексті боротьби за сфери інтересів.
Книга британського історика Пітера Франкопана допоможе краще зрозуміти геополітичні реалії сучасності. Дослідження відкриває маловідомі факти і демонструє, як розширення зв'язків сприяло успіху азійського регіону. Автор показує історію розвитку відносин Сходу і Заходу від часів існування Великого шовкового шляху до його теперішнього відродження, роздумуючи про роль сучасного Китаю.
Джек Везерфорд. «Чингісхан та історія створення сучасного світу»
Видавництво «КСД»
Дослідження впливу Чингісхана та його нащадків на європейську цивілізацію.
Праця колумбійського антрополога Джека Везерфорда спонукає читачів переглянути свої уявлення про монгольського правителя і його роль у процесі створення сучасного світу. Автор — єдиний західний учений, якому монгольський уряд дозволив заглибитись у національну тему-табу і допустив до секретного місця поховання Чингісхана.
Усупереч поширеній думці, Везерфорд показує, що монголи були не просто успішними завойовниками, а й володіли генієм прогресивного й доброзичливого правління. Чингісхан був інноватором — першим правителем у багатьох підкорених країнах, який поставив силу закону вище від власної влади, плекав релігійну свободу, створив державні школи, надав дипломатичний імунітет, скасував тортури й запровадив вільну торгівлю. Торгові шляхи, які він сформував, стали також шляхами для ідей, технологій і досвіду; зрештою, вони змінили спосіб життя людей. Монголи запровадили першу міжнародну паперову валюту й поштову систему, а також розробили й поширили такі революційні технології, як книгодрукування, гармати, компас і рахівниці. Монголи були архітекторами нового способу життя в переламний час історії.