ГоловнаКультура

Куратори та МКІП презентували проєкт Павла Макова “Фонтан виснаження”, що представлятиме Україну на Венеційській бієнале

Держава виділяє на український павільйон 8 млн.грн.

Куратори та МКІП презентували проєкт Павла Макова “Фонтан виснаження”, що представлятиме Україну на Венеційській бієнале
Ескіз "Фонтану виснаження" для українського павільйону, 2020
Фото: надано організаторами

Проєкт Павла Макова “Фонтан виснаження”, що репрезентуватиме Україну на 59-й Венеційській бієнале сучасного мистецтва, буде представляти з себе велику кінетичну скульптуру з бронзових воронок, через які стікатиме вода. Про це розповіли на прес-конференції за участю кураторів, художника та представників МКІП.

Відповідно до концепції кураторів українського павільйону Лізавети Герман, Марії Ланько та Бориса Філоненка, проєкт «Фонтан виснаження. Висока вода» — це передусім спроба говорити про сучасність зсередини українського контексту, з наміром прослідкувати і показати, як локальна історія поступово ставала суголосною глобальному світові. 

«Фонтан виснаження» з'явився в 1995 році як символ життя в циклі робіт Павла Макова «UTOPIA». Однак, проєкт так і не був встановлений у міському просторі Харкова й досі не працював повноцінно як процесуальний об'єкт з поданою всередину воронки водою. 25 років потому твір Макова набуває лише більшої актуальності. Він виходить за рамки контексту великого східноєвропейського міста, в якому був створений, і стає загальним образом виснаги на культурному, економічному і політичному рівнях. А з досвідом довгої пандемії — образом накопичення виснаження.

"Фонтан виснаження" з виставки "На межі. Українське мистецтво 1985-2004" у PAC, 2015
Фото: надано організаторами
"Фонтан виснаження" з виставки "На межі. Українське мистецтво 1985-2004" у PAC, 2015

За словами художника, на фінальний вигляд скульптури впливатимуть обмеження на експонування, які встановлюють правила венеціанських павільйонів. Щодо роботи із цими обмеженнями йдуть перемовини: Маков прагне, аби його робота складалася з 17 рядів воронок, що складе 3,6 метрів висоти, але можливо доведеться обмежитись трохи меншим розміром. Також художник намагається отримати дозвіл на підведення до скульптури води, яка має стікати через воронки та створювати звук, який є важливою частиною роботи. 

Як повідомила комісар українського павільйону від МКІП Світлана Фоменко, на цій Бієнале,  як і на минулій, український павільйон буде розташований в Арсеналі. Його оренду фінансує міністерство: на це планують витратити близько 3 млн. грн. Загалом же на представництво України на Бієнале держава виділяє 4 млн.грн в цьому році та планує виділити стільки ж у наступному. Крім цього, куратори планують залучити гроші від меценатів та спонсорів.

Борис Філоненко, Лізавета Герман, Павло Маков, Олександр Ткаченко, Світлана Фоменко, Марія Ланько
Фото: LB.ua
Борис Філоненко, Лізавета Герман, Павло Маков, Олександр Ткаченко, Світлана Фоменко, Марія Ланько

Павло Маков народився в 1958 році в Санкт-Петербурзі. Навчався в Академії мистецтв (Санкт-Петербург), Кримському художньому училищі ім. М. С. Самокиша (Сімферополь) та Харківському художньо-промисловому Інституті на факультеті графіки. Із 1988 року – член Спілки художників України, з 1994 – член Королівського товариства живописців та графіків Великобританії, з 2006 – член-кореспондент Академії мистецтв України. Лауреат Срібної медалі Академії мистецтв України (2009) та Шевченківської премії (2018). Живе та працює в Харкові.

Ксенія БілашКсенія Білаш, редакторка відділу "Культура"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram